"Велика вода" Каховського водосховища
Друга, після Чорнобиля, техногенна катастрофа. Так науковці оцінюють підрив росіянами Каховської ГЕС, який стався вночі 6 червня.
У Запоріжжі, через суттєве падіння рівня води, відкрилось історичне русло р. Дніпро та вийшли на поверхню унікальні острови.
ЗАЗИРНУТИ "ПІД ВОДУ"
"Зараз на території Запоріжжя і нижче за течією ми спостерігаємо на Дніпрі процеси, які ще у першій половині ХХ століття вважали звичними для цієї місцевості. Я маю на увазі значні сезонні коливання рівня води, пришвидшення швидкості течії на окремих ділянках ріки, формування піщаних мілин, острівців, кіс і т.д. Дніпро змінюватиметься поступово, але й ці зміни для нас можуть виглядати незвично, або, навіть, дивно", – розповідає керівник мережі крафтових музеїв Запоріжжя Михайло Мордовськой.
З ним ми зустрічаємося на острові Хортиця, на тій стороні, що виходить прямісінько на греблю Дніпровської ГЕС. Між островом і греблею нині відкрились "Дніпровські Пороги". Мова про геологічний заказник загальнодержавного значення, його площа сягає 1373 га. До території заказника входять частина острова Хортиці, острів Байди, острів Дубовий, скелі Стіг-1, Стіг-2, Стіг-3 та Два Брати.
"Після підриву Каховської ГЕС рівень води стрімко впав і ми бачимо ту річку Дніпро, яку бачили до будівництва Каховської ГЕС, до 50-х років ХХ століття. Ця територія до початку ХХ століття виглядала ще більш дивно, тобто острови, які ми бачимо під самою греблею, були з'єднані з островом Хортиця піщаною мілиною, яка зараз і проявляється", – продовжує Михайло Мордовськой.
Він додає, що зараз з-під води вийшли скелі Українського кристалічного щита, що утворилися мільйони років тому, а ріка Дніпро на цій ділянці повертається до свого природного стану. І наразі мешканці міста можуть це спостерігати на власні очі.
У свою чергу керівник сектору охорони природи національного заповідника "Хортиця" Михайло Муленко зазначає, що рівень води навколо "Хортиці" знизився на 4,2 м (максимальна цифра, – ред.) від початкового на момент підриву Каховської ГЕС. Це нижче нормального рівня на 1,5-2 м. Цифри могли бути більшими, але навесні було значне підтоплення під час весняного водопілля.
"Зараз внаслідок зниження рівня води оголилось близько 150 га узбережжя – це берегова смуга, пляжі й близько 100 га заплавних водойм, так звані озера на південній частині острова "Хортиця". Внаслідок цього відбулась загибель значної кількості водної рослинності, через що ми можемо спостерігати у Запоріжжі неприємний запах. З цим ми нічого зробити не можемо, на жаль, треба трошки потерпіти. Але замору риби не відбулось. Вода витекла разом з рибою", – говорить науковий співробітник національного заповідника.
Він називає різні види рослин, які раніше жили у воді, а нині опинились на суходолі, й пояснює: якщо вони навіть переживуть спеку, то точно не витримають іспит зимою.
"Під загрозою абсолютно всі види водоростей, латаття… Більшість птахів відклали яйця і зараз вони на гнізді", – додає Муленко.
Фахівці нагадують, що у XIX-XX століттях Дніпро страждав від повеней: щовесни рівень води підіймався на понад 2 метри, річка розливалася і це давало можливість пересуватися Дніпровськими порогами. Влітку рівень спадав і наприкінці літа він завжди був найнижчий. Сьогодні рівень води регулюють ГЕС.
СУДНОПЛАВСТВО НЕ ДЛЯ ВСІХ
На картах початку ХХ століття територія так званого нового Дніпра була завжди з піщаними косами й острівцями. Процес формування русла йшов там постійно, поки його не поглибили для судноплавства і поки не з'явилося Каховське водосховище, яке трішки підняло рівень води.
Те, що нині посередині великого міста вивільняються нові місця для гніздування птахів – добре. А от для судноплавства є певні проблеми.
"Мені здається, що Дніпро треба буде поглиблювати... Якщо говорити про великі судна класу "ріка-море", то можливо будуть певні складнощі, або унеможливлення руху певних класів кораблів. Каховська ГЕС створила замулення в місцях, де був природний фарватер. Так, судноплавний шлях існував і до будівництва Каховської греблі. Це була велика повноводна ріка. Після будівництва каскаду ГЕС, Дніпро вийшов з берегів, став набагато глибшим, швидкість течії зменшилась і процес формування островів, кіс припинився", – каже Мордовськой.
Нижче острова "Хортиця" починався національний природний парк "Великий Луг". Сьогодні багато є думок щодо ймовірного відродження цього унікального природного об'єкту, але науковці впевнені, що ми не побачимо того Великого Лугу, яким він був до затоплення. Скоріш за все, це буде зовсім інша екосистема, але багато чого залежить від того, як швидко буде відбудована Каховська ГЕС.
АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ, ЗМИТІ ВОДОЮ
Після підриву Каховської ГЕС ми побачили "Великий Луг", але в набагато гіршому варіанті, ніж він був до затоплення водосховища. Про це говорить кандидат історичних наук, доцент Геннадій Тощев. Підрив Каховської ГЕС він називає не інакше, як катастрофою – екологічною, гуманітарною, техногенною.
"Територія Каховського водосховища умовно ділиться на дві зони: перша знаходиться в тимчасовій окупації або обстрілюється. Говорити про якісь розкопки, пошукові роботи на цій території на даний час неможливо. Більше того, про стан археологічних пам'яток, які там знаходяться (козацькі поселення, швейцарські села, церкви, козацькі кладовища) ми не можемо говорити, поки візуально не побачимо, що залишилося там. Все, що до ДніпроГЕСу, також під загрозою, бо там зараз багато так званих археологічних браконьєрів", – каже Тощев.
З 1988 року він разом з археологинею Світланою Андрух проводили рятувально-археологічну експедицію на найбільшому мультикомплексному могильнику Північного Причорномор'я – Мамай-Горі. За цей час його вдалось дослідити лише на 30%.
Для розуміння, скіфський могильник Мамай-гора знаходиться приблизно за 150 км від Запоріжжя і вважається найбільшим у Європі. На цій території розташовані поховальні комплекси, які приховують історію 8 тисячоліть – від неоліту до пізнього середньовіччя, і нині цей об'єкт знаходиться під окупацією.
Тощев підкреслює, що хвиля Каховського "моря" не дістала Мамай-Гори внаслідок підриву греблі, але вона суттєво підмила берег. Тож, скоріш за все, через кілька років уся ця курганна група "сповзе" в долину річок Конка та Дніпро.
Чи можливе проведення досліджень чи розкопок на місці зневодненого водосховища? В найближчі десятиліття – ні, впевнені Тощев та Андрух.
"Ми навряд чи доживемо до того часу, коли це можна зробити. Там усе заміновано. Найближчі десятиліття дослідницька робота проводитись не буде. Бо, на нашу думку, розмінування там буде проходити в останній момент", – впевнені вони.
Неподалік від комплексу Мамай-гора є ще один могильник середньовіччя, який має назву Мамай-Сурка. Історики кажуть, що саме він є показником того, що на цій території не було голого степу, як запевняли колись російські археологи. Там жило багато людей, вони торгували з Візантією, Західною Європою. Про це говорять речі, знайдені під час досліджень, які проводилися раніше. Близько половини цього могильника було зруйновано під час створення Каховського водосховища. Решта, ймовірно, вже змита водою внаслідок підриву греблі.
Зруйнувавши Каховську ГЕС, росіяни фактично знищили унікальні та надважливі з наукової точки зору пам'ятки, рідкісні (навіть червонокнижні) рослини та екосистему, як таку. Рахувати збитки будуть відповідні органи, а от наслідки трагедії відчуватимуть мешканці різних областей, у тому числі й Запорізької, навіть не роками, а десятиліттями.
Ольга Кудря
Фото, відео Дмитра Смольєнка
