Херсонщина розділена війною на тимчасово окуповану і вільну територію. Правий берег з обласним центром ворог обстрілює з лівого реактивними системами залпового вогню, мінометами, артилерією, танками та БПЛА. Частина населення виїхала, але решта лишається вдома, відмовляючись евакуюватися. Після підриву військовими РФ Каховської ГЕС люди постраждали ще й через затоплення.

Область із початку широкомасштабного вторгнення має вже третього голову ОВА. З 7 лютого 2023 року Херсонську обласну військову адміністрацію очолив Олександр Прокудін.

Наше інтерв’ю розпочалося не як планували – у кабінеті, а в службовому автомобілі пана Олександра, бо несподівано в область завітали іноземні міністри, й начальник ОВА мав їх зустріти. Ми з ним продовжували інтерв’ю у Посад-Покровському, яке стало експериментальним майданчиком – це село є одним із шести населених пунктів країни, де відбувається комплексне відновлення за принципом Build back better, потім розмовляли в аеропорту «Херсон», а далі – на вулицях Херсона, що пережили затоплення й куди прилітає від ворога, і лише насамкінець – вже у кабінеті.

Говоримо про затоплення, відбудову визволеного правобережжя, про те, як готується влада до деокупації лівого берега, про те, чия зрада була для начальника ОВА несподіваною, а ще – заради чого Прокудін готовий іти на репутаційні втрати.

КОЛИ БАЧУ ДІТЕЙ ТАМ, ДЕ ПРИЛІТАЄ, ХОЧЕТЬСЯ ЇХ ВИВЕЗТИ ЗВІДТИ

- Пане Олександре, скільки наразі населення проживає на деокупованій території області?

- Загалом у нас в області 49 громад, наразі 17 із них деокуповано. Приблизно 150 тисяч людей зараз перебувають на території вільного правого берега Дніпра. За нашими даними, і на лівому березі – така сама кількість людей. До речі, до широкомасштабного вторгнення, і на лівому березі проживало пів мільйона людей, і на правому. Хоча у нас зараз лише 33% деокуповано території в області, але на правобережжі – обласний центр, тому так із населенням.

- Є дані про кількість дітей, які зараз перебувають на правобережній території Херсонщини?

- Близько 15 тисяч, плюс-мінус. Адже населення мігрує. Коли тривало дистанційне навчання, ми бачили, хто де перебуває. Зараз канікули – і пороз’їжджалися, звісно.

- Для багатьох незрозуміло, чому Херсон не включений у перелік населених пунктів, куди був заборонений в’їзд родин із дітьми, адже місто під обстрілами. Є якесь пояснення, чому нема рішення про примусову евакуацію дітей з обласного центру, приміських селищ?

- Уточню, що у квітні Радою оборони області було прийнято рішення про заборону на в’їзд родин із дітьми у близько 40 населених пунктів області, й так – Херсон не входив до переліку цих пунктів. Враховуючи всі обставини, саме таке рішення було колегіально ухвалено.

Щодо примусової евакуації дітей – то вона відбувається із зони бойових дій.

- На вашу думку, тут мають бути діти?

- Ні. Я коли бачу їх тут, мені хочеться забрати і вивезти самому. Маленькі діти там, де «прилітає», – це дуже плачевна ситуація.

- А підлітки, що тиняються безконтрольно…

- Так, хоча зараз ми у безпечних місцях заняття якісь намагаємося запропонувати, гуртки відкриваємо. Але цим невелика кількість дітей зайнята. Та й переміщення Херсоном – небезпечне.

Щодо евакуації, ось приклад. Троє дітей постраждали від обстрілів нещодавно, я був у них в лікарні. Старша дівчинка – підліток, її трусить усю, вона плаче. Я кажу родині: виїжджайте, ми вас поселимо у Хмельницькій області, чи в Коблевому. У відповідь: ні ми не поїдемо. Покажу вам фото їх будинку – ось (показує зруйноване житло, – авт.). А вони хочуть там жити з дітьми, просять накрити дах, щоб не залило дощами.

- Скільки дітей росіяни депортували з області? Скільки з них діти-сироти чи позбавлені батьківського піклування, які були в інтернатних закладах, скількох дітей вивезли з дозволу батьків на так званий відпочинок? Чи ведеться робота з повернення дітей?

- Робота ведеться. З приводу дітей, які в інтернатних закладах, то деяких повертаємо, як-от вихованців Олешківського інтернату, їх через Польщу повертали. Щодо тих, яких вивозили на так званий відпочинок, то точної кількості таких дітей ми не знаємо. Бо є ще такі приклади, коли батьки бояться заявляти про це. Батьки навіть живуть на деокупованій території, а їхня дитина може бути вивезена в Крим чи в Росію, проте вони не повідомляють про це. Є такі випадки. Щодо статистики, то зафіксовано близько тисячі вивезених дітей. Це я не кажу ще про лівий берег.

НА ПРАВОМУ БЕРЕЗІ Є 10 НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ БЕЗ ЛЮДЕЙ

- Скільки у нас залишається населених пунктів без світла на деокупованій території?

- Зараз узагалі без світла – 31 село, вони не були станом на 11.11.2022 року заживлені (час від часу села, що вже з електропостачанням, залишаються без світла через обстріли, – авт.). І всі ці населені пункти – на лінії зіткнення. Поясню (я от просто електриком став), ми зараз заживлюємо населені пункти не за стандартною схемою, як воно було до широкомасштабного вторгнення. Тому що ті великі лінії електромереж, що йшли по лінії Дніпра, уже всі знищені, й зараз, коли машина з вишкою туди приїжджає – по ній одразу «приліт». Заживлюємо село, лінія слабка: якщо повернеться додому велика кількість людей – вона не потягне всіх, але на те населення, яке нині є, хоча б тимчасово вистачить.

- Тобто у 31 населеному пункті люди живуть без світла вже стільки часу?

- Там небагато людей, але так, живуть. Ми туди возимо генератори, дрова, пілети, воду. Евакуацію пропонували, але не можемо ми примусово проводити її, умовляли, психологи з людьми працювали. Не хочуть виїжджати звідти.

- Експерти прогнозують зникнення частини невеликих населених пунктів на Херсонщині. Уже є розуміння по правому берегу чи зараз ми говоримо лише про виживання, і ви так далеко ще не дивитеся?

- Я сказав 31 населений пункт – це без тих сіл, де ніхто не живе. Загалом 41 населений пункт не заживлено, але 10 – це ті, де взагалі ніхто не проживає, там було по 10-20 хат.

Щодо перспектив і громад. Кожна територіальна громада розробляє стратегію, ми погоджуємо її. Наприклад, про освіту – функціонували у територіальній громаді, умовно, 7 шкіл. Для тієї кількості населення, яка була там навіть до широкомасштабного вторгнення, стільки шкіл не потрібно було. Зараз із 7 навчальних закладів 5 знищені. Визначається, скільки шкіл будемо відновлювати, які саме, готуємо проєктно-кошторисну документацію. Навіть якщо фахівці департаменту освіти кажуть: це недоцільно відновлювати, я виїжджаю, беру їх, керівників шкіл, представників громади. Ми сідаємо за стіл і кажу: давайте ваші пропозиції, аргументи. Залишити – чому? Кожен доводить своє. Але треба пам’ятати про те, що лише побудувати школу – це від 100 до 500 мільйонів гривень, великі гроші. Ми будемо оптимізувати, автобусами підвозитимемо дітей 5-10 кілометрів до основної школи чи філії – таким чином проводитиметься після війни навчання.

- Є впевненість, що на ці об’єкти – лікарні, школи, ЦНАПи, які ви визначите для відбудови, кошти будуть?

- Так. Ми не набираємо зараз гроші, тому що до кінця року їх не використаємо. Але уже дуже багато проєктів є – десь розпочинається процес будівництва, десь закінчується проєктування. І це відбувається у всіх звільнених громадах.

- Ми зараз у Посад-Покровському – це пілотний проєкт відбудови на державному рівні. Тут 96% будинків пошкоджено під час бойових дій.

- Це показовий проєкт – він про те, як будуть відбудовуватися села. Але це краплина в морі. У нас 228 деокупованих населених пунктів, 50 із них – такі, як Посад-Покровське. Ми не зупиняємося, у нас ще 26 населених пунктів, які ми відбудовувати будемо вже за рахунок проєкту «Пліч-о-пліч», що був ініційований Президентом. П’ятнадцять регіонів України допомагають у цьому проєкті нам. Приїжджають голови обласних адміністрацій, розказують, що вони планують зробити у конкретному селі, викладають своє бачення. Ці регіони своїми силами, матеріалами, своїми фахівцями, що дуже важливо, бо в нас не вистачає будівельників, працюють над тим, щоб відновити села, будинки людей. У цих населених пунктах буде родзинка того регіону, який допомагає їх відновлювати.

Щодо Посад-Покровського, то тут буде комплекс – нова школа з дитсадком, ЦНАП новий із сільрадою, парк, сільськогосподарський ринок, будинки з теплицями. Зараз уже повністю поновили електропостачання у селі. До речі, село це біля траси Херсон-Миколаїв, ми плануємо, що замість двох смуг тут буде чотири.

БУДИНОК ПІСЛЯ ЗАТОПЛЕННЯ НАЧЕБТО І СТОЇТЬ, АЛЕ ЩОДНЯ РУЙНУЄТЬСЯ

- Наскільки мешканцям деокупованої території області реально отримати кошти через є-Відновлення?

- Через Дію вже отримують мешканці області гроші за зруйноване житло.

- Але от одна з мешканок обласного центру, з якою я спілкувалася, каже, що Дія не «підтягла» її запит на відновлення – у її квартиру був «приліт», одна з кімнат повністю зруйнована.

- Херсонку не підтягує, бо обласний центр – це ще не зона, де будуть відновлювати. Ми можемо подавати документи, але доведеться чекати, поки не увійдемо у безпечну зону. Бо ми зараз виділимо гроші 200 тисяч, наприклад, на відновлення – відновлять, а тоді знову прилетить – і знову будемо виплачувати. Щодо цих зон, де понад 40 кілометрів від лінії зіткнення, то там уже люди отримують до 200 тисяч гривень. До речі, якщо по затопленню – там інший механізм, немає обмеження 200-ма тисячами гривень.

- А що робити, якщо людині треба перебувати у Херсоні через роботу, а в її квартиру був «приліт»? За які кошти вона може її відновити, жити ж треба десь...

- Яка допомога потрібна? У нас є аварійно-рятувальна служба, що може приїхати, вивезти сміття, забити вікна.

- А ще ж комісія має обстежити житло для складання акту, проте вона не дійшла до постраждалих...

- Так, щодо комісій – є питання. Більшість таких помешкань – це ті райони, що й зараз обстрілюються. Зрозуміло, люди хочуть, щоб до них комісія і в Антонівку, й у Садове приїхала, й на Острів. А в цих комісіях – живі люди працюють, які бояться їхати в обстрілювані райони. Ми знайшли одну комісію в Херсоні, яка не боїться, їздить, але вона не встигає, один-два об’єкти вони обстежують у день, а треба близько ста. Не вистачає людей. І тут на допомогу прийшли інші регіони – прибувають фахівці, щоб складати акти і щодо затопленого житла, і того, що постраждало через обстріли. Зараз працюватиме більш як сто людей у комісіях по обстеженню, і ситуація зміниться.

- Про яку кількість зруйнованого від обстрілів житла ми зараз говоримо?

- Ми знаємо кількість, знаємо, скільки заяв відпрацьовано. Всього на Херсонщині пошкоджено близько 14 700 цивільних об’єктів. Більшість, а саме, 13 700 – це домівки людей.

- Ви казали також про близько 400 ущент зруйнованих від підтоплення через підрив Каховської ГЕС будинків. Але їх, напевне, більше буде?

- Так, це ті, які ми вже бачили, що вони зруйновані. Ця цифра має зрости, коли пройдуть уже згадані комісії, що вирішуватимуть, який будинок доцільно відновлювати, а який ні. Я просто заходив у будинок після затоплення – він начебто стоїть, але щодня руйнується. 400 – це той мінімум, який ми наочно побачили одразу після відходу води.

- Скажіть, а ті, хто захоче побудуватися в іншій області – вони зможуть цими грошима скористатися?

- Думаю, що ні. Але таких буде немало, припускаю. Наприклад, людина у Великоолександрівській громаді отримала 200 тисяч – і вона зволікає з відновленням, не хоче там жити. Зауважу, що це гроші лише на будівельні матеріали, на роботу з відбудови, їх не можна витратити на продукти харчування, наприклад.

- Херсонці припускають, що гроші на відбудову підуть для конкретних підрядників – зрада, кажуть.

- Ні, підрядника людина сама обиратиме.

- Люди розповідають історії тих, хто сам не може вичистити своє житло після затоплення. Що їм робити?

- Є гаряча лінія ХОВА, куди можна звернутися. Людина телефонує, повідомляє, яка саме їй потрібна допомога. З огляду на масштаб проблеми, ми визначаємо, хто їй допоможе: ХОКАРС (Херсонська обласна комунальна аварійно-рятувальна служба – ред.), волонтери, з якими у нас підписані меморандуми про співпрацю, чи рятувальники. Якщо є потреба перевірити оселю на наявність вибухівки, то направляємо військових. Наразі ця лінія працює: 0 800 101 102.

У сільських громадах переважно односельці допомагають одне одному, і, звичайно ж, волонтери активно допомагають.

У селах люди перечікували затоплення поряд, і після «відходу» води одразу поверталися до домівок, щоб рятувати вціліле, а в Херсоні ситуація інша – багато жителів за межами міста.

- Більшість людей і в Херсоні не поспішали евакуюватися в інші регіони через підтоплення.

- Кожного, хто потребував, ми відселили і розмістили – безкоштовно і харчуванням забезпечили. Зараз у гуртожитках проживають понад 400 наших людей, що евакуйовані із зон затоплення. Я до них приїжджаю, спілкуюся.

- А постраждалі з лівого, поки що окупованого берега, зможуть отримати виплати через пошкоджене майно?

- Лівий берег – якщо є у людей можливість зафіксувати пошкодження, руйнування, треба це робити (фото, відео), якщо є можливість – повідомити у поліцію. Усі виплати для них передбачені, але комісія має виїхати на місце для актування, а це можна зробити тільки після звільнення території. Але ці виплати для зони підтоплення заклали – як на правий, так і на лівий берег.

- Ми говоримо, як відбудовуються села. А є новий погляд на Херсон – які будуть зміни?

- Так. Треба навести лад. І разом з командою ми це робимо, незважаючи на можливі репутаційні втрати.

- Репутаційна втрата – це коли критикують за те, що прибирають ринки з вулиць? (У Херсоні в травні 2023 року демонтували торгове містечко «Кристал», яке згоріло у березні 2022 року, є версія, що це був підпал. – Авт.).

- У місті багато незаконних забудов. Зараз «іменем закону» це все може, як кажуть, «рубанути» військова адміністрація. Ми не знаємо, що далі буде, може знову незаконне будівництво після нас продовжуватиметься і виявиться, що це була сізіфова праця, але принаймні ми спробували і зробили.

ВІДНОВЛЮВАТИ КАХОВСЬКУ ГЕС ЧИ НІ, МАЮТЬ ВИРІШИТИ ЕКСПЕРТИ

- Є різні точки зору про те, чи треба відроджувати Каховську ГЕС. Ваша думка?

- Наразі у планах держави – відновлювати Каховську ГЕС. Це обговорюється на рівні Президента. Складаються попередні розрахунки, планується будівництво за американськими стандартами.

Моя думка, що потрібно робити все можливе для відновлення й процвітання Херсонщини і для збереження її природи. Я ініціював перед керівництвом країни створення державної комісії з залученням міжнародних фахівців, українських науковців, щоб вони дали свій висновок. Як вплине все на нашу екологію, на життя регіону.

Ми розуміємо, що дуже постраждала флора і фауна, як у верхній частині територій від ГЕС, так і в нижній. Буде болото, мошкара, балки міліють – ми зараз виловлюємо живу рибу і випускаємо в Інгулець та інші водойми. Мертву рибу знищуємо. У нас берег треба укріплювати, де люди проживають. Не знаю, що буде з нашими плавнями, бо солона вода заходитиме з лиману, й вони можуть загинути. Треба буде відновлювати й затоплені лісові масиви.

І так от – клаптик за клаптиком нашої землі – треба вивчати, аналізувати, що доцільно робити.

- А раптом екологи скажуть – ні, не треба ГЕС?

- От для цього повинна ця державна комісія надати експертні висновки…

Щодо екології ще скажу – потрібно, щоби міжнародні інституції нам допомогли, бо лише нашими силами ми не витягнемо. Джарилгач, який росіяни спалили, Бирючий – є проблематика.

Зараз моя думка: треба відновлювати Каховську ГЕС, де вже сформувалася після її будівництва нова екосистема. Лівий берег, та й правий – без зрошення. Ми вже навіть продумуємо ставити у русло Дніпра насоси, качати воду, наповнювати канали, поки Каховська ГЕС зруйнована.

Хоча, звісно, про сільське господарство важко говорити, поки ми не розмінуємо території.

- Скільки у нас у відсотках розміновано сільськогосподарських земель на правому березі?

- Розмінували лише десять відсотків «легких» земель – це там, де не було бойових дій. Ми зараз нарощуємо темп за рахунок донорів, військових просимо, ДСНС. Дуже допомагають військові зараз. Іноземні організації залучаємо, але вони бояться їхати через безпекову ситуацію. Якщо у Миколаєві вони хочуть працювати і вважають, що це безпечна для них територія, то у нас бояться.

- Є розрахунки, скільки саперів нам потрібно, щоби вкластися з розмінуванням за якийсь умовний період?

- Нам потрібна буде окрема бригада – чотири батальйони військових саперів, щоб вони були розподілені по громадах, і щоби був певний темп, тоді ми розрахуємо строки. Це приблизно дві тисячі людей на постійній основі. Вважаю, що після війни треба буде переформувати нашу бригаду ТрО в інженерні війська, які й будуть займатися розмінуванням.

- Зараз херсонці скаржаться, що немає роботи, тому вони змушені брати гуманітарку. Як далі влада зніматиме людей з гуманітарної голки?

- Я не знаю… Треба поступово, як це робиться у Миколаєві.

- Але людям потрібно пропонувати роботу.

- Для цього вже зараз відкриваються магазини, ринки, підприємства. Це треба робити тоді, коли безпечно буде у Херсоні. У селі – важче, там люди працювали у сільгосппідприємствах, а тепер поля заміновані, люди не мають роботи зовсім.

Знаєте, якщо говорити про сільське господарство, то наша область, звісно, й після війни буде сільськогосподарською. Я спілкуюся з представниками зі США, Нідерландів, Швеції, Бельгії. Ми опрацьовуємо тему, щоб вони вкладалися в сільське господарство. І вони бачать перспективу. От американський бізнесмен Говард Баффет дає десять комбайнів і п’ять тракторів фермерам – зараз це благодійна допомога, але я хочу, щоби цей процес і далі тривав, і не лише на благодійній основі.

Кажу аграріям: думайте – буде мирне життя, потрібні проєкти. Вже з пропозиціями виходять, спочатку так обережно, а зараз – і на інший рівень. Але не тільки сільським господарством повинна жити область. Нині є ідеї у промисловості, щоб люди поверталися і мали роботу.

Це будуть робочі місця, соціальний пакет, чесні умови для всіх сторін.

- Аеропорт Херсон – чи треба його відновлювати?

- Треба. З державного бюджету буде важко його відновити, але є напрацювання. Деякі аеропорти інших країн намагаються вже зараз створити коаліцію, щоб відновити наш аеропорт, це вже певною мірою бренд. Щоправда, аеропорт «Херсон» більше знають як аеропорт у Чорнобаївці.

- Як треба заохочувати повертатися людей на Херсонщину, коли ця територія буде безпечною?

- Мають бути пільги для бізнесу. В уряді нас чують, є розуміння, що як тільки складеться відповідна безпекова ситуація… є от у нас «Доступні кредити 5-7-9%», ми хочемо зробити «Доступні кредити 1-2-3%», тобто, майже нульові кредити для херсонців. І банки на це йдуть. Ще мінігранти на відновлення бізнесу, які повертатимуться за рахунок ПДФО. Головне, це має бути безпечна територія, зараз ми у Херсоні не можемо запровадити таке кредитування.

- Чекаємо визволення лівого берега?

- Так, мова йде про 40-кілометрову безпечну зону, тоді зможуть кредитувати.

КЕРІВНИКИ ВІЙСЬКОВИХ АДМІНІСТРАЦІЙ ОКУПОВАНИХ ГРОМАД МАЮТЬ ПЛАН, ЯК ДІЯТИ ПІСЛЯ ВИЗВОЛЕННЯ

- Як формувалася ваша команда? Кажуть, що забагато поліцейських у вашому оточенні.

- Пішли сюди люди, які зі мною працювали раніше. Яких я бачу не як поліцейських, а як організаторів, бачу кадровий потенціал. Мій заступник – Ярослав Шанько був керівником ювенальної превенції, дільничними інспекторами завідував. Керівник апарату працювала керівником апарату у мене раніше, з Києва приїхала у Херсон, не побоялася.

- Ви казали про понад 160 вакансій в ОВА. Скільки таких лишилося і які фахівці потрібні?

- Вакансій у нас побільшало – тепер їх близько 165. Ми потребуємо керівників структурних підрозділів, юристів, працівників служби управління персоналом, фахівців з фінансів та житлово-комунального господарства, мобілізаційної роботи. Тому якщо маєте бажання працювати і відповідний досвід, звертайтеся до нас.

- Просився на роботу обраний голова Горностаївської громади Дмитро Ляхно, який пройшов через полон – ви його взяли?

- Я з ним зустрічався, але він окрім Горностаївської громади не хоче нікуди більше. Його заступник зараз очолює цю громаду (військову адміністрацію – авт.). Громада в окупації. Звісно, якщо будуть питання до нинішнього керівника, він не справлятиметься – тоді інша справа. Щодо голови громади – він обраний народом, він фахова людина, але є той, хто призначений Президентом. Можу сказати, що коли ми визволимо громаду, я долучу Ляхна до роботи.

До слова, військові адміністрації окупованих поки що територій мають план дій на той момент, як заходитимуть у свої населені пункти. Ми от бачимо, як ідуть лінії електропередач (показує карту, – авт.), зараз уся енергетика йде через Крим. Ми ж розуміємо, що одразу Крим можуть не звільнити. А росіяни все знищують. Мелітопольської лінії, яка йшла з АЕС, немає її, немає лінії з ГЕС. Все відрізано, це поновлювати – досить тривалий час. Зараз ми пропрацьовуємо, як заживлювати населені пункти, які будемо звільняти. Те саме і з газопостачанням. І так на кожну громаду – генератори, трансформатори готуємо.

Зараз керівники військових адміністрацій поки що окупованих громад тренуються, навчаються, вони закріплені за деокупованими територіями, допомагають актувати пошкодження, займаються гуманітаркою. Вони вже напрацьовують таким чином те, що робитимуть після звільнення своїх громад.

- Чи готується влада до можливої загрози через підрив «Кримського титану»?

- Так. Евакуація, інші заходи передбачені. Ми маємо відповідний досвід, пов'язаний із цим підприємством (у 2018 році у зоні ураження від хімічних викидів кримського заводу «Титан» опинилися території Каланчацького і Чаплинського районів Херсонщини, – авт.).

- Як ви оцінили б дії влади після того, як росіяни підірвали Каховську ГЕС.

- Влада спрацювала, «проколів» не було, «проколи» допускали громадяни, які вирішили, що нічого страшного не станеться і не захотіли виїжджати. Уже о 5:30 ранку поліцейські просять людей виїжджати, о 7-ій ранку вже були автобуси, під обстрілами їдемо, і чуємо: «Ні, ми не поїдемо – і все». При тому, що їх так реально затопило. І вже потім на човнах їх рятуємо, хоча перед цим ходили по хатах – просили виїжджати.

Експерти не очікували, що вода зайде так далеко по Інгульцю у Калинівській громаді, й ще прогнозували, що 3-4 метри води буде, а було – 6 метрів. Але якби хвиля йшла, то затопило б швидко, з більшими руйнуваннями і жертвами.

- Звучать закиди, що влада не порушує питання про визволення з російського полону ні мера Херсона Колихаєва, ні мера Голої Пристані Бабича.

- Питав за всіх мешканців Херсонщини, які нині у російському полоні. Звертався і до Головного управління розвідки, і в Офіс Президента, і ще в деякі організації. Наші люди є у списках на обмін, але є, певне, якісь причини, чому їх не міняють росіяни. Щодо Колихаєва, то я спілкувався ще й з його сином. І хоч хто б що казав, звільнення Колихаєва для мене важливе. Так само як і інших бранців – Горобцової, Миколаєнка, Бабича та інших українців.

- Ще лунають у соцмережах інколи претензії, що керівництво все, мовляв, їздить ночувати у Миколаїв, де нема постійних обстрілів, що ви «далекі від народу» в цьому сенсі.

- Я ночую лише у Херсоні, у квартирах, у будинках, звісно, періодично змінюю місця проживання. Виїжджаю за межі області тільки по роботі.

- Хто здивував вас тим, що став зрадником?

- Булюк (колаборант, депутат облради – авт.). Думав, що він розумніший. Сальдо, Литвин – я знав, що може бути таке. Стремоусов – зрозуміло. А Булюк – у нього двоє дітей, купа грошей. Мав би думати про своїх синів, підприємство. Буде жити в раші, не матиме виїзду в Європу, не бачитиме світу, я вважаю, що він погубив майбутнє своїх дітей.

Довідково:

Олександр Прокудін з 2000 року служив в органах внутрішніх справ. Працював у слідчому та кадровому підрозділах. З листопада 2015 – заступник начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області. Начальник ГУНП у Херсонській області – з вересня 2019 до 12 лютого 2022 року.

Ірина Староселець, Херсон
Фото автора та надані Херсонською ОВА