Кожен крафтяр – майбутній великий виробник
Понад 30 виробників крафтової продукції, з-поміж яких і релокований бізнес, взяли участь у форумі-ярмарку «Крафтовий бізнес Полтавщини: єднання заради відновлення регіону». Захід провели за ініціативи Полтавської ОВА, Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» задля популяризації локальних брендів та налагодження їхньої співпраці з українськими торговельними мережами. Серед останніх на форумі були присутні супермаркети «Аврора», «Епіцентр», «Сільпо». На ярмаркові, що пройшов у Полтавському державному аграрному університеті, побувала і кореспондентка Укрінформу.
У Полтаві відбувся форум крафтярів / Фото: Мирослава Липа, УкрінформПОРУЧ З КРАФТОВОЮ ПРОДУКЦІЄЮ – КЕРАМІКА З ОПІШНІ ТА РЕШЕТИЛІВСЬКА ВИШИВКА
- Уперше на Полтавщині відбувається форум крафтярів. Присутня влада області, щоби спільно створити такі умови, щоб наші крафтярі розвивались, змогли продавати продукцію не лише в області, а й за її межами. І, сподіваємось, навіть в інших країнах, – розповів про мету заходу начальник Полтавської ОВА Філіп Пронін.
Під час ярмарку представив свою продукцію як середній, так і дрібний бізнес: невеликі підприємства, сімейні виробництва з громад Полтавщини. Це переважно виробники готових продуктів, таких як мед, мʼясо-ковбасні вироби, молочна продукція, випічка, фрукти, а також бакалії – борошна, макаронів тощо. Відвідувачі охоче дегустували й купували смаколики.
Локальні виробники представили також речі декоративно-ужиткового мистецтва: кераміку, художнє ткацтво, вишивку. На ярмарку можна було придбати й відомі мистецькі бренди Полтавщини, як-от решетилівська вишивка «білим по білому», яку експонував Всеукраїнський центр вишивки та килимарства, чи кераміка майстрів навчально-виробничої гончарної майстерні Опішнянського державного художнього ліцею імені Василя Кричевського.
Окрім ярмарку, також відбулася конференція. Учасники обмінялися досвідом, обговорили перспективи співпраці з великими торговельними мережами та підтримку з боку місцевої влади.
«ОКРІМ КОЗИНОЇ ФЕРМИ, ЗАВЕЛИ КОРОВУ ДЖЕРСІЙСЬКОЇ ПОРОДИ»
Голова Гадяцької міської ради Володимир Нестеренко розповів, що в с. Малі Будища Полтавського району працює ферма на сто кіз.
- Це фермерське господарство «Добро-Крафт», яке виготовляє унікальний сир. Від міської ради їм надали певні пільги та 20 гектарів землі, щоб вони вирощували і зернові, й сіно для ферми. До нас також звернулися підприємці, які хочуть вирощувати корів, – десь до ста голів, ми виділили їм 20 гектарів землі. Ще одному підприємцеві, який торгує крафтовою продукцією, надали місце в Гадячі, щоб він побудував магазин та реалізовував свій товар. Тобто стараємося допомагати в питаннях, які від нас залежать: щодо зменшення податку, надання земельних ділянок, – сказав Нестеренко.
- Окрім козиної ферми, не так давно ми завели корову джерсійської породи. Тому маємо ще сирочок мікс, де використовуємо два види молока – козяче і коров'яче. Сирочки в нас переважно зрілі: від пів року, року, півтора і більше, з великим терміном визрівання, – в цьому наша фішка. Від сьогоднішнього заходу очікуємо гарного настрою, спілкування, щоб нашу продукцію скуштували ті, хто її, можливо, не знає, щоби вона сподобалася. Наш сир тепер можна придбати через інстаграм або в Києві на маркеті «Всі свої», – розповіла управителька сімейної ферми «Добро-Крафт» Олена Товста.
Вона додала, що до повномасштабного вторгнення вони з чоловіком планували розширювати бізнес, але плани не здійснились.
- У нас було до двохста кіз, навіть більше, а тепер ми повернулися приблизно до ста. Я залишилася сама, сини навчаються, чоловік на війні з першого дня. Мені допомагають дівчата, які з нами, дві-три жіночки, – говорить пані Олена, якій доводиться встигати як варити сир, так і опікуватися господарством.
ВІД ЛОКАЛЬНОГО ВИРОБНИКА ЗАЛЕЖИТЬ ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА РЕГІОНІВ
Як зазначив під час конференції співзасновник мережі магазинів «Аврора Мультимаркет» Лев Жиденко, «кожен крафтяр – майбутній великий виробник, це просто початок шляху».
Представники місцевого самоврядування і торговельних мереж наголосили, що робота крафтових виробників та дрібних підприємств – запорука продовольчої безпеки регіонів в умовах війни.
- Ми хочемо, щоб у нас був місцевий виробник. Тому що це дає змогу бути швидкими, більш адаптивними. Це було дуже сильно помітно на початку повномасштабного вторгнення, коли порушилися логістичні ланцюжки до торговельних хабів, що мали надавати товари. Лише місцеві виробники фактично забезпечили можливість людям отримувати товари, – сказав директор торговельного центру «Епіцентр» у Полтаві Валерій Смоквина.
Він навів приклад, як великий бізнес може працювати з локальним виробником.
- «Епіцентр» – не тільки господарські товари, а й широкий спектр продовольчих. Зокрема, з 2020-го почав працювати наш Food market. На сьогодні він представлений майже 20 маркетами в різних областях, які пропонують місцевим виробникам можливість долучатись. Food market – це і готові товари, і сировина. Тому ми відкриті й бажаємо працювати з місцевим виробниками як готової продукції, так і з тими, хто може забезпечувати нас продовольчою сировиною, – сказав Смоквина.
У ярмаркові взяли участь представники виробництв, які вже співпрацюють з великими мережами. Серед них – співзасновник сімейного бізнесу «Meetty Chocolate» Олексій Колчанов, який опікується родинною справою разом з братом Дмитром.
- Ми виробляємо шоколад у Кременчуці. Починали десь років 10 тому і поступово зростаємо. Наші клієнти – здебільшого на Київщині. Це мережі кав'ярень, маркетів. Познайомилися з представниками мережі «Сільпо», вони запропонували обговорити співпрацю. У нас вже є досвід роботи з великими мережами, але сьогодні отримали нові контакти. Цей захід також дав змогу почути, хто які проблеми тепер має та як їх долає, – поділився враженнями Колчанов.
Агенція регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» представила на конференції варіанти підтримки у вигляді грантів – як від міжнародних організацій, так і українського уряду – для різних галузей та форм власності. До слова, агенція створила каталог виробників Полтавщини, до якого можуть долучитися всі охочі, а також пропонує свою допомогу в ролі менторів та інформаційної підтримки.
Як повідомило керівництво області, форум планують проводити й у майбутньому.
- Такі зустрічі не повинні мати декларативний характер, а мають стати постійним майданчиком для комунікації, підписання договорів та подальшої взаємодії між підприємцями, громадами та державою, – зауважив Філіп Пронін.
Мирослава Липа, Кропивницький