У Чернівцях на форумі дискутували, як привабити туристів в умовах війни
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Навіть у такий складний час в нашому місті все ж таки продовжують відкриватися і готелі, і ресторани, й інші заклади зі сфери гостинності. Тому ми вирішили обмінятися досвідом, послухати, як туризм працює в умовах воєнного стану, який стан проблематики, які виклики, які можливості з'явилися. Бо насправді в західноукраїнських містах збільшилась кількість населення за рахунок ВПО, і це теж для цієї сфери додатковий сегмент, на який вони розраховують", - розповів директор департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Чернівецької міськради Сергій Бостан.
На першій дискусійній панелі на тему "Туризм в умовах війни та "драйвери перезапуску індустрії гостинності після Перемоги" спікери зосередились на впливі війни на індустрію та що слід зробити, аби відновити сферу гостинності.
"Головне питання, яке зараз хвилює абсолютно усіх у цій галузі, - чи можливий туризм під час війни? Так, однозначно. А якщо ми говоримо про міжнародний туризм, про в'їзний туризм? Чи можливий узагалі приїзд іноземців у воюючу країну? І першою відповіддю на це питання буде "Ні". Бо хто ж у здоровому глузді з іноземців захоче їхати у країну, де щохвилини можуть оголосити повітряну тривогу, де кожного дня можуть бути "прильоти". Це відбувається рандомно, ми не знаємо, де і коли щось вибухне", - говорить віце-президентка Асоціації в’їзних туроператорів України, співзасновниця туристичної компанії "Орнамент України" Олена Казьміна.
Водночас вона вважає, що перспективи у залученні міжнародного туриста в українські міста в умовах війни є. Для цього слід розвивати нові для нас напрямки туризму - волонтерський, солідарний, діловий тощо.
"Навіть у перші дні повномасштабного вторгнення до України їхали іноземці - це були представники іноземних делегацій, представники урядових чи неурядових організацій, це були волонтери, які везли допомогу. Тобто іноземці в Україну приїздили. Звичайно ж, вони потребували поселення, вони потребували харчування, для них організовувався транспорт, мовний супровід. Це те, що ми називаємо послугами ділового туризму", - пояснює експертка в галузі туризму.
З часу повномасштабного російського вторгнення ситуація в цій галузі поступово змінюється. І якщо на початку великої війни міжнародний туризм обмежувався вищезгаданою формою ділового туризму, то пізніше залучення іноземних туристів в Україну трансформувалося. Зокрема з'явилися такі форми туризму, як волонтерський і солідарний туризм.
"Наприклад, ми у квітні організовували поїздку до Добропарку під Києвом. Це один із найкращих приватних сучасних дендропарків, де висаджені сотні тисяч різноманітних квітів. Але ця локація була під окупацією, всі будівлі на території були знищені, але квіти лишилися… Під час тієї туристичної поїздки відбувався благодійний концерт, була лекція і майстер-клас для дітей, і всі учасники поїздки спільно садили велику клумбу з пряними й ароматичними рослинами. Перед цим, у березні, ми їздили до Ірпеня і під час цієї поїздки ми садили кущі калини на місцевій набережній", - додала Казьміна.
Вона вважає, що такі форми туризму потрібно розвивати і під час війни, і вже після перемоги, адже бажання допомогти нашій країні у міжнародного туриста буде ще довгий час.
У другій дискусійній панелі на тему "Мандрівка зі смаком: розвиток гастротуризму як інструменту просування туристичної дестинації" учасники форуму обговорювали зростання гастрономічного туризму та його потенціал, щоб зробити регіон привабливим.
Фото: Віталій Олійник
