Миколаїв у перші дні повномасштабної війни дав рішучу відсіч російським загарбникам і дев’ять місяців поспіль потерпав від майже щоденних обстрілів. Місто зазнало людських втрат і руйнувань. Зараз у ньому бракує робочих місць, не вистачає бомбосховищ, а в кранах тече солона вода, яка критично пошкодила водогін.

Про те, як живеться місту-герою, які нові виклики йому доводиться долати – кореспондентка Укрінформу поспілкувалася з міським головою Олександром Сєнкевичем.

ВОДА У КРАНАХ ПОКИ ЩО ЗАЛИШИТЬСЯ ТЕХНІЧНОЮ

- Миколаїв залишився без централізованого водопостачання із квітня минулого року. Згодом ми встановили ще один рекорд – стали чи не єдиним містом у світі, де у систему почали подавати солону воду. З тих пір вода у кранах – виключно технічна. Та в одному з нещодавніх інтерв’ю ви заявили, що за лічені тижні ми отримаємо питну воду. Це дійсно так?

- Коли я про це казав, така надія була, однак ситуація ускладнилася. Поки що це неможливо. Ми змінили місце водозабору і тепер пов’язані з водоймами Дніпропетровщини. А в Кривому Розі – великі проблеми з водою після підриву Каховської ГЕС. І стало відомо, що для заповнення їхньої водойми треба спустити воду з тамтешніх гірничозбагачувальних комбінатів у Інгулець. А оскільки Миколаїв використовує воду, яка подається через пов’язані з Інгульцем зрошувальні системи, то рівень солей у нас знову збільшиться в кілька разів, хоча ми вже наближалися до норми.

- Інколи доводиться чути від мешканців Миколаєва, що, мовляв, Нікополь уже з водою, хоча минуло лише два місяці після підриву Каховської дамби…

- У Нікополі така ж технічна вода, як і в нас. Щодо водопостачання не все залежить від мене. Це питання – на контролі в ОВА, в Офісі Президента. Всі намагаються допомогти, та є безпекова ситуація. Ми не можемо вийти працювати на берег Дніпра, де знаходиться наша насосна станція, бо росіяни обстрілюють її з мінометів.

- Поясніть, будь ласка, що це за історія з прокладанням дюкера по проспекту Центральному, яка обросла чутками про знищення кількох тисяч дерев?

- Цим займається ОВА. З держбюджету виділено гроші на реконструкцію зруйнованих обстрілами мереж водопостачання. Обласне управління капбудівництва розробило проєкт і подало його на узгодження екологам. Частина цього дюкера дійсно проходитиме проспектом і для цього слід знести деякі зелені насадження. На мою думку, було б логічно прокладати його тротуаром, між деревами. Але кажуть, що під час цих робіт все одно можна пошкодити коріння дерев. Зараз це питання в процесі обговорення,  потенційно може бути знесено близько 100 дерев. Можна буде говорити конкретніше, коли побачу проєкт.

- Це хвилює миколаївців ще й тому, що на початку повномасштабної війни на Центральному проспекті знесли сотні тополь, які пішли на будівництво бліндажів. У місті дуже мало зелених зон…

- Тут ще й проблема в наших людях. Коли ми кажемо, що будемо купувати і саджати дерева, то у відповідь чуємо: ви що, збожеволіли, у нас немає води, будинки зруйновані, а ви дерева саджаєте!

- А як ви вважаєте, під час війни варто саджати дерева?

- Можна нічого не робити і все списати на війну. Не ремонтувати дороги, не саджати дерева, не відновлювати будинки, не вивозити сміття… Але я вважаю, що наші хлопці й дівчата воюють на фронті саме для того, щоб бачити свої міста комфортними, щоб їхні мешканці залишалися тут жити, а не думали, як покинути країну. Тому восени у Миколаєві ми будемо висаджувати дерева.

У МІСТІ УСКЛАДНЕНИЙ ДОСТУП ДО УКРИТТІВ

- Миколаїв після урядової перевірки увійшов до списку міст із найгіршим доступом до укриттів. Як це питання вирішується?

- Питанням бомбосховищ зараз займаються правоохоронні органи. Хочу зазначити, що жоден об’єкт укриття не був приватизований за час мого перебування на посаді мера. Це моя принципова позиція і люди повинні про це знати, аби ними не маніпулювали. Зауважу, що існує кілька типів бомбосховищ. У нас – 222 офіційні бомбосховища, із яких 93 – комунальні. А ще є 400 укриттів, які знаходяться у підвалах багатоповерхівок. Перевірка виявила, що саме з них 98 відсотків були зачинені. Доступ до цих укриттів ускладнений через зачинені двері та під’їзди – люди не хочуть, щоб ці приміщення використовували в якості туалету, щоб там жили безхатьки. Зараз чекаємо на фахівців, які б допомогли налагодити систему таким чином, щоб електронний замок, якщо він є, автоматично відчинявся під час сигналу повітряної тривоги. Якщо ж є замки іншого типу, ми попереджаємо людей, що будемо їх зрізати.

- На вашу думку, чи вистачає загалом у нас укриттів?

- Ні. Річ у тім, що їхня кількість визначалась з урахуванням бомбосховищ на підприємствах. Вони, до речі, найбільші та найкраще обладнанні. Але зараз підприємства не працюють, тому вхід до них зачинений. Рятує лише те, що нині у Миколаєві проживає менше, аніж пів мільйона людей, стосовно яких було зроблено розрахунки.

- Ну і далеко не всі мешканці спускаються в укриття, коли чують сигнал тривоги…

- Не просто не всі, а 99 відсотків нікуди не ховаються. Але є порядок.  Начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради Олександра Герасіменя, який займався цими питаннями, звільнили з посади, мій перший заступник Віталій Луков отримав догану.

- Якось на онлайн-сесії, реагуючи на низьку явку депутатів, ви запропонували обладнати для них комфортні укриття з інтернетом і генераторами, аби тільки працювали.

- Ну, це був своєрідний жарт, щоби в депутатів не було відмазок, що вони не можуть взяти участь в онлайн-сесії. Деякі укриття ми дійсно обладнали інтернетом та всім необхідним для роботи, та жоден із депутатів, за моєю інформацією, цим не скористався.

- А явка депутатів змінилася?

- Так, вона стала кращою. Думаю, вплинула публічність цієї історії. Сесії у нас проходять у нормальному режимі, майже всі питання голосуємо.

- Є думка, що сесії проходять у онлайн-режимі, тому що багатьох депутатів фізично немає у Миколаєві…

- Деяких людей цікавить процес, я ж націлений на результат. Якщо запропонований перелік рішень на сесії розглянуто і прийнято, то це результат. Мене не обходить, де при цьому знаходяться депутати – за кордоном чи деінде. Це їхня особиста справа, ну і ще їхніх виборців.

- Але ж навряд чи назвеш ефективною таку роботу, коли хтось лише натискає на кнопки, не розуміючи ситуації в місті.

- Перш ніж потрапити до сесійної зали, питання обговорюються на постійних комісіях. Якщо депутати чогось не розуміють, то під час сесії питання розбирають буквально «по кісточках», до крапки й коми. Тому хто хоче, той працює. Окрім того, йдеться й про безпеку. Люди бояться, це цілком виправдано.

БЮДЖЕТ ГРОМАДИ ПЕРЕВИКОНУЄТЬСЯ ПРИБЛИЗНО НА 800 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ

- Останнім часом пройшли обшуки на кількох комунальних підприємствах Миколаєва. З чим ви це пов’язуєте?

- У правоохоронних органах із початком повномасштабної війни нічого не змінилося, у них так само є плани, показники. І щоб виконати ці плани, вони репутаційно знищують місто. Взяти хоча б ситуацію, коли КП «Миколаївелектротранс» звинуватили у нібито розкраданні мобільних укриттів на зупинках громадського транспорту на суму 30 мільйонів гривень.  На їхнє будівництво насправді пішло 15 мільйонів гривень, у нас є всі документи. Той, хто організував цей хайп, зайшов у тупий кут і думає, як із нього вийти.

Загалом я помітив таку тенденцію: спочатку на наші комунальні підприємства йдуть нападки в деяких Телеграм-каналах, потім приходять з обшуками, висуваються якісь підозри. Мало кого цікавить, що справи не розслідуються або розвалюються в судах через відсутність доказів. Усе це дуже погано впливає на наші стосунки з міжнародними партнерами, які нам багато допомагають.

- Була інформація, що з приміщення міськради викрадено техніки і меблів на суму 3,5 мільйона гривень. Як просувається розслідування цієї справи?

- Це сталося тоді, коли наших працівників у цьому приміщенні не було. Згодом ми провели інвентаризацію викраденого та передали інформацію до поліції. Насправді викрали на суму, вищу за 3,5 мільйона гривень. Навіть особисті речі з мого кабінету зникли. Але я не буду коментувати цю ситуацію зараз. Після війни дізнаємося багато цікавого.

- Бюджет Миколаєва значною мірою наповнюється за рахунок ПДФО із доходів військових. З початку повномасштабної війни місто надало допомоги ЗСУ на понад 600 мільйонів гривень. Чи не повинна ця допомога бути більшою? Приміром, маленьке місто Мукачево виділило на армію 935 мільйонів.

- Вважаю, що у цьому плані Миколаїв виглядає краще багатьох міст. Ми вирішили, що не купуватимемо для військових частин обладнання, техніку чи амуніцію. Натомість виділяємо кошти, а вони купують те, що їм потрібно.

У нас також є хороша міська програма придбання квартир військовим. На неї виділили 200 мільйонів гривень. Ми розділили між військовими частинами виділені на цей напрямок кошти пропорційно до того, скільки вони платять ПДФО. Все по-чесному і відкрито. Так, можливо, десь можна було б і більше допомагати армії, зараз почали звертатися й інші частини, які не входять до Миколаївського гарнізону.

- А яка нині ситуація з наповненням міського бюджету?

- На сьогодні вже зрозуміло, що бюджет нашої громади перевиконується приблизно на 800 мільйонів гривень. Така позитивна динаміка спостерігається за рахунок збільшення надходжень податків із зарплат. Це означає, що до міста поступово повертається малий бізнес. Це хороша динаміка.

СКЛАДЕТЬСЯ СИТУАЦІЯ, КОЛИ БУДУТЬ ГРОШІ, АЛЕ НІХТО НЕ ЗАХОЧЕ ЇХАТИ ПРАЦЮВАТИ

- У суспільстві точиться дискусія щодо виділення бюджетних коштів на некритичні потреби, як-то облаштування скверів тощо. Наскільки такі витрати актуальні для Миколаєва?

- Нещодавно ми хотіли привести до ладу автомобільне кільце з клумбою на в’їзді до міста, це було заплановано ще до повномасштабної війни. Мали посадити там дерева, квіти, зробити автополив, аби Миколаїв справляв гарне враження на тих, хто до нас приїжджає. Але це викликало негативний резонанс. Тому ми відмовилися, а заплановані 2,5 мільйона гривень передамо армії.

- А закупівля каналізаційних люків на 5,5 мільйона гривень для Центрального проспекту – це дійсно необхідність? Адже через це теж виникла хвиля нерозуміння серед містян.

- На наших дорогах – багато провалених люків, їх треба замінювати навіть під час війни, адже від цього залежить безпека руху. Я вже пояснював, що йдеться не лише про кришки з логотипом «Місто на хвилі». Ця робота передбачає свердління, підвищення рівня, заливку бетоном і облаштування нових люків.

- Після розголосу люки не замінюватимуть?

- Підрядники відслідковують інформацію у ЗМІ. Тому коли оголосили тендер на ці роботи, ніхто не захотів брати в ньому участь. Я розмовляв з деякими підприємцями, вони кажуть: ви спочатку розберіться з каналізацією в своїх головах, а вже потім ми працюватимемо з люками. Якщо так піде й надалі, то складеться ситуація, коли будуть гроші, але ніхто не захоче їхати до нас працювати. Бо є багато технічних питань, у яких люди не розуміються, та це не заважає їм хайпувати на рівному місці.

- Чи є у вас претензії до роботи комунальних служб?

- Швидше є певні зауваження, але йдеться про об’єктивні причини. Так, у нас є вчасно не покошені узбіччя, невпорядковані тротуари. Однак за штатом має бути понад 800 комунальників, а працює лише 190. Ми наймаємо підрядників, але у них та ж історія: одні пішли в армію, інші виїхали.

- Голова ОВА Віталій Кім оголосив про збір інформації від мешканців області щодо гострих проблем у сфері медицини. Місто теж бере у цьому участь?

- Ні, цим область займається. Приїхав Президент, зробив зауваження обласній дитячій лікарні. Кім хоче з'ясувати проблематику.

- На ваш погляд, які найболючіші точки в цій сфері у Миколаєві?

- Недостатнє фінансування наших лікарняних установ НСЗУ. Потрібні додаткові кошти. Наразі ми об’єднуємо деякі заклади, щоб забезпечити їх фінансуванням та зберегти штат медиків і якість послуг. Серед останніх змін – приєднання двох пологових будинків до міських багатопрофільних лікарень. Для пацієнтів це нічого не змінить, але дасть змогу зекономити на адмініструванні й спрямувати кошти на зарплати медикам.

МИКОЛАЇВ ПОКАЗУЄ ІНШИМ МІСТАМ ПРИКЛАД МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ

- В інтерв’ю Укрінформу після обрання вас міським головою ви сказали, що мрієте про той час, коли їздитимете світом у пошуках інвестицій, а всі служби працюватимуть, як годинник. Чи збулася ваша мрія?

- Ще ні. Я намагався побудувати таку систему, та не всі це розуміють, чомусь вважається, що мер має постійно сидіти в місті.

Нині, під час війни, Миколаїв показує приклад міжнародної співпраці іншим містам України. До нас звідусіль їде техніка, обладнання, надається гуманітарна допомога. Для декого це, можливо, манна небесна, але сидячи у кабінеті такого не досягнути.  

- У Миколаєві зараз бракує робочих місць, не працюють школи. Що б ви порекомендували тим, хто все ж хоче повернутися?

- Як я й казав раніше: кожен має вирішити сам, як жити далі. Слід зважити всі ризики, фінансові можливості й прийняти рішення.

Особисто для мене одним із найважливіших факторів є нормальне навчання моїх дітей. Зараз вони у Миколаєві, але з 1 вересня поїдуть. Я хочу, щоб вони отримали гарну освіту, спілкувалися з однолітками наживо, а не онлайн.

- Чому ви перестали відповідати на запитання миколаївців у прямому ефірі, як у перші місяці повномасштабної війни?

- Тоді в цьому була нагальна потреба, я виходив у ефір щовечора. Зараз безпекова ситуація стабілізувалась, з інформуванням жителів міста проблем немає, тому люди, здебільшого, сваряться, коментуючи ту чи іншу подію, ставлять одні й ті ж питання, хоча знають на них відповіді. Всю необхідну інформацію миколаївці можуть взяти з моїх сторінок у соцмережах і на сайті міськради. Та я все ж подумаю, щоб найближчим часом повернутися до прямих ефірів.

У МІСТІ ВНАСЛІДОК ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ ЗАГИНУЛО 159 ЛЮДЕЙ, 752 ВАЖКО ПОРАНЕНО

- Скільки людей у Миколаєві, за останніми даними, загинули та отримали поранення з початку повномасштабної війни?

- У місті загинуло 159 осіб, із них двоє дітей. Важких поранень зазнали 752 мешканці, серед них 17 дітей. Ще десятки миколаївців отримали легкі поранення, їм надавали допомогу в місцях обстрілів.

- Миколаїв – у переліку міст із найбільшою кількістю зруйнованих та пошкоджених об’єктів інфраструктури і житлових будинків…

- Внаслідок ракетних обстрілів у нас зруйновано або пошкоджено 1120 багатоквартирних та понад тисячу приватних житлових будинків. Із них більше 30 багатоквартирних та близько 100 приватних осель відновленню не підлягають.

Якщо говорити про міську інфраструктуру, то пошкоджень різного ступеня зазнали 24 культурні, 17 медичних та 15 спортивних об’єктів. Також пошкоджені 88 навчальних закладів, чотири школи зруйновані вщент.

- Скільки будівель уже вдалося відновити?

- Одразу після обстрілів наші комунальники зашивають вікна у квартирах та під’їздах плитами ОСБ. Це необхідно, щоб запустити опалювальний сезон. Якщо ви пам’ятаєте, минулого року в нас було стільки вибитих вікон, що мені довелось просити інші міста допомогти з будівельними бригадами.

Також пошкоджено 267 дахів багатоквартирних будинків, деякі з них –  кілька разів. Станом на зараз відремонтували 222 дахи.

Власникам приватних будинків допомагаємо брезентом, шифером, плівкою та плитами ОСБ. У школах, лікарнях, закладах культури замінюємо вікна та двері, ремонтуємо дахи. Скажімо, травмпункт у лікарні швидкої медичної допомоги відбудувала за свої кошти компанія із Казахстану.

- Яка ситуація з компенсаціями за зруйноване житло за програмою єВідновлення?

- Станом на 18 серпня подано 1322 електронні заявки на публічну послугу єВідновлення. Рішення прийняли по 109 заявках, із них 63 задовольнили на суму близько 2,2 мільйона гривень. У інших випадках – або відмовлено, або триває уточнення. Суми різні, найменша – шість тисяч гривень, найбільша – майже 200 тисяч.

Цей процес гальмується, оскільки постійно змінюються законодавча база і реєстр пошкодженого та знищеного майна. Ми надіслали до Мінінфраструктури два листи з переліком питань, що потребують уточнень чи роз’яснень. Без відповідей на них комісія, що реєструє пошкодження, не має можливості працювати швидше. Адже кожна помилка чи нестиковка – це потенційна судова справа. За тиждень поки приймають по 30-40 рішень, наше завдання – збільшити їх удвічі.

ХОЧЕМО ВІДНОВИТИ ХОЧА Б ЧОТИРИ БАГАТОПОВЕРХІВКИ

- Дніпро, Одеса та інші міста виділяють кошти, щоб відновити житло тим, у кого воно повністю зруйноване. Чи є щось подібне у Миколаєві?

- Ні, ми не виплачуємо кошти з міського бюджету за зруйновані квартири чи будинки. Програма компенсації за втрачене житло є державною, це не зовсім наша компетенція. Ми ж допомагаємо збирати дані, вносити їх до реєстру, контролюємо виплати. Хто першим збере документи і подасть на компенсацію, той швидше її отримає.

Але ми також намагаємося полегшити життя нашим людям. Приміром, щоб провести експертизу частково чи повністю зруйнованих приватних будинків, потрібно заплатити близько 15 тисяч гривень. У багатьох людей цих грошей немає, тому зараз проводяться розрахунки, щоб запропонувати депутатам прийняти відповідну програму і виділяти кошти з бюджету.

Ми також хочемо за кошти міського бюджету та з допомогою держави відновити хоча б чотири багатоповерхівки, в яких обстрілами зруйновано один або два під’їзди. Для цього треба відселяти людей. А у нас немає резервного фонду, де можна хоча б тимчасово їх розмістити. Ми пропонуємо гуртожитки, шелтери, та люди не дуже хочуть переїжджати, бояться втратити свої квартири. Тож працюємо над цим питанням, розбираємо пошкоджені під’їзди, готуємо проєкти.

Там, де пошкодження незначні – зірвало дах, вибило вікна – допомагаємо відремонтувати, щоб люди могли нормально перезимувати.

- А як бути зі зведеними до 2013 року будинками, які не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно? Адже через це їхні мешканці не можуть отримати компенсації від держави.

- Так, ця проблема існує. Внесення до реєстру – справа власників житла. Затрати виникають тільки у випадку відсутності інформації про об’єкт нерухомості у правовстановлюючих документах. Тоді необхідно замовити електронний технічний паспорт, який і коштує чимало. У всіх інших випадках слід звернутись або до ЦНАПу та заплатити за послугу 260 гривень, або до нотаріуса, в якого вартість послуги – тисяча гривень.

- Днями з’явилась інформація, що міський бюджет надаватиме допомогу пораненим мешканцям Миколаєва та ВПО.

- Це невелика програма, на неї виділено менше двох мільйонів гривень, але важливо, що й у нас є можливість допомогти людям.

Алла Мірошниченко, Миколаїв
Фото Олександра Сайковського та пресслужби міської ради