Прифронтова область, що має понад 560 км протяжності кордону з РФ, щодня обстрілюється з усього наявного у ворога важкого озброєння – артилерії, мінометів, гармат, танків, РСЗВ. Щодня в прикордонних громадах Сумщини фіксують понад сотню вибухів через обстріли росіян. Гинуть люди: тільки за останні два місяці – майже 70 жертв, серед них четверо – діти. Майже вісім десятків поранених. Посилилися й напади ворожих ДРГ: заходять, руйнують, підривають, убивають. Це постійно тримає в напруженні як цивільних, так і військових.

Як живе Сумщина на другому році повномасштабної війни з Росією – в інтерв'ю кореспондента Укрінформу з начальником Сумської ОВА генерал-лейтенантом Володимиром Артюхом.

НАЙБІЛЬШЕ ПОТЕРПАЮТЬ ВІД ОБСТРІЛІВ ШІСТЬ ГРОМАД

- Перше, що хотіла спитати – це про громади, де на Сумщині найважча ситуація через постійні російські обстріли. Нещодавно ми всі читали про обстріл з РСЗВ містечка Середина-Буда, де загинули цивільні, серед них 7-річна дитина...

- Так, це трагічна за наслідками подія, яка сталась останнім часом на Сумщині. Середина-Буда – одне із тих міст, де від російських обстрілів найбільше страждає цивільне населення та руйнується інфраструктура, школи, магазини... Населений пункт розташований дуже близько до лінії зіткнення, тому ворог використовує все доступне важке озброєння – від мінометів до РСЗВ, які були застосовані в даному випадку.

- Чи такі обстріли завжди несподівані для місцевих жителів, чи можна якось від них врятуватися?

- На жаль, у цьому й є особливість обстрілів в 5-км зоні прикордоння: між засобами ураження ворога і нашими людьми – всього 10 км. Засоби – це гармати, танки, безпілотники. По часу – люди чують вихід, це означає, що снаряд вилетів. За 1-2 секунди він уже знайшов свою жертву. Тут не спрацює жодна система оповіщення. Якщо йде обстріл з артилерії, мінометів, тобто, є перший, потім другий снаряд, у людей ще є можливість перебігти в укриття типу погреба. А якщо це система залпового вогню, яка накриває велику територію населеного пункту, шансів залишитися не ураженим майже немає. Тому в 5-км зоні ми оголосили добровільну евакуацію населення ще влітку.

НЕ ВСІ ВИЯВЛЯЮТЬ БАЖАННЯ ЕВАКУЮВАТИСЯ

- Чи виїжджають люди, куди, які умови та підтримку їм пропонують?

- Звісно, не всі хочуть покидати своє житло. Ми їх евакуюємо в межах області. З того чи іншого населеного пункту забезпечується переміщення людей у безпечніші місця, далі від кордону в глибину області. Ми, як ОВА, надавали можливість переїжджати також і в інші регіони, з відповідними виплатами, безкоштовним переїздом та утриманням як ВПО, проте таких людей були одиниці, значна більшість виїхали на особистому транспорті.

- Тобто, “залишенців” по прикордонних селах на Сумщині багато?

- Люди виявили бажання залишитись у своїх оселях, проте ми їх не залишили і не залишимо один на один зі своїми проблемами. Ще раз скажу, що евакуація з 5-кілометрової зони – виключно добровільна. Дійсно, на той момент, коли ми оголосили евакуацію – а це був липень 2023 року – бажаючих справді було мало. Люди аргументували тим, що у них земля, городи посаджені, худоба тощо. Зараз урожай вже зібрали, а обстріли значно посилилися, особливо за останні два місяці, коли ми фіксуємо понад 100 прильотів по області за добу. Влітку такого не було. Люди це бачать, і такі трагедії, як у Середині-Буді 28 листопада, підштовхують виїжджати з небезпечної зони.

За останні два місяці в області загинуло чотири дитини, загалом – 64 цивільних осіб, поранених під час російських обстрілів – 79.

- Де саме найбільш критична ситуація на Сумщині через обстріли?

- За останні три місяці найбільше обстрілів було у Краснопільській громаді, понад 409 зафіксовано. Велика Писарівка – 209. Білопілля – 188. Середина-Буда – 159. Хотінська громада – 148. Юнаківська – 115. Саме ці громади страждають найбільше, тут обстріли щодня. Засоби ураження, які використовує ворог, – це артилерія, міномети, гармати, танки, РСЗВ, а навіть і ударні дрони типу “Шахед”, авіація (гелікоптери) та балістика. Загроза значна.

- Чи пропорційно це відтоку населення: чи найбільше виїжджають люди саме із цих громад, де найбільше стріляють росіяни?

- На жаль, ні. Наприклад, Великописарівська громада – я б не сказав, що звідси є сильний відтік жителів. Там гарні села, у людей робота, земля. Це тримає. Утім, впливає на думку людей також і те, що обстріли посилилися, а ще – додалися дії диверсійних груп. Ворог заходить на нашу територію, робить такі вилазки постійно і по всій довжині кордону, а в нас протяжність кордону з РФ – понад 560 км. ДРГ росіян знищують людей, інфраструктуру, ведуть боротьбу з ЗСУ. Треба відзначити, що 4-5 місяців тому такі дії з боку ворога не були настільки інтенсивними. Зараз вони стали системними.

РОСІЙСЬКІ ДРГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ТЕРОРУ ТА ЗАЛЯКУВАННЯ

- Посилення дій ДРГ – це якась нова тактика росіян на Сумщині? Бо останні півтора року вони переважно стріляли в наш бік. Зараз додали отакий наступ. Це якась зміна тактики?

- Така ж тактика застосовується ворогом і в Чернігівській області. Це говорить про те, що на нашу ділянку фронту зайшли відповідні підрозділи росіян – у ворога постійно відбувається ротація. І от зараз вони діють так: 5-10 спецназівців заходять на нашу територію і виконують поставлені завдання щодо вбивства людей та знищення інфраструктури. Крім як фізично знищувати, у них стоїть ще одна задача – впливати на морально-психологічний стан як військових, так і цивільних.

- Вони досягають цілей, особливо щодо впливу на цивільних?

- Звісно, це впливає, передусім на населення. Люди не почувають себе у безпеці. Для військових – це зміна тактики боротьби. Робиться все можливе, щоби ворог не досяг жодної зі своїх цілей.

- Тобто, якщо десь з-поза меж Сумщини комусь видається, що у вас більш-менш спокійний фронт, то очевидно, що це геть не так?

- Сумщина – якраз із тих регіонів, де вогневий вплив ворога є одним із найсильніших. До цього можна додати і застосування ворогом ракетної зброї та безпілотних літальних апаратів типу “шахед”. У нас фіксується по шість повітряних тривог кожного дня. По всій області люди завжди в напруженні. Проте, зі свого боку, разом з силами безпеки та оборони ми постійно працюємо над зміцненням обороноздатності області, укріпленням кордонів, посиленням протиповітряних і наземних сил оборони.

ВІД ПОЧАТКУ ВІЙНИ ПРИПИНИЛАСЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ У 18 НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

- Чи маєте інформацію про те, скільки сіл в прикордонні Сумщини з РФ перестали де-факто існувати після вторгнення через те, що звідти виїхали усі мешканці? Узагалі, яка частина області не може жити та функціонувати нормально через ворожого сусіда?

- Населені пункти не перестали існувати. Наразі на Сумщині 18 населених пунктів, звідки повністю евакуювали всіх жителів. Проте ці населені пункти не покинуті напризволяще. Контроль над ними ми передали Збройним силам України. Встановлено блок-пости, захід та вихід контролюється ЗСУ. За потреби місцеві жителі можуть відвідувати власні домівки, знаходитись на території. Для розуміння – усього під евакуацію у нас підпадає 115 населених пунктів в області. В ході евакуації ми вивезли із небезпечної зони понад 700 дітей. З усіх дітей, котрі там обліковані, – це більше половини.

- Яка частина Сумщини зачеплена бойовими діями: третина, половина регіону?

- На Сумщині є 51 громада, з них практично 15 знаходяться в бойовій смузі. Це третина області.

- Як війна вплинула на населення області? Чи багато Сумщина втратила людей, котрі виїхали та не повернулися? Минулого року, здається, ця цифра становила приблизно 10% жителів області. Вона змінилася?

- Зараз це близько 12% усього населення регіону. В цілому, при такій щільності ворожого вогню можна було очікувати більше. Зокрема, обласний центр, місто Суми, зменшилося на 10-15 тисяч жителів.

- Щодо переселенців: вони у вас свої ж? Тобто це люди, котрі переїхали зі своїх громад у більш безпечні громади області?

- Так, це переважно наші ж громадяни, відселені з зони бойових дій. Наразі в області в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб обліковується 90208 осіб, із них 22955 дітей. З них 60 тисяч – мешканці Сумської області.

Також до нас переїхали люди з Луганської, Донецької, Харківської, Київської, Чернігівської, Запорізької та Херсонської областей.

- На що вони можуть розраховувати в області, чи є підтримка ВПО?

- Наші міжнародні партнери допомагають продовольчими та товарами першої необхідності. В області активно працюють 15 кластерів міжнародної гуманітарної допомоги, основними з яких є: кластери з питань захисту, кластер з питань житла, кластер з питань продовольчих та непродовольчих товарів. Налагоджена співпраця з гуманітарних питань із міжнародними, благодійними та іншими організаціями: Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН); Офіс ООН з координації гуманітарних питань (ОСНА), Дитячий фонд OOH (UNICEF); Міжнародна організація з міграції (ІОМ); Агентство США з міжнародного розвитку USAID; Міжнародний Комітет Червоного Хреста та багато інших. Меморандумами, що укладені з міжнародними організаціями, визначені бенефіціари, у тому числі внутрішньо переміщені особи. Отримана гуманітарна допомога, а це харчові продукти, засоби гігієни, одяг, розподіляються відповідно до потреб територіальних громад. Також міжнародні партнери забезпечують домогосподарства у прикордонній зоні дровами.

ПОНАД ТИСЯЧА ЖИТЕЛІВ ОТРИМАЛИ ВІД ДЕРЖАВИ КОШТИ НА ВІДНОВЛЕННЯ ЖИТЛА

- Поза тим, чи відновлюється Сумщина після деокупації, обстрілів? Як ідуть ці процеси?

- Робота йде по зруйнованому та пошкодженому житловому фонду в 39 громадах. Створені відповідні комісії, щоб оцінити рівень пошкоджень та руйнувань. Є відповідні урядові рішення щодо пошкодженого та щодо зруйнованого житлового фонду. За пошкоджене житло держава недавно збільшила виплати до 500 тисяч гривень, раніше було 200. За зруйноване житло видаються зараз сертифікати для придбання житла, вартість – у середньому 1-3 мільйони гривень. За зруйноване житло жителі Сумщини сьогодні вже отримали біля 34 мільйонів гривень. Ця програма почала діяти з вересня. Є іще 71 заявка на зруйноване житло, всі вони введені у відповідну базу даних, оформлені усі акти та документи. Отримали відшкодування на відновлення пошкодженого обстрілами житла 1048 мешканців Сумщини, усього – на суму 83 млн грн.

- Чи хочуть люди відновлювати житло – бо ж з-за кордону від росіян прилітає повторно?

- Можу сказати, де відновлення йде найактивніше. Це Охтирська та Тростянецька громади, це ті громади, які постраждали найбільше ще в часи російської окупації. Найбільша кількість заявок – Охтирська тергромада, 716. Це дійсно відповідає масштабам пошкоджень: там страшні руйнування, при російських авіанальотах загинуло багато цивільних та військових.

Щодо населених пунктів, де бувають повторні обстріли – у людей там є можливість законсервувати своє житло від подальших руйнувань. На це є кошти з матеріального резерву в кожній громаді, за рахунок цих коштів можна поміняти шифер, забити вікна плівкою чи залатати стіни будматеріалами. Це захистить від подальших руйнувань пошкоджений будинок.

УКРИТТІВ ПОКИ НЕДОСТАТНЬО, ЗБІЛЬШУЄМО ЇХНЮ КІЛЬКІСТЬ ТА ЄМНІСТЬ

- Укриття: чи достатньо їх по області? Чи робиться або може вже є стратегія побудови укриттів в області, яка давала би надалі можливість жити в цьому регіоні у близькості до ворога та його ракет?

- Їх недостатньо, це відзначали влітку навіть на РНБО. Особливо це стосувалося міста Суми та Конотопської громади. Починаючи з липня й по сьогодні, ми виправляємо ситуацію – збільшуємо кількість укриттів та ємність тих, що вже існують. Загалом по області вдалося розширити ємність існуючих укриттів до 100 тисяч. Іще понад 250 захисних споруд відновили та реконструювали, привели у стан, який дозволить захищати людей від авіаційних ударів. Також в області триває будівництво укриттів у школах за рахунок освітньої субвенції – до кінця року плануємо, що за рахунок цього зросте ємність кількох десятків укриттів. У бюджетному плануванні області на 2024 рік саме на укриття плануємо виділяти найбільше коштів.

- А як щодо прифронтової зони?

- Що стосується прикордонних громад та особливо п’ятикілометрової зони, там громади приймають у цьому сенсі окремі рішення, вони досить неординарні. Це швидкоспоруджувані укриття (там просто не можна довго працювати, бо загроза ворожого вогню). Усе відбувається швидко: приїхали будівельники, викопали котлован, привезли відповідну конструкцію залізну чи з бетону, а потім уже йде подальше обладнання укриття.

Щодо місцевих жителів, то в цих селах усі розраховують переважно на свої погреби.

ЗРУЙНОВАНЕ “ІСКАНДЕРАМИ” ЖИТЛО ТА ШКОЛУ ВІДНОВЛЮЄМО

- Щодо ракетних ударів та атак шахедів. У цьому році Сумщина зазнала кілька нищівних ракетних ударів, зокрема, по обласному центру влітку. Чи змогли вже ліквідувати наслідки, де наразі живуть люди, житло яких було пошкоджене?

- Влітку в нас було кілька таких атак. Одна з них – перед початком навчального року по школі (в місті Ромни - ред.), коли загинули директор та працівники. Ми провели опитування і ця громада побажала, щоб школа була відбудована. Зараз шукаємо інвесторів для того, аби цю школу відновити. Там такий район, який потребує школу. Її треба відбудувати.

Що стосується ударів російським “Іскандером” у вересні по будинку літніх людей в цивільному кварталі... то був ранок, люди знаходилися в будинку під час прильоту. Коли після удару туди прибули рятувальні служби, і я там теж тоді був, ми побачили, що від цього будинку взагалі нічого не залишилось. Літнє подружжя провалилося, за якимось Божим провидінням, у підвал, їх врятували. На жаль, згодом жінка померла в лікарні від отриманих травм. Це звичайний будинок у приватному секторі обласного центру. Нещодавно власник був у мене на прийомі, він отримав певні виплати, заповнив документи, отримав сертифікат на відновлення житла.

Влітку ворог здійснив ракетний удар по професійному училищу №16, також “Іскандером”. Будівля була знищена, пошкоджено гуртожиток та багатоповерхівки навколо. Благодійна організація “Датська рада” допомогла, і фасади гуртожитка та багатоповерхівки відновили. Зараз ми виготовляємо проєктно-кошторисну документацію, вона коштує 20 млн, щоб відновити це училище.

- Після деокупації Сумщини було багато приватних ініціатив щодо допомоги Сумській області – наприклад, компанія Rolls-Royce зголосилася відбудувати амбулаторію в селі Хухра після прямого влучання російського снаряда. Чи маєте таку підтримку приватних благодійників далі?

- Так, ця тенденція зберігається. Нещодавно в Охтирському районі, у Тростянці, відкрили відбудовану німецькими партнерами модульну поліклініку. Передали від партнерів понад 1000 ноутбуків для дітей в прикордонних громадах, щоб вони могли навчатися дистанційно. Гуманітарна допомога йде постійно. В області є 15 кластерів міжнародної гуманітарної допомоги – з питань захисту, житла, продовольчих товарів. Ми проводимо зустрічі-планування уже на наступний рік, допомога не зменшується. Зокрема, обговорюємо ідею будування модульного містечка, бо на Сумщині наразі таких нема. У нас непросте розташування області й, дійсно, є висока вірогідність руйнації відбудованих споруд. Але до того, як була оголошена евакуація з 5-кілометрової прикордонної зони, ми підіймали питання не тільки модульних містечок для переселенців, а й повноцінної відбудови, куди могли би переселитися люди. Розповім вам про одну з ідей, її розробили студенти-архітектори і назвали “Вулиця на вулицю”. Вони з’їздили у Велику Писарівку, поговорили з мешканцями, відфотографували особливості будинків на одній із вулиць, які там сьогодні існують, і створили проєкт вулиці з автентичними елементами Великої Писарівки, але вже в більш безпечній місцевості Сумщини.

Цей проєкт ми презентували міжнародним партнерам на координаційному Форумі з реалізації стратегії економічного відновлення та розвитку Сумського регіону – й отримали попередню підтримку.

- Гарна ідея, це має мотивувати людей виїхати й отримати свій же дім, тільки в іншому, безпечнішому, місці.

- Нам дуже цей проєкт подобається, працюватимемо над тим, аби його втілити

В ОБЛАСТІ ПРАЦЮЄ “АНТИКОРУПЦІЙНА” ГРУПА, НА ТЕНДЕРАХ ВЖЕ ЗЕКОНОМИЛИ 14 МІЛЬЙОНІВ

- Восени Сумщина потрапила в ряд корупційних скандалів – зокрема, вони стосувалися міського голови обласного центру та однієї з його заступниць. Наскільки вони вдарили по іміджу області та чи позначилося це на спілкуванні з донорами, на підтримці партнерів? Також згодом у місті ввели міську військову адміністрацію, яка керує Сумами замість міської ради – як це позначається на житті обласного центру регіону?

- Корупційний скандал відбувся, проводяться дії та приймаються рішення суду. Але розуміючи, що Суми – це прикордонне місто та не таке віддалене від зони бойових дій, місто має бути захищене. Мають будуватися укриття. Відтак, Президент відреагував на мій запит та ввів у місті військову адміністрацію. Сьогодні ми працюємо в єдиній системі управління – обласна, районна та міська військові адміністрації. Це єдиний управлінській порядок, швидкі постановки та виконання завдань. Це сприятиме покращенню безпекової ситуації в місті.

- Простими словами, вам стало простіше працювати?

- Частину важливих рішень начальник МВА може приймати особисто, не треба чекати сесії, голосування, в’язнути в партійних розбіжностях між депутатами міськради. На це йде багато часу, а більшість питань має вирішуватися оперативно. Ми в Сумах сьогодні досягли оперативності.

У цьому році мабуть уперше в регіон зайшли досить потужні фінансові ресурси на відновлення. Тростянець – це президентський проєкт, Охтирка, ТЕЦ, по Сумах десятки років не могли вирішити питання фінансування перемички між двома котельнями для підвищення стійкості забезпечення міста теплом, це й водогін – теж проблема із проблем для міста Суми. Коли було прийняте рішення щодо створення МВА в Сумах, ми розуміли, що були певні серйозні порушення при проведенні тендерів. Ми помітили завищені ціни на матеріали в цих проєктах, і по перемичці, й по водогону. Створили комісію, запропонували скасувати переможця тендеру, оголосили новий, обрали нового виконавця. Для того, щоб ці 200 млн у місті освоїли ще цього року, нам залишився фактично місяць. Узагалі по багатьох об’єктах наша робоча група «Прозорість та підзвітність» попрацювала, і вже на сьогодні економія бюджетних коштів становить 14 млн грн. Це все – за рахунок виявлення завищених цін на матеріали по тендерах. Це не правоохоронна структура – це ми виявляємо і показуємо: от ви тут закупили ці труби по такій ціні, а в Херсоні такі ж купили на 30% дешевше. То зараз вже в ході виконання робіт по області ціни приводяться до ринкових, а не завищених. Таке було по школах у районах, дитячому садочку в Сумах. Таким чином ми заощадили 14 млн, вони не були витрачені на завищені послуги чи матеріали. До членів робочої групи входять представники громадських організацій, правоохоронних структур та військових адміністрацій. І це дає ефект. Щотижня виїжджаємо на місця. 42 об’єкти обстежили та вивчили документацію. Всі керівники на місцях знають, що тепер за використанням бюджетних коштів буде серйозний контроль.

- Наостанок: чи остерігаються в області повторення вторгнення, як у 2022-му році, адже всі ми боїмося побачити знову ті колони з сотень машин, якими через Сумщину рухалися росіяни на початку вторгнення вглиб країни. Деякі генерали кажуть, що у 2024 році фронт можливо буде рухатися, ви, зокрема, кажете про активізацію ДРГ на кордоні...

- Можу сказати, що на Сумщині повторення 2022-го року не буде. Я в цьому впевнений, бо я впевнений у наших ЗСУ, в тих підрозділах, які зараз знаходяться тут та виконують завдання з захисту регіону. Сумська область має понад 560 км протяжності лінії зіткнення з ворогом, це вимагає певних військових оборонних заходів. Вони проводяться постійно і будуть проводитися надалі. Зараз наша оборона набагато потужніша, ніж була в 2022-му році. І вона вдосконалюється як військовими підрозділами, командуванням, так і громадами, військовими адміністраціями різних рівнів. Ми постійно підвищуємо спроможність нашої оборони за рахунок побудови нових фортифікаційних споруд, обладнання ліній зіткнення технічними засобами. Ці роботи дуже активно велись у цьому році, ведуться і будуть вестися далі. Тому повтору лютого 2022-го року на Сумщині не буде.

Тетяна Когутич
Фото – Сумська ОВА