У Боярці з’явилися вулиці Пана Коцького та Микити Кожум’яки
Як передає Укрінформ, про це повідомляють ініціатори перейменування - члени ініціативної групи незалежного Руху НеБо («Небайдужі боярчани»).
“Тепер у Боярці є вулиці Симона Петлюри, Романа Дашкевича – особистостей, які тісно пов’язані з Бояркою своєю діяльністю. З’явилася вулиця Шолом-Алейхема, персонаж якого Тев’є-молочар також жив у Бойберіку (тобто Боярці). Так само увічнені імена боярчан – сучасних героїв російсько-української війни – відомого фотографа Макса Левіна та призера «Ігор нескорених» бійця Андрія Котовенка, вулиця Волонтерів. Також боярчани віддали шану місцевим культурним діячам – краєзнавцю і письменнику Івану Іванову, поету Євгену Зозулі, творчому об’єднанню «Боярські майстри», журналісту Віталію Коцюку, науковцям Григорію Паничу та Олександрові Топачевському, художнику Юрію Горбачову. Але місцева топоніміка має бути різнобарвною і не пов’язаною лише з персоналіями. Тому в Боярці й з’явилися вулиці Лісової пісні, Волошкова, Весняна, Мрії, Микити Кожум’яки та Пана Коцького”, - йдеться у повідомленні.
Члени ініціативної групи наголошують, що основне завдання дерусифікації – це не просто прибирати численні імперські маркери з теренів України, але й створити неповторну українську ідентичність наших міст та сіл.
“Українські казки – це національний колорит, народна мудрість, неабиякий виховний вплив на наших дітей. Крім того, жодну серйозну справу не можна робити без дещиці гумору та позитиву”, - підкреслили в організації.
Як зазначається, завдяки співпраці небайдужих містян і міської влади Боярка в процесі декомунізації та дерусифікації позбулася 75 назв вулиць, які асоціюються з країною-агресором, пропагандою її історії та культури, географією ГУЛАГу та радянським тоталітарним минулим.
Із повним переліком перейменованих у 2022 році вулиць м. Боярка можна ознайомитися на сайті Боярської міської ради.
Як повідомлялося, наприкінці квітня Міністерство культури та інформаційної політики та Український інститут національної пам'яті дали роз’яснення щодо знесення пам’ятників і перейменування назв, пов’язаних з історією й культурою росії та СРСР. Потому МКІП провело суспільний діалог щодо цивілізованого процесу дерусифікації та декомунізації.
