У прифронтовому Степногірську через обстріли вісім місяців немає води
Про це з місця повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Ми живемо на лінії розмежування, в нас кожного дня обстріли. З 1 березня в нас немає води. Вона привозна: і питна, і технічна. На зимовий час ми поставили ємності і будемо туди завозити воду, аби люди могли набирати, бо свердловини, які є на приватних подвір'ях, замерзнути можуть. З 2004 року в нашому селищі є лише електроенергія, в тому числі і для опалення. Ті, хто живе в приватних будинках, пишуть заяви на отримання безкоштовної паливної сировини. В багатоповерхових будинках люди обладнують сховища, а ми надаємо буржуйки. Люди самі заготовляють сировину, обладнують своїми силами сховище", - розповів секретар Степногірської селищної ради Тетяна Лукашук.
За її словами, аварійні ситуації на лініях електромереж трапляються, бо ворог постійно обстрілює інфраструктуру, але аварійні бригади оперативно відновлюють живлення.
Ті, хто живуть в приватних будинках, мають газові балони, дехто з мешканців встановлює їх і в квартирах. Люди розповідають, що вже виїжджали до Запоріжжя, але повернулися додому. Деякі - навіть з дітьми.
Зазначається, що один з місцевих фермерів двічі на день привозить в селище воду. На день одній родині треба близько 50 літрів води. Тож, однієї привозної бочки вистачає на 20 родин. Також воду підвозить облводоканал.
Мешканці носять воду відрами та пластиковими бутлями, розповідаючи, що навіть призвичаїлись "заправляти" пральні машини.
Вікна в квартирах закривають матрацами, аби у разі обстрілів людей не побило склом.
Наразі на території Степногірської громади залишається близько 3000 мешканців.
