Фіона, яка підкорила Португалію, але служить Україні
Перш ніж побачити «сертифіковану» поважним документом службову вівчарку Фіону з Тернополя, зустрічаюсь із начальником кінологічного відділення Головного управління ДСНС в області Катериною Кузик.
Вона разом зі своїм колегою, інструктором-кінологом Тарасом Жуком повернулася з Португалії. Рятувальники були там на навчаннях з Фіоною, яка успішно освоїла ефективний метод пошуку людей, що потрапили у надзвичайну ситуацію.
Про родинне покликання і кінологію
Катерина Кузик - молода тендітна жінка у формі рятувальника, каже, що у системі ДСНС працює вже 16-й рік.
«У нас родинна традиція – бути рятувальником. Батько працював, брат, чоловік. А чому, власне, кінологія? Усе до банального просто, - розповідає Катерина Кузик. - Десь 11 років тому ми взяли до себе собаку, німецьку вівчарку Санді. Я дуже хотіла, щоб вона була видресирувана. По суті, згодом вона стала однією з перших наших чотирилапих рятувальниць на Тернопільщині. Але я не просто думала віддати вівчарку, аби хтось навчив, я хотіла зробити це сама, щоби вона була моїм компаньйоном, другом-колегою, щоб з нею було комфортно у побуті й мені, і їй теж», - згадує Катерина, нині вже начальниця кінологічного відділення Головного управління ДСНС у Тернопільській області.
А перед тим, як очолити згадане відділення, усі премудрості поводження з чотирилапими напарниками Катерина освоїла під час лекцій та практичних занять у кінологічному навчальному центрі в Ромнах на Сумщині. До речі, там же, у Ромнах пройшла вишкіл і Фіона, з якою працює її провідник, інструктор службового собаківництва Тарас Жук.
«У них чудове взаєморозуміння, прекрасна взаємодія, дуже хороший контакт. Фіона свого часу брала участь у міжнародній атестації, яка проводилась у кінологічному навчальному центрі ДСНС у Ромнах.
Там вона торік у своєму класі посіла перше місце. Було два етапи – випробування на слухняність та спритність і пошукове завдання або на відкритій території, або в техногенному завалі. Фіона успішно пройшла все це. Вона, якщо так можна сказати, спеціалізується на пошуках людей, що потрапили у біду на відкритій території. Тобто це – техногенні завали у міських локаціях, ліси, поля, гірська місцевість. Узагалі наші собаки, яких ми тренуємо, шукають «живий» запах людини. Навіть нехай він буде мінімальний, вони шукають живих людей», - продовжує рятувальниця-кінолог.
Пошук з азартом і задоволенням
Катерина Кузик розповідає, що собаки з кінологічного відділення у Тернополі навчені так, що вони ніколи не нашкодять людині, яку відшукали. Їхнє основне завдання – знайти, так би мовити, «позначити» це місце і привести до нього рятівників.
«Ми виховуємо так собак, щоб їм подобався отой процес пошуків, який повністю захоплює наших чотириногих помічників. Розумієте, нам не потрібен пес, який виконує наші команди якось апатично, без азарту, коли він не зацікавлений у кінцевому результаті. Це все, як у людей, коли хтось робить щось вимушено, абияк, тоді й виходить не так, як коли людина працює з захопленням. Тут така ж схема. Якщо пес не хоче, якщо це йому неприємно, він цього не буде робити - і все. Це ж різні характери, темпераменти, у кожного собаки різна здатність до дресирування, зокрема, до навчання розшуку. Буває навіть так, коли кінолог і собака просто не сходяться одне з одним. У мене, наприклад, такий випадок був», - зітхає Катерина.
І ось, коли надійшла пропозиція від іспанської сторони про навчання у Португалії, Катерина Кузик та її колега Тарас Жук дуже добре це сприйняли. Адже, безумовно, це все – обмін досвідом на міжнародному рівні, вивчення нових методів дресирування, можливість поліпшити навички і свої, і собаки.
Берег Атлантики, де навчають методу Аркон
У Португалії тернопільські кінологи займалися з іспанськими інструкторами. Базувалися у пожежній частині у місті Албуфейра, на березі Атлантичного океану. Там португальські колеги мають свій тренувальний центр для підготовки собак-рятувальників. Територія його велика – десь до 7 гектарів. На заняття сюди часто приїжджають іспанці, кубинці, рятувальники з Венесуели, Гватемали. Усі вони хочуть одного - навчити своїх чотириногих партнерів популярного у світі алгоритму розшуку людей за методом Аркон.
«Розробник цього методу – іспанець, доктор Хайме Парехо. Він і проводив навчальний курс, який тривав 21 день. Якщо коротко про суть самого методу Аркон, то це ціла науково обґрунтована, до речі, і запатентована навчальна система, яка розвиває самостійність, мотивацію, концентрацію та, як наслідок, нюхове сприйняття у пошукових собак. Ця пошукова система нагороджена ООН, низкою університетів та урядів за великий ефект і вражаючі результати пошуків. А сам доктор Хайме Парехо має численні нагороди від урядів різних країн, де траплялися природні та техногенні катастрофи, землетруси, інші надзвичайні ситуації, у яких навчені службові собаки рятували життя багатьом людям, знаходили їх під завалами чи в інших місцях, де без собак зробити це було неможливо.
Так ось, вели курс навчання винахідник методу – доктор «Honorius Causa» Хайме Парехо та Хав’єр Луке, президент спільноти GERCCMA, до якої входять спеціалісти, що під час катастроф чи інших надзвичайних випадків працюють із собаками за методом Аркон. Допомагала нам перекладач Маріанна Віняр», - ділиться спогадами про навчання у Португалії Катерина Кузик.
Кінолог-рятівниця розповідає, що в Іспанії за методом Аркон деякі кінологи працюють понад 20 років. Добре його опанували і в Португалії.
«Там у спеціально створеному центрі, на базі місцевої пожежної частини у місті Албуфейра колись була стара цегельня і досі є окремі ділянки із техногенними завалами, де і тренують собак. Є також величезні відкриті території, де тривають тренування із пошуків людей, які постраждали під час надзвичайних ситуацій.
Тренування від світанку до смеркання
Ми працювали 21 день на техногенних завалах і на відкритій території, це особливо актуально для нас зараз, у час війни.
Підйом близько сьомої ранку. Потім сніданок, для Фіони - сухий корм, там дуже спекотно було, то давали достатню кількість рідини, щоб собаки могли витримати спеку. Два рази на день виїжджали на заняття. Статиста вивозили автомобілем і ховали у певному місці. Ми навіть не знали де. Відпускаємо вівчарку - і вона біжить, шукає. І знаходить. А яка то радість у неї! Хвостом виляє, гавкає, вуха вверх, показує усім своїм виглядом, мовляв, от яка я молодчина, знайшла того, кого потрібно, демонструє, яка вона задоволена від того, що зуміла знайти заховану під завалами людину. Працювали за різних погодних умов, до десятої години вечора, бо собака має швидко адаптуватися до змін у погоді в різний час доби», - каже Катерина Кузик.
Як зазначає рятувальниця, не всі витримували такий темп. Наприклад, там, у Португалії, була й така собачка, коли на початках її випускали, аби вона шукала певний об’єкт під завалами, то вона туди підходила, розверталася і…ховалася у холодку.
«Але це не про нашу Фіону, он, вона йде, - Катерина Калуш киває у бік вольєра, від якого до нас прямує з молодою вівчаркою Фіоною її провідник, інструктор службового собаківництва Тарас Жук. – Я ще додам, - каже Катерина, - що головне в методі Аркон те, щоб нюхове сприйняття у собаки настільки підсилилося, щоб він міг самостійно, але під контролем кінолога працювати і шукати людину. І скажу, що в такій ситуації собаці потрібна іноді мінімальна порція людського запаху, який він може відчути навіть через товщу завалів. Розумієте, для тренованого пса то, як би це правильно сказати, сенс життя, знайти отой запах, виявити те, що шукають – людину», - уточнює кінолог Катерина.
І тут, за її словами, порода собаки не має абсолютно ніякого значення.
Головне, пробудити задатки до пошукової роботи, тоді можна розвивати такі навички й надалі.
Безцінна помічниця
А тим часом кінолог-інструктор Тарас Жук демонструє здатність Фіони виконувати низку завдань, після яких вона щораз отримувала нагороду – дозвіл упродовж хвилинки погратися із невеличким м’ячиком. Фіона — красива вівчарка — уважно дивиться мені в очі, щораз повертаючи голову у бік свого наставника, мовляв, що робити? Тарас робить ледь помітний рух рукою, і його вихованка вже мчить туди, де естакада, швидко пробігає її, потім за командами то повзе, то раптово зупиняється, то мертвою хваткою чіпляється у кинутий предмет і враз стає, ніби вкопана, коли чує іншу команду-вимогу.
«Це все, як кажуть, для Фіони – супровідне, без цього не обходиться жодне тренування службових собак. Та важливе інше - що собака має особливу здатність до пошуку людей, які потрапили у небезпечну ситуацію. І це головне. Там, у Португалії наші колеги буквально аплодували Фіоні, коли вона після певних тренувань за метолом Аркон успішно виконувала те, що від неї вимагалося. І як нагорода – те, чого досі не мав жоден службовий собака в Україні – міжнародна сертифікація, свідчення уміння працювати за методом Аркон, - додає Катерина Кузик.
За її словами, за таким методом у світі працює лише один відсоток службових собак. Так, опанування цією методикою досить складне, напружене, іноді навіть виснажливе. Зате, коли собака має такі навички, він стає безцінним помічником рятувальників там, де вони часто безсилі самостійно знайти людину під завалами зруйнованих будинків чи навіть під землею, у товщі порід, скажімо, у шахті.
Як каже начальниця кінологічного відділення Головного управління ДСНС у Тернопільській області Катерина Кузик, зараз тернопільські кінологи разом із івано-франківськими колегами, які теж були у Португалії, ділитимуться своїми навичками з рятувальниками з інших регіонів. Мета одна: підготувати якомога більше спеціалістів та службових собак, допомога яких, особливо зараз, у час війни так потрібна українським містам, що зазнають ракетних ударів з росії.
Невдовзі пошуковою стежкою Фіони з Тернополя обов’язково підуть інші добре вишколені службові собаки, аби врятувати людей, яких спіткало лихо.
Олег Снітовський, Тернопіль
Фото автора та надані Катериною Кузик
