Ідеальний пшоняний куліш – черкаський

На Черкащині відкрили підприємство з глибокої переробки пшона «Grun Weg» потужністю 30 тис. тонн продукції на рік. Інвестор – Юрій Ткаченко, співзасновник інвестиційної компанії «TIME», розпочав будівельні роботи в 2021 році. Однак на заваді стала війна – від початку бойових дій частина унікального українського обладнання залишилася в сірій зоні – Руській Лозовій на Харківщині. І лише дякуючи ЗСУ, які буквально за кілька місяців у 2022 році звільнили Харківщину, підприємство отримало шанс доправити обладнання на Черкащину й розпочати роботу. Днями на відкритті заводу побував і кореспондент Укрінформу. Про підприємство, орієнтоване на нову українську якість, – у репортажі.

ШАНС ВІД ЗСУ

- 23 лютого 2022 року обладнання вже було завантажене на автомобіль та мало зранку наступного дня виїхати на Черкащину, – розповідає дорогою Андрій Кравець, товариш Юрія Ткаченка. – Але вранці виїхати вже було неможливо – розпочалася війна. Село одразу опинилося в сірій зоні, між ЗСУ та росіянами. Довелося чекати…

До заводу їдемо дорогою поміж високими заметами снігу – у цьому районі Черкащини його випало найбільше. Приїжджаємо завчасно – працівники якраз встановлюють табличку з написом «Grun Weg» у снігову кучугуру.

Підприємство – велика чотириповерхова будівля. Поруч – металеві ємності для зберігання готової продукції пшона. На площі перед входом вправно порається навантажувач, збираючи зайве буквально перед приїздом гостей. Власник, Юрій Ткаченко, теж перебуває тут, надворі, даючи останні розпорядження робітникам.

Загальний обсяг інвестицій у побудову нового підприємства – близько 100 мільйонів гривень. Разом із партнерами Ткаченко також є власником свинокомплексу на 40 тис. голів та 2,5 тис. загального поголів’я корів дійної породи. У власності – завод з переробки кукурудзи потужністю 100 тис. тонн на рік. Земельний банк сягає 10 тис. га. Технопарк – три десятки машин. Один з пріоритетних напрямів його агрогосподарства – овочівництво. Ткаченко з партнерами серйозно займається картоплярством зі зрошенням та розвиває овочевий напрям. Потужність вирощування картоплі – до 12 тис. тонн, буряку – до 1,5 тис. тонн, моркви – 1 тис. тонн на рік. Тепер до цих культур додали ще цибулю, капусту та кавуни. В планах – зайнятися вирощуванням часнику.

ПОСІВИ ПРОСА ЗРОСТАТИМУТЬ

Голова Черкаської обласної ради Анатолій Підгорний каже, що глибока та високотехнологічна переробка зерна, зокрема у крупи – нова для Черкащини.

- Ми звикли в області переробляти пшеницю, кукурудзу, соняшник, а тепер до цих культур додається просо. Це точно перше таке підприємство на Черкащині й одне з небагатьох в Україні. Окрім доданої вартості для власників, воно створюватиме й нові робочі місця для місцевих громад. Сподіваюся, що інвестори швидко отримають очікуваний результат.

Заступник начальника Черкаської ОДА Олександр Турченяк каже, що із загальних 917 млн доларів черкаського експорту 87% припадає саме на сільськогосподарську продукцію. І ця частка продовжує невпинно зростати.

- Відкриття подібного високотехнологічного підприємства – гарний сигнал і для зовнішніх інвесторів, адже ми бачимо, що, дякуючи ЗСУ, ми можемо не тільки будувати і розвиватися, а й отримувати прибуток. І якщо це тепер роблять українці, то цілком можуть повторити й іноземні інвестори.

Взагалі на відкритті заводу майже кожен промовець дякував ЗСУ. У світлі історії із доставлянням обладнання, що побувало, по суті, у ворожій окупації, подяки набували особливого відтінку.

За словами Ігоря Віштака, директора департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики, попри війну й зменшення площ, сільгоспвиробники України виростили цього року 200 тис. тонн проса. Прогнозують, що у наступні роки кількість площ та вал врожаю цієї культури тільки зростатимуть, адже пшоно має, наприклад, більше крохмалю, аніж кукурудза. До того ж є можливість постачати пшоно на експорт, а значить, є й потреба якісно переробити цю культуру. Ігор Віштак вважає, що добрі експортні перспективи можуть неабияк заохотити сільгоспвиробників більше вкладатися саме в цю культуру.

Директор підприємства Андрій Ручкін проводить екскурсію цехами. Починає з горішніх поверхів.

- Маємо 4 поверхи ліній переробки. Зерно спочатку подається нагору, а звідти, спускаючись по лінії, очищається від усіх домішок. На фінальній стадії воно проходить через металодетектор. Гарантуємо, що господиням не доведеться мити наше пшоно – на виході воно матиме ступінь очищення з цифрою 999, тобто майже ідеальне. І досягається це передовими, інноваційними методами очищення та сортування. За допомогою лазерних променів, що проникають всередину ядра, вибраковуються неякісні зерна. Згодом за допомогою швидкісних форсунок вибраковане пшоно відсівається із загальної маси. Наостанок металодетектори виявляють усі можливі металеві домішки й теж відсіюють їх, адже під час роботи будь-яких металевих механізмів на етапі збору та переробки в крупі з'являються металевий пил та мікростружка. Цікаво, що за це унікальне обладнання в грудні 2021 року інвестори заплатили 240 тис. євро, і це найновіші технології галузі, оскільки зерно проходить усю можливу глибинну очистку та переробку. У підсумку маємо пшоно, як тепер модно говорити, європейської якості. Однак я скажу інакше – це нова українська якість. Нехай іноземці звикають до таких формулювань, – з гордістю розповідає Андрій Ручкін.

Запитую в директора про кількість продукції, яку здатний переробити завод.

- Підприємство збудоване за принципом лего. Тобто тут можна переробляти як невеликі партії, до 300 тонн продукції, що дорівнює невеликому сімейному бізнесові, так і партії по 10–15 тисяч тонн. Саме на таку кількість ми тепер і розраховуємо. Хоча за потреби виробництво легко розширюється, й ми можемо довести обсяги переробки до 30 тис. тонн на рік, – стверджує Андрій Ручкін.

ІНВЕСТИЦІЇ ПОВЕРНУТЬСЯ ЗА 4–5 РОКІВ

Власник підприємства, співзасновник інвестиційної компанії «TIME» Юрій Ткаченко розповідає, що орієнтуватиметься на внутрішній та зовнішній ринки.

- І в Європі, і в Азії зростає попит на пшоно. Україна продає його до Європи, Близького Сходу й навіть в Австралію. Перспективним є також американський ринок. Окрім традиційного вживання пшоняної крупи, з пшона також виготовляють снеки, а ще його використовують у фармації. Думаю, якщо обійдеться без катаклізмів, то зможемо повернути інвестиції впродовж 4–5 років.

Начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець дуже втішений наявністю такого високотехнологічного підприємства на ввірених йому черкаських теренах.

- Інвестиції під час війни не лише можливі, а й реальні. Цей проєкт – практичне цього підтвердження. Тепер із місцевим бізнесом ми багато спілкуємось на тему переробки. Як ви знаєте, наша Черкащина – аграрний регіон. Але ми не повинні залишатися тільки сировинною базою. Війна показала, наскільки це нестійкий шлях. Блокування морських шляхів, обстріли зернової інфраструктури, енергетичні проблеми показали вразливість сировинної економічної моделі. Тому цілком очевидно, що пріоритетним для нас сьогодні стає розвиток переробних потужностей. Бо це – додана вартість, робочі місця, податки. А значить – плюс до обороноздатності нашої країни, – зазначив Ігор Табурець.

За його словами, ситуація на території області є контрольованою завдяки нашим Збройним силам. І це –  гарна передумова для того, щоб всім разом ще наполегливіше працювати задля розвитку економічної спроможності Черкащини та всієї країни.

- Багатомільйонні інвестиції, запуск першої черги з перспективою на подальший розвиток та розширення асортименту, 80 робочих місць на старті – хочу, щоб усі ці плани були реалізовані, – побажав Табурець.

Доповідачі на урочистостях зазначали, що середня врожайність проса в країні – 20–30 центнерів з гектара. Найкращі українські виробники із застосуванням передових технологій досягають і 40–50 центнерів з 1 га. Причому саме українське просо за своїми смаковими якостями вважають одним із найкращих у світі.

…Ввечері дружина готує моєму 93-річному батькові, своєму тестеві, його улюблену страву – повну сковороду густо заправленої ароматною олією пшоняної каші. Раніше я на таке навіть дивитися не міг, а зараз ловлю себе на думці, що, можливо, спробував би ложечку…

* * *

Довідково: ТОВ «Інвестиційна група ТІМЕ» зареєстрована 22 лютого 2021 року. Її аграрний напрям охоплює земельний банк у 10 тис га, на яких працюють ТОВ «Золотоніський бекон», ТОВ «Воля» (спеціалізується на вирощуванні картоплі та овочів відкритого ґрунту), ТОВ «Золотоніські сади» (інтенсивне садівництво). Група володіє свинокормовим цехом продуктивністю 8 тис. тонн/рік, картоплесховищем на 12 тис. тонн, зерносховищем на 16 тис. тонн. Бенефіціарами групи є брати Юрій та Радислав Ткаченки, а також брати Фрунзе та Андранік Казаряни, кожному з яких належить по 25% акцій групи.

Юрій Стригун, Черкаська обл.

Фото: Черкаська ОДА, Наталія Кравець