Пішов у ЗСУ вслід за батьком: у Львові протезують військового, який втратив обидві ноги
Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба UNBROKEN Ukraine, передає Укрінформ.
«Він пішов до війська услід за батьком, аби оберігати. Утім, себе зберегти не зміг. Брав участь у контрнаступі, втратив на полі бою обидві ноги та 3 л крові. Бійця, який дивом вижив, нині лікують та готують до протезування у Національному реабілітаційному центрі «Незламні» (UNBROKEN)», - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що 27-річний Віктор Чонговай із селища Іванків, що на Київщині. До великої війни працював на одному зі сховищ радіоактивних відходів у Чорнобильській зоні. У перший день повномасштабного вторгнення Віктор вивіз дружину, двомісячного сина та батьків із селища, яке вже за кілька днів опинилося в окупації. Поїхали на Закарпаття - малу батьківщину батька. Там 54-річному чоловікові вручили повістку, і син вирішив теж мобілізуватися, аби служити разом і оберігати. Потрапили до 128-ї гірсько-штурмової бригади.
У війську Віктор взяв псевдо “Чорнобиль”. За понад рік служби встиг повоювати майже на всіх напрямках. Сам майже весь час був на передовій. А от за батька просив командування, аби те не відправляло старшого чоловіка на поле бою. Тож, здебільшого він виконував небойові завдання. Віктор каже, що до війни батько ніколи не говорив йому, що любить. Вперше це сталося на фронті. Перед виходом сина на завдання, з якого той міг не повернутися живим.
Важке поранення Віктор отримав під час контрнаступальних дій на Запорізькому напрямку. Тоді він з побратимами мали закріпитися на щойно відвойованих у ворога позиціях, проте не встигли. Окупанти почали скидати гранати з дронів. Одна з них впала прямо на ноги Віктора. Почалася масивна кровотеча. Товариш наклав пораненому турнікети, закинув собі на спину і так тягнув близько трьох кілометрів до точки евакуації та повідомив батькові Віктора, що його син втратив багато крові та обидві ноги.
“Я так скажу: виконуючи таке завдання і залишитися живим, хоча й без ніг — за щастя”, - говорить боєць.
За чотири місяці після поранення йому довелося пройти через кілька лікарень в різних областях та пережити 13 операцій. Витримати все це допомає підтримка дружини, думки про сина та батька, який продовжує служити.
Кінцевою зупинкою у лікуванні Віктора став центр «Незламні», куди захисника скерували вже на реабілітацію та протезування. Утім, почалися ускладнення.
«Пацієнт надійшов з больовим синдромом лівої кукси. Після обстеження ми виявили остеофіт, тобто кістка лівого стегна внаслідок травматизації та запального процесу почала розростатись. На жаль, таке часом трапляється у пацієнтів з ампутаціями. І виправити це можна лише хірургічним шляхом. Наша команда видалила цей утвір та наново сформувала куксу», - розповідає хірург Степан Кучабський.
Попереду у Віктора тривале відновлення. Процес формування кукси після реампутації є довгим. І розпочати підготовку до протезування можна буде лише за три-чотири місяці. До того ж, у Віктора складний випадок. Ампутація подвійна і досить висока. Аби стати на протези і опанувати ходьбу, знадобиться час, постійні заняття з фізичним терапевтом та витримка.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні в Національному реабілітаційному центрі «Незламні» відкрили сучасний семиповерховий корпус, де щороку зможуть надавати допомогу 10 тисячам українців.
Фото: UNBROKEN Ukraine
