У Фонтанській громаді на Одещині фахівці допомагають переселенцям долати стрес
Про це Укрінформу повідомили у Регіональному офісі Програми «U-LEAD з Європою» в Одеській області.
Як зазначається, у березні до громади почали прибувати переселенці, в останні дні місяця тут прийняли понад 100 сімей з Маріуполя та інших населених пунктів, де тривають бойові дії. Жителі Фонтанської громади активно допомагають їм улаштуватися на новому місці, забезпечують засобами гігієни та необхідними речами, їжею.
«Від перших днів війни настрій у жителів громади був різний. Одні стійко трималися, інші впадали в розпач. Але потім люди почали самоорганізовуватися, займатися волонтерством та допомагати іншим», - зазначила представниця відділу освіти Фонтанської громади Оксана Марінєску.
За її словами, ще одним важливим завданням стала психологічна підтримка дітей і дорослих, як місцевих мешканців, так і переселенців, і тут на допомогу прийшли фахівці Одеського центру громадського здоров’я.
Зокрема, днями мешканці громади долучилися до вебінару, який провела психолог Одеського ЦГЗ Лейла Гасанова. Оголошення про онлайн-заходи фахівець публікує на своїй сторінці у Фейсбуці. До них можуть долучатися жителі громад Одеської та інших областей. Теми завжди різні і є відповіддю на запит аудиторії та різних цільових груп.
«Для дорослих складно зізнатися, що їм страшно. Але це нормально, коли людина відчуває страх, вона також може відчувати ейфорію, злість або безпорадність, проявляти агресію або навпаки, впадати в апатію. Взагалі, емоції - це відповідь на стрес та ситуацію, в якій опинилася людина. Під час спілкування я пояснюю, як стрес впливає на людину і що з ним робити», - зазначила Гасанова.
Вона додала, що на вебінарах багато говорять про посттравматичний синдром. «Мільйони українців наразі змінили місце проживання на більш безпечне. Але навіть коли гострої фізичної загрози життю переселенців вже немає, велика кількість з них почуваються навіть гірше, ніж до вимушеного переселення: мають постійний страх, безсоння, не можуть позбутися спогадів про травматичну подію тощо», - сказала психолог.
За її словами, посттравматичний стресовий розлад може проявлятися як у перші дні і тижні, так і через пів року, рік. Найстрашнішими для людини, яка перебуває у стресі через війну, є байдужість і зациклення на собі. Цей стан потребує фахової психологічної підтримки.
Гасанова дала декілька порад, як не довести себе до такого стану. Передусім, слід забезпечити свої базові потреби: сон, їжу і відпочинок. Навіть в укритті потрібно намагатися дотримуватися певного розпорядку дня.
За словами фахівця, необхідно діяти, робити щось корисне для інших або для себе. Адже набагато легше переживати стресові ситуації, коли людина зайнята - роботою, хобі, господарством.
Гасанова зауважила, що також потрібно підтримувати рідних і тих, хто поруч: "Коли ти розумієш, що робиш корисну справу, стаєш більш упевненим у власних силах".
Вона зауважила, що важливо не тримати емоції в собі. "Але є нюанс. Не можна дозволяти негативним емоціям управляти вами. Якщо хочеться плакати, то плачте. Але не цілий день, а виділіть собі, наприклад, півгодини. А потім «перемикайтеся» на корисні справи", - радить фахівець.
Водночас, зауважила психолог, слід мінімізувати кількість новин. "Не треба дивитися 24/7 всі марафони, читати весь день Телеграм-канали та новини у Фейсбуку. Тут має діяти правило: на одну негативну новину має бути три позитивні. Не можна втрачати силу духу і відчуття оптимізму", - наголошує Гасанова.
За її словами, корисні також дихальні вправи та гімнастика, а от медитації варто обмежити.
Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає потребам громадян та розширює можливості громад.
