На Полтавщині археологи розкопали об’єкти скіфської доби та житло епохи бронзи
Про це кореспондентові Укрінформу повідомив директор заповідника «Більськ» Ігор Корост.
«На території Котелевської територіальної громади тривають археологічні розкопки. Нині експедиція Історико-культурного заповідника «Більськ» працює на нещодавно відритому поселенні Старий кар’єр. За цей час науковцям вдалося виявити і дослідити ряд господарських об’єктів скіфської доби. Але на особливу увагу заслуговують два зафіксовані житла епохи бронзи», - розповів директор заповідника.
За його словами, про дослідження житла №1, якому понад 3300 років, уже повідомлялося. А ось у житлі № 2 на археологів чекали непересічні знахідки. Йдеться про уламок кістяного псалія. Його датування попередньо визначається в межах ХІІІ–ХІІ ст. до н. е.
«Псалій має західне походження. Так само, до речі, як і виявлені бляшки, що слугували прикрасою для одягу. Бляшки було зафіксовано на вході в житло. Вони виготовлені з бронзи та, вірогідно, випадково втрачені власниками за нез’ясованих причин. Можливо, причиною цьому є пожежа, яка знищила житло», - зазначив Корост.
За його словами, археологами чітко зафіксовано руйнацію об’єкта внаслідок спалення. Вдалося також визначити конструктивні особливості житла – розташування стовпових ям, облаштування даху.
Виявлені матеріали з поселення, серед них є і виразні фрагменти кераміки, вказують на тісні зв’язки населення сучасної Полтавської області в пізньому бронзовому віці з племенами Правобережної України, зазначив директор заповідника.
Він додав, що культурно-хронологічна належність виявлених знахідок ще потребує додаткового вивчення, окремих консультацій. Роботи ж на поселенні планується продовжити й надалі. Одна з причин цьому – існуючий кар’єр, який загрожує збереженню пам’ятки та інформації з неї, підсумував Корост.
Як повідомлялося, скіфське городище поблизу села Більськ більшість істориків пов’язують із поселенням Гелон, описаним давньогрецьким істориком Геродотом. Археологічні дослідження об’єкта було започатковано в 1906 році відомим фахівцем у цій сфері Василем Городцовим.
