У Чернівцях активісти закликають перейменувати понад 150 «російських» і «радянських» вулиць
За 10 днів петиція набрала необхідні 250 голосів для подальшого її розгляду міською радою, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні, у 2022 році, під час повітряної тривоги через загрозу російського бомбардування деякі чернівчани спускаються до підвалу на вулиці Достоєвського - росіянина, українофоба, антисеміта. І навіть не замислюються про те, наскільки глибоко культурний простір України замулено в нескінченних іменах не наших героїв. Ми, активні мешканці Чернівців, громадяни усіх національностей, які люблять своє місто й нашу Україну, вважаємо, що деколонізація, тобто перейменування топонімів російської імперської спадщини, на часі», - йдеться у тексті петиції.
Активісти, зокрема, склали список тих вулиць, яким варто дати нову назву або відредагувати її згідно з українським правописом. Відтак, відповідно до списку, 151 вулиця у Чернівцях пов'язана з росією, а ще 6 слід перейменувати через неправильний правопис. Нові назви пропонують пов'язати із українськими героями та визначити на громадських і експертних обговореннях.
Водночас, напередодні на своїй сторінці у Фейсбуці секретарка Чернівецьої міської ради Марина Кирилюк розповіла, що топонімічна комісія вже розпочала роботу щодо майбутнього масового перейменування вулиць Чернівців.
«Сьогодні топонімічна комісія, яку очолюю, розпочала роботу по перейменуванню більше 200 вулиць Чернівців, що мають відношення до росії і походять від назв їх міст, природних об‘єктів, або названі на честь російських і радянських культурних діячів тощо. Плануємо на наступному тижні завершити засідання комісії над визначенням пропозицій по перейменуванню, які будуть в подальшому винесенні на громадські обговорення», - написала Кирилюк.
За результатам цих обговорень топонімічна комісія буде приймати остаточне рішення щодо нових назв вулиць і пропонувати розглянути відповідний проєкт рішення із перейменуванню на сесію міської ради.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві перейменували три залізничні станції та одну бібліотеку, які носили назви, пов'язані з країною-агресором, з метою завершення процесу дерусифікації у столиці.
