Археологи потрапили у в’їзну вежу Галицького замку, яка 300 років перебувала під завалами
Про це кореспонденту Укрінформу розповів генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник, передає Укрінформ.
«В археологічному сезоні 2022 року була розчищена в’їзна вежа Галицького замку. Цього тижня ми відновили археологічні роботи і отримали сюрприз – побачили сухі підвали в’їзної вежі Галицького замку. У 1676 році, коли на ці землі напали турки, Галицький замок був підірваний. Стіна впала на вхід. Відтак ми вважаємо, що відтоді у підземелля замку ніхто не заходив», - зазначив Олійник.
За його словами, під вежою науковці очікують знайти давні приміщення, які допоможуть дослідити історію Галицького замку у княжу добу.
Олійник додав, що в’їзну вежу Галицького замку свого часу досліджував Юрій Лукомський (український археолог, дослідник архітектури княжої доби - ред.), і зазначив, що саме йому вдалося вийти на дерев’яні конструкції Галицького замку і обґрунтувати їх існування.
«Ми хочемо дійти до цих знахідок і вивчити їх більше», - зауважив науковець.
Галицький замок або Старостинський замок — замок у місті Галич, споруджений в середині XIV ст. Однак його попередника вперше згадують у 1119 році як укріплену цитадель. Археологи вважають, що спочатку це була дерев'яна споруда, яка згодом переросла у міцний замок галицьких князів (XII—XIV ст.).
Як повідомлялося, у Херсонській області через підрив росіянами Каховської ГЕС вимиваються із землі історичні артефакти з недосліджених курганів.
Фото: ПІК
