У Чернігові наварили рекордні 150 літрів різдвяного кулешу
Про це кореспонденту Укрінформу повідомила заступниця начальника управління культури та туризму Чернігівської міської ради Катерина Литвин.
"Представники Великодирчинського старостинського округу Седнівської громади наварили 150 літрів різдвяного кулешу за автентичним поліським рецептом. Для Чернігова це - рекорд, який ми запишемо в Книгу рекордів нашого міста. Попереднє кулінарне досягнення фіксувалося нами в 2020 році, коли тут же на площі наварили 200 літрів українського борщу", - розповіла Литвин.
За її словами, рекордним кулешем кухарі за вечір сподіваються пригостити до тисячі людей.
Приготування смачної різдвяної каші розпочалося ще в полудень. Доки чоловіки розпалювали вогнище та підсмажували м’ясо, святково вбрані жінки з Великого Дирчина розважали публіку народними піснями. Поруч на столах виставили підготовлені заздалегідь інгредієнти для святкової страви. На одному - нарізане м’ясо та сало, на іншому - цибуля, часник, сушені трави та білі гриби.
"Наш козацький куліш вариться за особливим рецептом - із додаванням сушених трав, зібраних на наших луках. Тут ви бачите чебрець, м’яту, розмарин, безсмертник та інші рослини, які ми перетираємо й кладемо у казан. Розтертими вкидаємо й сушені білі гриби. Картопля в куліш не додається, тільки - пшоно, побільше м’яса, сала та приправ. Пшоно спочатку також товчеться, щоб не гірчило", - поділилася секретом приготування бібліотекарка-краєзнавець Любов Голован.
За її словами, куліш у Великому Дирчині варять виключно чоловіки. У Чернігові за шеф-кухаря - староста села Микола Лапа. Він говорить, що саме таку, за стародавнім рецептом кашу, варять під час народних гулянь жителі трьох сіл Великодирчинського старостинського округу.
"Певно, гостям із Чернігова посмакував наш куліш, тому нас сюди й запросили", - зауважив Лапа.
Приготування рекордної кількості кулешу відбулося в межах дводенного міського різдвяного фестивалю "Де коза ходить, там жито родить". Його програма включає також виступи аматорських та професійних фольклорних гуртів, відтворення народного обряду водіння кози, традиційні танці, ігри та забави від "Майстерні українського свята". На Красній площі та Алеї Героїв, де й досі проходить фестиваль, - велелюдно, святково і весело.
