Три громади Хмельниччини отримали локальну субсидію від Програми «U-LEAD з Європою» на вирощування енергетичної верби та тополі. Цього року на півночі області висадять понад 100 тисяч саджанців таких рослин, а в подальшому їх розсадять та використовуватимуть для опалення комунальних закладів. У такий спосіб Програма «U-LEAD з Європою» підтримує громади на шляху до енергонезалежності.

Про проєкт «Вирощування енергетичних культур як складова енергонезалежності громад» в інтерв’ю Укрінформу розповів керівник регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» у Хмельницькій області Дмитро Василенко.

У ГРОМАДАХ ОБЛАСТІ ВИСАДЯТЬ ПОНАД 100 ТИСЯЧ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РОСЛИН

- Розкажіть про мету проєкту «Вирощування енергетичних культур як складова енергонезалежності громад»?

- Програма «U-LEAD з Європою» почала займатися енергетичною безпекою ще з минулого року, бо на той момент уже було зрозуміло, що це стане серйозним викликом. Тоді Програма передала пакети допомоги 10 громадам області, в яких були, зокрема, генератори, освітлювачі, набори для ВПО. Влітку відбулося кілька інформаційних сесій і восени прийнято рішення більш комплексно займатися напрямком енергетичної безпеки. З цією метою відібрали кілька громадських організацій, які займаються енергоефективністю та енергетичною безпекою в Україні. Кілька місяців експерти Програми працювали з цими організаціями і з 1 березня розпочалося впровадження локальних субсидій з тематики енергетичної безпеки, зокрема, одна з них на Хмельниччині, яка охоплює три громади на півночі області – Берездівську, Крупецьку та Ганнопільську.

Проєкт «Вирощування енергетичних культур як складова енергонезалежності громад» є комплексним, але основна його мета – забезпечити енергонезалежність цих трьох сільських громад. У кожній із них цього року закладуть маточні розсадники енергетичної верби та енергетичної тополі.

- В описі проєкту зазначається, що він є унікальним, і в Україні на рівні громад впроваджується вперше. Чому для його реалізації обрали саме Хмельниччину?

- Ідею цього проєкту запропонувала громадська організація «Хмельницький енергетичний кластер». У попередні роки вона аналізувала потенціал вирощування енергетичних культур на території області. Він на Хмельниччині великий, а особливо на півночі, де гарні кліматичні умови. У нас уже була попередня інформація, що саме ці три громади зацікавлені в проєктах такої тематики.

- Яка сума передбачена на реалізацію проєкту і чи включає він співфінансування з боку громад?

- Це локальна субсидія на суму близько 2 млн грн. Співфінансування з боку громад не передбачене, адже всі витрати покриває Програма «U-LEAD з Європою».

- Вже відомо, які орієнтовні площі відведуть громади під вирощування енергетичних рослин?

- У кожній із громад буде висаджено на 2 га земель комунальної власності маточні розсадники із 50% енергетичної верби і 50% енергетичної тополі. Загалом це 102 тис. саджанців енергетичних рослин, по 34 тис. на громаду. Вони дуже швидко ростуть і виростають до 1,5-2 метрів за рік. Їх потім перебиватимуть на щепу і використовуватимуть у твердопаливних котлах.

Наразі комунальні заклади, в яких є твердопаливні котли, закуповують цю сировину і вони від неї залежні. Коли газ почав дорожчати, відповідно – і сировина подорожчала, а це навантаження на бюджети. Тут ми говоримо про те, що в перспективі кількох років ці маточні розсадники будуть висаджені на полях комунальної власності. Ми закладаємо лише розсадники, а далі громади вже наступного року висадять рослини на 20-30 га площ. Коли через 2 роки енергетичні культури виростуть, їх можна буде вже зрізати і використовувати для опалення комунальних закладів – шкіл, лікарень, закладів культури, адміністративних приміщень. Для громад закуплять і щепорізи.

ДРУГЕ ЖИТТЯ ДЛЯ ДЕГРАДОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ

- Як раніше використовувалися комунальні землі, на яких закладуть розсадники?

- В одній із громад це були землі, які вже планували передати комунальному лісгоспу. Ще в одній – землі біля закритої школи. У нас була попередня інформація, що у цих громадах є до 100 га земель. Зазвичай під енергетичні культури використовують деградовані землі – ті, які непридатні у сільському господарстві. Це можуть бути навіть землі під лініями електропередач. Під розсадники ми обирали якісні землі. Ці культури є швидко відновлюваним ресурсом, який не шкодить екології.

Якщо такі рослини висадити на деградованих землях, через 20-30 років вони стають набагато якіснішими, і їх уже можна буде використовувати у сільському господарстві.

- Який термін реалізації цього проєкту?

- Ми розуміємо, що закласти маточний розсадник – це лише половина справи. Нам потрібно навчити людей, які будуть за ним потім доглядати. Проєкт стартував 1 березня і триватиме по 31 серпня. За ці пів року буде проведене навчання експертами, яких підбере громадська організація «Хмельницький енергетичний кластер», що безпосередньо впроваджує цей проєкт. Експерти навчатимуть працівників комунальних підприємств та установ, як доглядати за цими рослинами.

Вони також проаналізують ці громади і підготують план дій на 3-5 років, в якому детально визначать, скільки є комунальних закладів, комунальних земель, куди потім потрібно розсаджувати цей маточний розсадник. У плані буде економічне обґрунтування, фінансові показники і розписано те, що громадам потрібно буде ще зробити впродовж кількох років. Можливо, які котли закупити або вдосконалити, на якій площі розсадити, аби громада стала енергонезалежною і потенційно відмовилася від газу. Це буде досить серйозна економія коштів.

НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ ПРОЄКТОМ ЗАЦІКАВИЛИСЯ МАЙЖЕ 20 ГРОМАД

- Що далі, через пів року, громади самостійно займатимуться всіма процесами?

- Ми вже маємо підписані меморандуми між громадською організацією та громадами, де прописано, що вони й далі будуть співпрацювати. U-LEAD, як мінімум, у консультативному руслі, також продовжуватиме їх підтримувати.

- Чи йдеться про створення нових робочих місць у громадах, де вирощуватимуть енергетичні рослини?

- Для 2 га у перший рік не треба багато працівників, однак далі потрібні будуть люди, щоби доглядати за плантаціями площею 10-30 га.

- А в перспективі планується масштабування проєкту в межах Хмельниччини або інших областей?

- У межах проєкту розроблять методологічний посібник, де буде розписано, як доглядати за цими культурами, який можна буде поширювати серед потенційно зацікавлених громад та організацій.

Цей проєкт є пілотним і загалом його планують масштабувати по всій Україні, адже енергонезалежність актуальна не лише для трьох громад Хмельниччини. В нашій області є до 20 громад, зацікавлених у таких проєктах.

Ірина Чириця, Житомир