Барбер, який у ЗСУ став «Бароном»

29.05.2024 11:45

Укрінформ

Ром із Ужгорода Віктор Саїд розповів, як допомагає бути гарними на навчаннях у Великій Британії українським військовим – «найбородатішим у НАТО»

З Віктором Саїдом знайомимось через соцмережу і спілкуємось в одному з месенджерів. Молодий чоловік, як сам каже, «щойно з лісу»: наразі перебуває зі своїм підрозділом на навчаннях у Великій Британії, тож має різні активності, зокрема й такі, де треба ночувати на природі. Утім, тільки-но повертається із подібних відряджень, одразу має роботу: побратими просять підстригти чи підрівняти бороди. У чергу до барбера записуються навіть командири та інструктори з інших країн.

ХОЧУ, ЩОБ СТРИЖКА БУЛА ДОСКОНАЛОЮ

У Великій Британій 25-річний ром із Ужгорода Віктор Саїд вчиться, як сам каже, «на штурмовика». Має регулярні тренування та вишколи з інструкторами НАТО.

До війни чоловік працював барбером. Інформацію про його цивільну професію швидко поширило «черезтинне радіо», і ось тепер у Віктора відбою нема від клієнтів.

- Сьогодні неділя, але ми щойно повернулися з лісу. То от нині вже стриг одного норвежця і двох українців. Люди знають, що я стрижу – постійно підходять, просяться.

Цікавлюся у Віктора, чи мав змогу взяти із собою професійні інструменти.

- Якби ж то! На жаль, ні – у мене немає моїх тримерів та багатьох лез, насадок. Іще поки я був в Україні, мені мама встигла передати у Львів лише один тример. Ото ним і працюю. Часом хлопці просять якісь особливі штучки – а я змушений їм відмовляти, бо просто не маю під руками потрібних інструментів.

За першої змоги, каже Віктор, купить собі «крутий професійний набір».

- Хочу, щоби моя стрижка була досконалою. Хоча вона і так досконала, – додає.

Пишається, що всі, кого стриже, результатом дуже задоволені.

- Мені особливої радості додає, коли хлопець дзвонить додому і по відеозв’язку говорить з жінкою, а вона йому компліменти робить, мовляв, та ти тепер іще красивіший, аніж коли вдома був! – розказує військовий.

І ще, додає Віктор, задоволений, коли хлопці дякують та кажуть: «Брате, твоя стрижка – супер!».

СИМВОЛІЧНА ЦІНА: 100 ГРИВЕНЬ АБО ПАЧКА ЦИГАРОК

Військовий згадує, як швидко став популярним у війську.

- Ще у Львові в частині ми з одним побратимом сиділи, говорили, то я розповів, що в цивільному житті працював барбером. Ну, а там першого постриг, інші побачили, і вже пішло-поїхало. У перший день я тоді постриг майже 30 людей – перед виїздом до Британії всі спішили. Потім ще кілька днів було по пару десятків людей в черзі до мене, ну а тепер – троє-п’ятеро на день.

Каже, що побратими стараються особливо не нав’язуватися – питають Віктора, чи має сили, чи є вільний час.

- Нахабно ніхто не приходить, мов, гей ти, ану пострижи мене! Узагалі тепер хлопці самі так домовилися, що за стрижку дають мені 100 гривень або цигарки. Це була не моя ініціатива, хтось із побратимів сказав врешті, мовляв, будьте людьми – дайте йому щось за те, що він вас стриже. Тоді й установили символічну плату, – каже Віктор.

«БАРОН» – ЦЕ КРАЩЕ, НІЖ «БАРБЕР»

На барберські послуги до Віктора ходять майже всі побратими, а також командування й іноземні інструктори.

- Наш головний командир до мене в черзі записаний – він чекає ще кілька днів, щоби трохи волосся відросло. Для мене честь постригти його. Ходять також британські та норвезькі інструктори.

Ну а українці – й поготів.

- Хтось перед виїздом з України купував собі тример – а я ще тоді казав, що не варто, бо то погані машинки, вони нормально не стрижуть. Зрештою, ті теж ходять тепер до мене. Набагато приємніше, коли хтось тебе стриже, ніж коли робиш це сам. Часом побратими дивуються, коли кажу їм, мов, знаєш, що тебе циган стриже (це слова Віктора, він себе називає циганом, а не ромом, – ред.)? Один якось при цьому розвернувся, щоби подивитися та упевнитися, бо доти не звертав уваги на це. А мені приємно.

Віктор Саїд каже, що позивний у нього також етнічний – «Барон».

- Чому не «Барбер»? – питаю.

- «Барон» – набагато краще, – каже військовий. – Мені подобається.

УКРАЇНЦІ – «НАЙБОРОДАТІШІ» В НАТО

- Вікторе, як думаєте, чи потрібна в армії взагалі така посада, як барбер чи цирульник?

- Я думаю, що мала би така бути – в якійсь великій частині чи в навчальному центрі. Має бути така людина, щоби професійно хлопців стригла. За день я би міг обслужити 50 чоловік. Це для мого темпу нормально і не виснажувало б.

Окрема справа – те, що стосується борід.

- Багато військових в українській армії носить бороди. Серед тих, кого бачу навколо, бороданів понад 80%. По-перше, це зручно. По-друге – це прикрашає чоловіка, додає мужності. По-третє, дуже пасує до однострою. Військовим борода дуже личить! Це така суто моя професійна думка. Я ношу бороду із 17 років. Не уявляю себе інакшим. Майже всі мої побратими – з бородами. Ті, хто старші, 40–50 років, – то не їхня тема. А молодь майже вся з бородами.

До речі, каже Віктор, британські військові набагато менше бородаті.

- Ми цим відрізняємось від інших військових в НАТО. У британців модне довге волосся. У нас – короткі стрижки, майже під нуль або з переходом, і бороди.

Цікавлюся, чи легко за бородою доглядати у війську – якщо не маєш в підрозділі знайомого барбера, тримерів і решти необхідних речей.

- Звісно, якби я мав біля себе всі свої леза, я би собі ліпшу бороду зробив, ніж тепер є. Але і так гарно. Доглядати за нею легко – вранці миєш обличчя, чистиш зуби, підрівнюєш гребінцем. Вдень, коли ходиш в туалет, теж підправляєш, можна й руками, без гребінця. Щодня бритися набагато важче.