Релігійна передова Хмельниччини

Перехід релігійних громад Хмельниччини до Православної церкви України активізувався після інциденту з побиттям ветерана у Свято-Покровському кафедральному соборі. На цей кричущий випадок у стінах храму, де людям мали б показувати приклад любові, а не агресії, відреагувала місцева громада та влада. В області заборонили діяльність УПЦ МП, деякі парафії позбавили права на користування землею. На Хмельниччині чи не щотижня стає більше осередків, де лунає молитва українською. Тим часом місцева єпархія УПЦ МП називає рішення громад про перехід «рейдерськими захопленнями церков».

ПРОЦЕС, ЯКИЙ НЕМОЖЛИВО ЗУПИНИТИ

Про те, що Хмельниччина є лідером серед релігійних громад за виходом із підпорядкування УПЦ МП, повідомив у лютому цього року ексначальник Хмельницької ОВА Сергій Гамалій. Тоді так вчинили 163 парафії, з яких 132 перейшли до ПЦУ, ще 31 – до незалежних православних громад. Очевидно, після повномасштабного вторгнення українці прагнуть розірвати релігійні зв’язки з державою-агресором. На Хмельниччині цей процес набув нового сплеску після побиття 2 квітня ветерана російсько-української війни Артура Ананьєва у Свято-Покровському кафедральному соборі. Після цього біля храму зібралося багато людей, які проголосували за його перехід до Православної церкви України.

Згодом до ПЦУ перейшли також церква Казанської ікони Божої Матері, собор Різдва Пресвятої Богородиці та Свято-Георгіївський храм. Хмельницька обласна рада ухвалила рішення про заборону діяльності УПЦ МП в області, а міська рада, своєю чергою, припинила право на користування 13-ма земельними ділянками для її парафій. Аналогічні рішення ухвалили Кам’янець-Подільська та Нетішинська міські ради. «Те, що відбулося на початку квітня – вже незворотний процес, він об’єктивний і не залежить від міського голови, депутатів. Українці все більше почали усвідомлювати, що вони не повинні мати будь-якого зв’язку через священника з ворожою державою», – прокоментував ситуацію міський голова Хмельницького Олександр Симчишин.

До ПЦУ поступово перейшли храми у Старокостянтинові, Нетішині, Полонному, інших містах і селах Хмельниччини.

СВЯЩЕННИКИ ПЦУ ДІЛЯТЬ СВОЮ ЛЮБОВ МІЖ ПАРАФІЯМИ

У той же час, священників УПЦ МП, які переходять до Хмельницької єпархії ПЦУ разом зі своїми парафіянами, одиниці.

У коментарі “Суспільному” представник Хмельницької єпархії ПЦУ Захарій Залізний повідомив, що, починаючи із 2014-го року, такий перехід здійснили лише 20 осіб. За словами Залізного, наразі священників не вистачає, вони мають по три-чотири, а то і п'ять парафій. “...Священник мусить себе ділити на чотири, віддавати ту любов для чотирьох парафій… Ми приймаємо до себе усіх священнослужителів, тоді вони залишаються у своїх парафіях, зі своїми людьми, громадою. Ми усіх раді прийняти, хто хоче перейти до ПЦУ», – зазначив Залізний.

Після інциденту в Свято-Покровському соборі та його переходу до ПЦУ Синод УПЦ МП звільнив від керування Хмельницькою єпархією митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Антонія. Новим керуючим призначили архієпископа Віктора Коцабу.

На сторінці єпархії у Facebook з’явилася інформація, що парафіяни Свято-Покровського кафедрального собору м. Хмельницького звернулися до Надзвичайних і Повноважних Послів країн Європи, а також до Координаторки системи ООН в Україні та Посла Представництва Європейського Союзу в Україні. У цьому зверненні йшлося про “незаконні дії місцевих активістів, які, за підтримки місцевої влади, захопили Свято-Покровський кафедральний собор УПЦ, а саму релігійну громаду УПЦ, проти волі віруючих, незаконно перевели до ПЦУ”. У зверненні акцентували увагу на нібито «дискримінації за релігійною ознакою та систематичному порушенні прав віруючих і релігійних громад УПЦ на Хмельниччині».

Слід зауважити, що ревізійна комісія, яка працювала на території собору, виявила багато антиукраїнської літератури та майже 1,8 мільйона гривень особистих заощаджень митрополита Антонія. На своїй офіційній сторінці єпархія УПЦ МП називає переходи парафій до ПЦУ «рейдерськими захопленнями», постійно апелюючи до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Щоправда, парафіяни УПЦ МП самі не хочуть дотримуватися світських законів. Так, у серпні близько двох тисяч людей вирушили хресною ходою з Хмельниччини до Свято-Успенської Почаївської Лаври, порушивши рішення Ради оборони області щодо заборони проведення масових релігійних заходів.

ВІРЯНИ ОБУРЕНІ АНТИУКРАЇНСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ МОСКОВСЬКОЇ ЦЕРКВИ

Нині між релігійними громадами ПЦУ та УПЦ МП – майже паритет. За інформацією Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної військової адміністрації, ПЦУ налічує 636 релігійних організацій, а УПЦ МП – 683 (у тому числі – монастирі, братства, єпархіальні управління). Від лютого 2022-го року розпорядженнями ОВА зареєстровано статути 258-ми релігійних громад УПЦ у новій редакції, з яких 229 перейшли до ПЦУ та 29 – до незалежних православних громад.

Найактивніше до Православної Церкви України переходять релігійні осередки в Хмельницькій, Старокостянтинівській та Теофіпольській громадах.

Заступник начальника управління інформаційної діяльності та аналітики ОВА Людмила Черевченко зазначає, що загалом в області релігійна ситуація “стабільна і передбачувана”, а конфліктні ситуації на тлі міжконфесійного протистояння відсутні. Водночас, за даними департаменту, зараз є близько п'яти судових позовів від УПЦ МП щодо переходів релігійних громад до ПЦУ.

Депутат Хмельницької обласної ради, а нині військовослужбовець ЗСУ Віктор Бурлик, який першим повідомив про побиття ветерана у соборі, зауважує: люди мають брати ініціативу в свої руки та ще активніше переходити до ПЦУ. «Я ніколи не втручаюся в конфесійні питання, поки вони не стосуються Московського патріархату. Бо це – антиукраїнська структура, яка є реальною загрозою для України. Про цю небезпеку я говорив давно. Перехід парафій відбувається хвилеподібно. Звичайно, хотілося б більшої активності релігійних громад. Я би був задоволений результатом, якби в області взагалі не було московських церков. Дуже прикро, що потрібен якийсь привід, після якого буде реакція», – зазначив Бурлик.

Релігієзнавець, доктор історичних наук Андрій Смирнов звертає увагу, що на Хмельниччині був найбільший ареал поширення парафій УПЦ МП і, на відміну від сусідньої Волині, майже не спостерігалося приєднання парафій до Київського Патріархату. Цей процес розпочався після надання Томосу про автокефалію та активізувався після повномасштабного вторгнення РФ.

На його думку, найближчим часом в Україні не слід очікувати значного сплеску переходів, проте можуть бути локальні активності. «Із 2019-го року на Рівненщині перейшло близько 100 парафій і процес триває, хоч і уповільнився. Щодо Закарпаття і Буковини, то позиції Московського патріархату в цих багатонаціональних регіонах завжди були дуже сильними. З одного боку, віряни очікують на завершення війни і побоюються ініціювати переходи, а з іншого – місцева влада більше симпатизує УПЦ МП. Зрештою, більшість священників орієнтуються на своїх єпископів і митрополита Онуфрія, які виступають проти об’єднання з ПЦУ», – зауважив Смирнов.

Тим часом мама загиблого на війні 23-річного добровольця Тараса Чвартацького з Ярмолинець на Хмельниччині спонукає вірян залишити пов’язану з державою-агресором церкву. Жінка вийшла на одиночний пікет під храм УПЦ МП із плакатом, на якому – фото її сина та напис: «За ваші гроші була куплена ракета, яка вбила мого єдиного сина. Не відмолитеся і не відмиєтеся».

Ірина Чириця
Фото – з відкритих джерел, Суспільне.Хмельницький, Vsim.ua, Віталія Підгайчука та Андрія Попика