Львівщина за час повномасштабного вторгнення Росії стала не лише транзитним пунктом для перевезення гуманітарної допомоги, озброєння для фронту, імпорту та експорту України. Регіон є потужним майданчиком з розвитку технологій в оборонній сфері, центром виготовлення й постачання засобів індивідуального захисту та реабілітаційно-медичним хабом як для ветеранів, так і для цивільних, що постраждали від війни.
Кореспонденти Укрінформу зустрілися з начальником Львівської ОВА Максимом Козицьким, щоб дізнатися про підтримку Збройних сил України з боку обласної влади та найважливіші акценти у розвитку регіону на 2024 рік.
«МИСЛИВЦІ ЗА ШАХЕДАМИ»
- Максиме Зіновійовичу, саме перед нашою зустріччю ви спільно з Львівським ІТ Кластером передавали чергову партію підтримки для Повітряного командування «Захід». Благодійники активно долучаються до підсилення ППО в Україні?
- Так, Львівський ІТ Кластер дуже активний. Для цього проєкту, вартість якого орієнтовно 30 млн грн, вони об’єднали понад 50 ІТ-компаній. Сьогодні ми передали для ПВК «Захід» перші п’ять машин, укомплектованих спеціальним обладнанням, яке дає змогу знищувати ворожі дрони. ІТ Кластер придумав дуже класну назву – «Мисливці за шахедами». Завдання, яке ми перед собою поставили, – це створення якнайбільшої кількості мобільних груп, які можуть збивати ворожі БПЛА. Загалом запланована передача десяти таких авто, на яких можна буде розмістити зенітні комплекси. Основним завданням їхнім буде відслідковування повітряних цілей, захоплення через акустичні датчики, радари, візуальне спостереження – і знищення. Це український аналог відомої німецької установки «Гепард». І якщо нам вдасться це зробити, то будемо мати класний вітчизняний і значно дешевший комплекс. Їх ми плануємо зробити до кінця зими, терміни залежать від компаній, які беруть у цьому участь. Я сподіваюся, що саме львівські компанії створять таку систему і ми надамо для оборони країни якісні автоматичні комплекси.
- Наскільки мені відомо, це вже не перша партія такої підтримки? Які ще ініціативи для підтримки ЗСУ відбуваються за сприяння ОВА?
- Перед тим для ПВК «Захід» ми передали мобільні групи, укомплектовані прожекторами, тепловізорами, лазерами та всім необхідним для бойової роботи, які, утім, не збивають цілі автоматично. Наразі їх створено 30, і ще 30 заплановано зробити до кінця зими. Разом із тим, підтримка ПВК «Захід» – це не єдиний проєкт з ІТ Кластером, в якому ми беремо участь. Також ми співпрацюємо у створенні автоматичної системи камер відслідковування, що дає можливість контролювати безпекову ситуацію в області, модернізації протиповітряної оборони та допомозі прикордонній службі сучасним ІТ-обладнанням для створення кращих умов відстеження, в тому числі й на північному кордоні.
Окрім того, Львівська ОВА була залучена в благодійний проєкт з допомоги ЗСУ «1000 автомобілів свободи». Хоч насправді було передано вже значно більше, і ця ініціатива діє й надалі.
Коли ми говоримо про дрони для українських військових, то ми беремо участь у трьох проєктах: «Пташки Перемоги» – передали понад 1900 БПЛА, «Дрони для Перемоги» – більше 500 штук, а у проєкті «Вій» нам вдалося зібрати більше 1000 дронів-камікадзе.
Є також дуже багато ініціатив громадського сектору, які ми підхоплюємо і робимо разом: благодійні аукціони, промоція української культури... Адже культура – це частина нашої ідентичності, і важливо показати світові, що Україна не лише мужньо бореться, а й має свою спадщину, традиції, новітніх талановитих митців, які творять сучасне мистецтво.
- Але я б ще хотіла повернутися до роботи протиповітряної оборони. Чи достатньо підтримки обласної влади та волонтерів, щоб закрити небо над Львівщиною?
- Ні адміністрація, ні ІТ Кластер, ні волонтери не зможуть закрити українське небо. Але ми можемо доповнювати та підсилювати системи великої та середньої дальності й автоматизовані системи, які існують на ринку і постачаються нашим Збройним силам. Завдання, яке ми перед собою ставимо, – в першу чергу, захист об’єктів критичної інфраструктури і забезпечення мешканцям можливості почуватися безпечно у себе на батьківщині.
- Вже йдуть розмови про відкриття Львівського аеропорту. В одному з інтерв’ю мер Львова Андрій Садовий заявив, що це відбудеться вже наступного року. А які ваші прогнози?
- Ми б дуже хотіли, щоб новітніх систем ППО було достатньо, щоб убезпечити не лише людей, а й польоти повітряних суден. Але це глобальне питання держави, і я надіюся, що уряд після вирішення питання закриття українського неба розгляне можливість відкриття у 2024 році аеропортів, зокрема й у Львові. Але все буде залежати від ситуації на театрі бойових дій.
МАЙБУТНЄ ОБОРОННОЇ СФЕРИ – ЗА СУЧАСНИМИ ПРИВАТНИМИ КОМПАНІЯМИ
- Львівські компанії виготовляють чимало речей, необхідних для забезпечення Збройних сил України. Чи є серед них релоковані підприємства?
- У нас активно працює Львівський оборонний кластер – це група компаній, більшість з яких релоковані, в тому числі з Харкова. Тут вони об’єднали зусилля для підтримки української армії. Більше 10 тисяч бронежилетів було відшито на фронт як благодійна допомога, а загалом виготовлено понад 100 тисяч засобів індивідуального захисту. Бронежилети виготовляються також для медиків, рятувальників, правоохоронців та навіть дітей, яких евакуюють із зон бойових дій. Це величезний обсяг роботи людей, які віддають власні ресурси, зусилля, які взяли на себе відповідальність і допомогли Україні в той час, коли це було найбільш необхідно, і надалі продовжують це робити, закриваючи питання створення засобів індивідуального захисту.
Також у нас на Львівщині є кілька компаній, які випускають круті каски для військових, які відповідають усім міжнародним стандартам. На жаль, не можу їх назвати і розказати, де розташовані. Серед них також є релоковані підприємства, і вони працюють на нашу оборонну сферу.
- Але ж на Львівщині чимало підприємств Укроборонпрому?
- Так, маємо низку компаній Укроборонпрому, які вже давно тут функціонують, вони державні. Але, як на мене, економічний розвиток та виробничий потенціал, в тому числі продукції військового спрямування, багато в чому залежить від приватного бізнесу. Вони зараз виходять на величезний оборонний ринок, створюючи здорову конкуренцію великим державним підприємствам. Вони більш рухливі, ініціативні та інноваційні. Я думаю, що за ними майбутнє і ми будемо мати величезний пласт компаній, які постачатимуть сучасне озброєння з найкращими ІТ-технологіями, як для захисту, так і в сфері робототехніки, новітніх дронів, автоматичних систем стрільби. І це буде створено у Львівській області.
ПРОБЛЕМУ БЛОКУВАННЯ КОРДОНУ ВАРТО ВИРІШИТИ В НАЙКОРОТШІ ТЕРМІНИ
- На Львівщині заблоковано три пункти пропуску з Польщею. На вашу думку, чому це питання так довго не можуть вирішити?
- Зараз у суспільстві відчувається напруга. Зважаючи на все добро, яке нам зробили поляки за ці два роки повномасштабної війни, в той момент, коли ми маємо величезну проблематику з допомогою з-за кордону, важко зрозуміти, чому польська влада, наші партнери, сусіди так повільно реагують на групку маргіналів, які стверджують свої власні інтереси, що суперечать інтересам як Польщі, так і України. Я думаю, що ці невдоволені перевізники скористалися тим, що Польща зараз перебуває в часі зміни уряду, і як тільки в них вляжеться процес його формування, цю проблему вдасться вирішити у добросусідський спосіб. Я впевнений, що більшість поляків не підтримують цю акцію і добре ставляться до українців, що ми не раз уже бачили. Це авантюрна гра однієї з польських політичних партій, яка має проросійське спрямування.
- Чи вплине таке довготривале блокування кордону на економічно-соціальне життя в Україні та Львівщині?
- Після того, як були закриті аеропорти та море, наша область стала основним шляхом імпорту, в тому числі життєво необхідної продукції, гуманітарної допомоги для потреб війська та українців, що постраждали від війни. Разом з тим, ми стали одним із основних шляхів експорту української агропродукції, що давало можливість нашим аграріям виживати під час війни і продавати свої товари за кордон. На мою думку, порушення нормального функціонування пунктів пропуску на кордоні та блокування українських перевізників матиме неабиякі негативні наслідки для України, адже в черзі на в’їзд стоять цистерни із паливом, газом, вантажівки із запчастинами, в тому числі для військової техніки і складання дронів, автомобілі з гуманітарною допомогою, на яку чекають потребуючі. І разом з тим унеможливлюється експорт продукції, яку ми виробляємо. Напруження буде наростати з кожним днем, якщо цю проблему не вирішити в найкоротші терміни.
НАШЕ ЗАВДАННЯ – ЗІБРАТИ ЗАПИТИ НА ГУМДОПОМОГУ І ПЕРЕДАТИ БЛАГОДІЙНИКАМ
- Щодо гуманітарної допомоги з-за кордону: яка ситуація зараз та яку участь в її отриманні та розповсюдженні бере Львівська ОВА?
- Ми ніколи не намагалися самостійно отримати гуманітарну допомогу, а лише були майданчиком для контактів між людьми, які потребують допомоги, і людьми, які можуть її надавати. На початку в нас діяло кілька складів, де різні громадські організації розміщали цю допомогу, сортували і звідти відправляли в різні куточки України. Частина лишалася у Львівській області. Якщо брати нашу адміністрацію, то ми ніколи не були найбільшим отримувачем. Нашим основним завданням було зібрати запити від військових і громад та передати їх благодійникам. Так була побудована наша робота. На даний момент потік гуманітарної допомоги, навіть якщо відкинути блокування кордону, зменшився в понад 10 разів. Але разом з тим запити, які надходять, стали більш конкретними, і ми їх передаємо партнерам, що постачають цю допомогу. Наразі ми відіграємо в цьому все меншу й меншу роль, оскільки контакти були напрацьовані і люди можуть обходитися без нас, їм уже не потрібен проміжний майданчик.
- Кілька місяців тому Злучений український американський допомоговий комітет (ЗУАДК), який передає допомогу українським військовим, заявив про зникнення у Львові приблизно 10 тисяч тактичних аптечок IFAK вартістю 33,6 млн грн та причетність до цієї справи Львівської адміністрації. Ви повідомляли, що особисто проконтролюєте цю справу. Чи є вже результати? І чи відомо вам про інші відкриті провадження, які стосуються гумдопомоги?
- Зараз дійсно є кілька відкритих проваджень по гуманітарній допомозі. Це справи непрості, в них розбираються наші правоохоронці, і я впевнений, що за наявних доказів злочину винні будуть притягнені до відповідальності. Щодо «натовських» аптечок, то ОВА ніколи не була отримувачем цієї допомоги і, відповідно, ми їх і не розподіляли. Я особисто звертався в правоохоронні органи щодо розслідування цієї справи і вірю, що вони з’ясують, чи були ці аптечки передані на територію України, і якщо так, то куди потрапили далі.
- Нещодавно у Запоріжжі на складі одного з підприємств знайшли 200 тонн гуманітарної допомоги, яку там зберігали з квітня 2022 року. На деяких коробках був логотип Львівської ОВА. Тобто, ця допомога не надійшла до кінцевого споживача…
- Ви ж самі бачите, ми якщо отримуємо допомогу, позначаємо її і віддаємо по запитах. Адміністрація не має транспортних компаній, тому доставкою займаємося не ми. І що з гуманітаркою роблять отримувачі – це вже питання до них і до правоохоронних органів, які мають відслідковувати, чи отримали цю допомогу люди, які її потребували.
ОСНОВНІ АКЦЕНТИ ЛЬВІВЩИНИ НА 2024 РІК: ДОПОМОГА ЗСУ, МЕДИЦИНА Й ОСВІТА
- Мітинги «Спочатку дрони – потім стадіони» пронеслися цілою країною, одні з наймасовіших були саме на Львівщині. Основна вимога – зменшити некритичні витрати. Як вам удалося знайти компроміс із мітингувальниками?
- Ми неодноразово просили уряд чітко сформулювати, що означає «некритичні витрати». Наразі це не до кінця зрозуміле та юридично не оформлене поняття. Ще у вересні я доручив провести аналіз інформації від ОТГ щодо оголошених та запланованих у 2023 році закупівель. Відтак, ми скасували 22 тендери. Серед них по одному було прийнято рішення розірвати вже укладений договір. Таким чином, обласний бюджет зняв фінансовий ресурс з об’єктів спортивної інфраструктури на 38 млн грн. Ці гроші скерують на охорону здоров’я, ВПО та сектор безпеки. Укладати нові угоди на виконання робіт за бюджетні кошти дозволено лише за погодженням із профільними заступниками начальника Львівської ОВА. Проєкти місцевих бюджетів на 2024 рік повинні бути своєчасно сформовані та затверджені з урахуванням пріоритетності видатків в умовах воєнного стану.
- А як щодо бюджету Львівщини на 2024 рік? Відомо, що він стане значно меншим, оскільки ПДФО від військових частин йтиме у державний бюджет.
- Бюджет у 2023 році становив більше ніж 10 млрд грн. У 2024 році очікуваний ресурс – 6 млрд 168 млн грн. Тобто обсяг бюджету зменшився майже на 40%. Так, це в першу чергу пов’язано з так званим «військовим податком» ПДФО, який тепер скеровуватиметься у державний бюджет. Але, разом із тим, будуть забрані майже всі державні субвенції й дотації, які були в минулих роках, зокрема з державного дорожнього фонду, освітня субвенція та ін. Ми, з нашого боку, забрали з бюджету все менш необхідне, ніж оборонна здатність, освіта, медицина і соціальний захист. Все інше, на нашу думку, – некритичне. У захищених видатках абсолютно немає жодних святкувань, преміювань, квітів, подарунків. Перед нами, депутатським корпусом, управлінням майном спільної власності облради є завдання зробити все можливе, щоб ефективність цих коштів була перевірена і щоб ці видатки були правильно спрямовані й зрозумілі для людей.
- Скільки в бюджеті закладено коштів на підтримку військових?
- Якщо брати наступний рік, то в бюджеті розвитку області видатки, пов’язані з війною, будуть складати не менше 40%. Це дуже великий відсоток, і ми розуміємо, що наступний рік буде важким, адже гуманітарна допомога зменшується, процес партнерської допомоги наразі теж не до кінця зрозумілий. Нашим головним завданням буде зробити все можливе, щоб підняти в бюджеті видатки, пов’язані з війною: це, перш за все, підтримка наших військових частин, військова медицина, реабілітація та психологічна підтримка. Разом із тим, це можливість підтримати державну програму «єОселя», відповідно до якої ми хочемо допомогти компенсувати відсотки по кредиту, на 17 млн грн плануємо профінансувати підтримку бізнесу ветеранів та сприяти отриманню ними грантів.
Важливе місце у бюджеті посідає соціальний захист громадян та розвиток медичних закладів, які стали хабами для надання допомоги українцям зі всієї країни. По-перше, ми говоримо про медичне об’єднання Львівської обласної дитячої лікарні «Охматдит» та Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру. Звідси відправляли українських дітей з онкологічними та важкими захворюваннями по цілому світу, а тих, кого можна було лікувати в Україні, ми залишали тут. Плануємо наразі модернізацію та розвиток цієї лікарні на наступний рік. Віримо, що центр стане одним із найпотужніших медзакладів в Україні.
Наступний великий медичний проєкт – це Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та репресованих ім. Ю.Липи у Винниках, на базі якого створений Superhumans Center. Там уже зараз активно відбуваються зміни, бо для нас критично важливо покращити умови перебування і якість медичної допомоги для військових та цивільних, в тому числі ВПО. Це психологічна допомога, реабілітація, реконструктивна хірургія і, звичайно, протезування. Це два великі медичні проєкти 2024 року на Львівщині.
Разом із тим маємо ще виклик із підтримки психіатричної служби, оскільки ми зіткнулися із браком місць у диспансерах, браком сучасних технологій та методологій. Зараз ми залучили кілька потужних іноземних медичних компаній і посольств різних держав, щоб вирішити ці проблеми та модернізувати систему.
- Рішення щодо об’єднання та роботи комунальних закладів, зокрема і лікарень, були прийняті на сесіях обласної ради. Як ви оцінюєте співпрацю адміністрації та облради?
- У нас наразі конструктивна співпраця, депутати ефективно працюють та приймають рішення. Але треба чітко розуміти, що є питання, які стосуються обороноздатності, надання критичної допомоги постраждалим, надзвичайних ситуацій і війни – вони не можуть виноситися в зал на голосування, бо часто повільність прийняття рішень призводить до погіршення ситуації. Під час воєнного стану в країні такі питання мають розглядатися швидко, й адміністрація часто бере на себе відповідальність щодо таких рішень. Зараз ми маємо працювати оперативно та злагоджено, кожен день наближаючи Перемогу.
Людмила Гринюк, Львів
Фото Анастасії Смольєнко