На Хмельниччині створили три охоронні зони для збереження об’єктів Червоної книги
Про це кореспондентові Укрінформу розповів завідувач науково-дослідного відділу Національного природного парку “Подільські Товтри” Михайло Дребет.
За його словами, на початку цього року співробітники науково-дослідного відділу НПП “Подільські Товтри”, відповідно до передбачених урядом порядків створення охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах та збереження об’єктів Червоної книги України, ретельно обстежили території парку. Підготували наукові обґрунтування, картографічні матеріали й паспорти на створення трьох охоронних зон й передали до Хмельницької ОВА.
“Наразі розпорядженнями начальника обласної військової адміністрації створено перші три охоронні зони — на території Гуменецької селищної та Слобідсько-Кульчієвецької сільської громад Кам’янець-Подільського району. Кожна з них має важливе значення для збереження цінності рідкісних видів рослин і тварин”, - зазначив науковець.
Перша зона, як пояснив Дребет, створена з метою збереження ключового зимового оселища рукокрилих ссавців. Вона поєднує охорону червонокнижних 13 видів тварин та 5 видів рослин. А штольні Гуменецькі, де зафіксовані роїння кажанів, віднесені до ключового підземного сховища – Important Underground Sites for Bats in Europe (Ukraine 2018) за назвою – GMN-mine.
“Територія другої охоронної зони є єдиним з відомих в Україні місць зростання реліктового, зникаючого виду з диз’юнктивним ареалом – цибулі косої (Allium obliquum). До того ж ця зона поєднує 6 об’єктів, що охороняються відповідно до Червоної книги України та входять до важливих багаторічних трав’яних угруповань на вапняках — угруповання формації ковили найкрасивішої (Stipeta pulcherrimae)”, - розповів представник природного парку.
І третя охоронна зона, за словами Дребета, виділена для збереження популяції сону лучного (Pulsatilla pratensis) в межах одного із двох найбільших місцезростань в НПП “Подільські Товтри” та Хмельниччини загалом.
“На ділянках, де створено охоронні зони, забороняється розорювання, заліснення, зрізання дерев, будівництво будь-яких споруд чи доріг, видобуток корисних копалин, проведення масових заходів і навіть екскурсій без супроводу професійного гіда від нашого парку”, - наголосив науковець.
Як повідомлялось, на Хмельниччині створена перша охоронна зона для збереження об'єктів Червоної книги.
Фото: Михайло Дребет
