Кінна терапія проти стресу

Сучасне життя і так сповнене стресів, а через війну їх кількість зростає в рази. Зумовлений ними негативний вплив на організм відчули мешканці прифронтового Миколаєва, як, власне, й інших міст і сіл України.

Щоб захистити себе від цього, можна робити кілька речей: йти до лікаря, пити пігулки, займатися спортом чи якоюсь цікавою справою. А ось дівчата з приватної стайні Володимира Сороки, що на території кінно-спортивної школи у Миколаєві, пропонують ще один спосіб – спілкування з кіньми.

Як відомо, ця розумна тварина позитивно впливає на стан людини – як на фізичний, так і на психологічний. Спілкування з кіньми та догляд за тваринами поліпшує настрій, знімає стрес, а при їзді верхи корисні навантаження отримують майже всі групи м'язів, це зміцнює організм у цілому.

ІПОВЕНЦІЯ АБО ПОРЯТУНОК ВІД НЕРВІВ

Олександра Янєва прийшла займатися кінним спортом 12 років тому до знаменитого, на жаль, нині вже покійного тренера Володимира Сороки, який і заснував цю стайню. Саме він прищепив молодій дівчині любов до коней і навчив її азів цієї справи. Зараз Олександра вже досвідчений інструктор-адміністратор.

«Сьогодні ми пропонуємо нашим відвідувачам різноманітні послуги. Для тих, хто хоче досягти певних спортивних результатів – інтенсивні тренування, для охочих навчитись основ чи підтримати фізичну форму – полегшена програма. А ще ми пропонуємо «кінну терапію». І зараз, під час війни зосередилися саме на її психологічній складовій. Бо пересвідчилися, що останнім часом цей напрям нашої роботи стає дуже популярним”, – розповідає Олександра.

Власне, у світі вже давно існує науковий термін – іповенція. Так називають ту частину методики лікування кіньми, яка заснована на психології. Мабуть, всі вже чули про іпотерапію, яка передбачає виконання людиною комплексу вправ безпосередньо верхи на коні, а ось іповенція – в Україні ще маловідома.

«В основі цього методу лежить взаємодія з конем. При цьому в людини з'являється унікальний шанс отримати масу позитивних вражень і яскравих емоцій. Адже подружитися з конем можна і взагалі без слів, бо він дуже добре розуміє мову жестів. Кінь сприймає людину цілісно, особливо реагує на рухи, але звертає увагу і на багато інших речей, навіть на запах. І що дуже важливо, він відчуває доброзичливість і щирість. А взагалі, це ціла філософія», – ділиться досвідом інструкторка.

За її словами, для такої терапії навіть необов'язково їздити верхи. «Наприклад, для моєї 8-річної доньки найбільше задоволення – це годувати коней і гуляти з ними. У неї є свій улюбленець, з яким вони ледь не цілуються», – каже моя співрозмовниця.

Спілкування з кіньми вже давно використовують для лікування дітей. Ця тварина реагує навіть на температуру людського тіла і відчуває стан вершника. А малеча натомість дуже добре сприймає той емоційний вплив, який кінь чинить на людину.

Та сьогодні іповенцію все частіше використовують дорослі. Обстріли, страх за своїх рідних і близьких, які перебувають на фронті, і навіть просто щоденні сигнали повітряної тривоги виснажують організм людини. Коні мають сильну енергетику, спілкування з ними допомагає зняти напруження і стрес. У деяких випадках цим методом можна лікувати навіть серйозні психоемоційні порушення.

«Зараз майже дві третини наших відвідувачів – дорослі. Якщо раніше до нас приходили переважно покататися верхи, то сьогодні більше намагаються поспілкуватися з тваринами. Це дає змогу знизити напругу і хоча б на певний час відірватись від важких думок. Я помітила, що вже через кілька тижнів у наших клієнтів з'являється позитивний ефект. Насамперед помітно, як людина стає впевненішою у собі, згодом покращується її загальний фізичний стан», – розповідає пані Олександра.

ВЕРХИ ЇЗДИТЬ ОДИН, А ЗАДОВОЛЕННЯ ОТРИМУЮТЬ УСІ

У день нашого приїзду в стайні перебувало кілька відвідувачів. Серед них –  компанія з трьох осіб: Тетяна, Андрій і Костянтин. Вони тут уперше. Андрій зважився спробувати покататися, а його дружина і товариш прийшли як група підтримки.

Спочатку інструктор – Поліна Валєєва – знайомить чоловіка з кобилою, яку лагідно називають Бусинкою. Вона рекомендує Андрію спочатку трохи поводити тварину за вуздечку, поспілкуватися. Далі – відповідальний момент: новачок вперше сідає у сідло. Одразу не вдається, але група підтримки підбадьорює – і все виходить. «Світло і тепло у Миколаєві є, воду теж дали. Тепер можна попробувати себе на коні», – жартує Костя.

Тим часом Андрій проїхав верхи кілька кіл манежем, і швидко почав досягати перших успіхів. Це одразу оцінили глядачі. «Все, поїдеш додому верхи. Всі машини зупиняться і будуть пропускати», – не припиняє підколювати товариша Костя.

Успіхи Андрія помітила й інструкторка і від себе додала, що для першого разу в нього справді добре виходить, особливо якщо врахувати, що Бусинка інколи любить показати характер.

«Зверніть увагу: їздить верхи тільки Андрій, а задоволення отримують усі присутні», – зазначає Олександра.

За словами дружини Андрія – Тетяни, яка працює вчителем англійської мови у гімназії, вони вже давно хотіли покататися верхи, але все якось не могли зібратися. А ось сьогодні таки наважилися. «Ми зараз навіть мріємо про свого коня. У нас приватний будинок, тож умови для утримання є. Але великої тварини у нас ніколи не було. От ми і приїхали сюди, щоб познайомитися з кіньми ближче», – каже жінка.

А ще розповідає, що їхній будинок розташований під Миколаєвом збоку Херсона. Тому минулий рік був дуже важким, пережили чимало обстрілів. Може, саме це на підсвідомому рівні й спонукало подумати про такого чотириногого друга.

ПРИЄМНЕ З КОРИСНИМ

Коли Олександра дізналася про наміри своїх відвідувачів, то зауважила, що ті дуже правильно роблять, що намагаються більше дізнатися про цю справу. Бо тут є багато нюансів.

Коні, як і люди, мають різну вдачу. «Потрібно, щоб кінь і людина підходили одне одному за характером. Ще до війни ми помітили, що дехто дотримувався примітивного підходу, мовляв, ось я купив коня – і працюю з ним, як хочу. А те, що кінь не хоче спілкуватися, власника мало хвилює. Наприклад, у нас є Більбао, він з характером. З одними вершниками поводиться цілком нормально, а з іншими може показати норов. При цьому в нього є й свої улюбленці. Зараз ходять до нас на заняття дівчина і хлопець, яких він дуже любить. Свого часу я мала коня, з яким у нас теж було повне взаєморозуміння. І це дуже важливо, бо це ще й впливало на спортивний результат. Коли ми виступали на змаганнях, часто займали призові місця, попри те, що були дуже сильні конкуренти», – ділиться тонкощами інструкторка.

Та повернемось до кінної терапії. Олександра впевнена, що найкращий лікувальний чи оздоровчий ефект досягається тоді, коли людина поєднує спілкування з твариною і їзду верхи. Тоді все це працює у комплексі.

«Але річ у тім, що далеко не кожен кінь підходить для іпотерапії чи іповенції. Тут є кілька моментів. По-перше, в усіх спортивних коней відчувається хребет, а оскільки ці методики передбачають перебування без сідла, то для людини це некомфортно. Тварина теж це відчуває. Скажімо, наш кінь Ельбрус цього робити не міг, він просто морально втомлювався, це було по ньому видно. А от, наприклад, Петя – геть інша справа, він іншої породи, справжній козак – приїхав до нас із Запоріжжя. Спина у нього широка, тому сидіти дуже зручно. А по-друге, кінь має бути спокійним, уміти забирати на себе негативну енергію, що йде від хворої людини. І саме Петя для цього добре підходить, він доброзичливий, любить погратися, до того ж швидко відновлюється після сеансів», – пояснює Олександра.

І дійсно, попри те, що ми з Петею щойно познайомилися, він дуже спокійно дав наблизитися до себе, дозволив погладити і сфотографуватися.

Я помітила, що після спілкування з цими розумними тваринами та їх інструкторами у мене теж поліпшився настрій і навіть на певний час відступили важкі думки. У цьому контексті пригадалося і колись почуте, що наука давно знайшла спільні риси між кіньми та дельфінами. Й ті, й інші – мають здатність позитивно впливати на людей, одні у воді, інші – на землі.   Тож варто цим скористатися.

Алла Мірошниченко, Миколаїв
Фото автора та з ФБ-сторінки приватної стайні Сороки