В Ужгороді попрощалися з істориком, який створив кілька музеїв на Закарпатті
Про це повідомили в Фейсбуці Управління культури, молоді та спорту Ужгородської міськради, передає Укрінформ.
"В Ужгороді попрощалися із істориком, краєзнавцем, релігієзнавцем, музеологом Людвігом Філіпом. Закоханий з дитинства в історію, Людвіг Іванович після закінчення історичного факультету УжНУ у 1967 р. прийшов працювати до Закарпатського краєзнавчого музею, у 24 роки став завідувачем відділу історії. Створив постійно діючу експозицію про історію нашого краю, організував багато тимчасових тематичних виставок, побудував декілька музеїв в області на громадських засадах", - йдеться в повідомленні.
Людвіг Філіп детально досліджував історію греко-католицької церкви на Закарпатті, про що свідчать його публікації у наукових і церковних виданнях. Тривалий час був редактором (з 1990 по 2006 рік) греко-католицької газети «Благовісник», очолював культурне товариство Олександра Духновича.
Історик також займався вивченням фольклору, народних звичаїв і обрядів, зокрема весільних, багатонаціонального населення краю. Опублікував історію Радванки, звідки походив, Цегольні та інші не менш цікаві матеріали.
Завдяки його невтомній збиральницькій роботі фонди краєзнавчого музею поповнилися багатьма цінними експонатами, зокрема, з історії залізоливарного мистецтва Закарпаття, друкарства, фотосправи, архівними джерелами.
Людвіг Іванович був учасником створеного його другом і колегою Віктором Шостаком аутентичного фольклорного колективу з музейників – троїстих музик, а потім народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Ужгород».
Після виходу на пенсію у 2011 р. Людвіг Філіп продовжував вивчення історії і культури краю. Із 2017 по 2018 рік був головним науковим консультантом під час створення нової сучасної експозиції з історії Закарпаття від VIII cт. до 1920 р.
Вагомою подією в житті Людвіга Філіпа стало видання його книги «Ужгород. Рідне місто моє». За неї рішенням сесії Ужгородської міської ради 3 серпня 2021 р. № 326 Людвігу Івановичу присвоєно звання «Лауреат міської премії імені Петра Скунця у номінації «краєзнавча література».
Також був співавтором книги про Калварію – «Ужгородський некрополь Калварія. Відкрита книга пам’яті» спільно із Борисом Жулканичем і Людмилою Сахаровою.
