Війна з пам’яттю

Російська імперія, а пізніше її наступниця – імперія радянська – століттями нищили українську культуру. Й архітектуру зокрема: згадаймо лише спалену гетьманську столицю Батурин чи підірваний у часи Другої світової київський Хрещатик!

Від початку російської агресії в 2014 р. українська культурна спадщина знову опинилася під загрозою. Жертвами загарбників стають і стіни, що захищають українських борців за незалежність, як, наприклад, будівля Донецького аеропорту; і стародавні руїни, начебто захищені міжнародним правом, як Херсонес, який росіяни сьогодні перетворюють на зомбі-діснейленд.

А після повномасштабного вторгнення під загрозою руйнування опинилася кожна будівля в кожному куточку України. За даними Міністерства культури та інформполітики України, з 24 лютого 2022 року до 25 травня 2024 року внаслідок російських ударів зруйновано або пошкоджено 1080 пам’яток культурної спадщини. З них національного значення – 121, місцевого – 879, щойно виявлених – 80.

У матеріалі Укрінформу – тільки дещиця прикладів того, як російські загарбники намагаються стерти нашу архітектуру й нашу пам’ять.

КИЇВ

Будинок вчителя

Педагогічний музей за проєктом київського архітектора Павла Альошина було споруджено до 50-річчя скасування кріпацтва в Російській імперії. Краєзнавці вважають, що в подальшому саме ця будівля із напівсферичним скляним куполом слугувала еталоном для Володимира Заболотного під час спорудження Верховної Ради України.

Музей відкрили в 1912 році, у ньому були аудиторія на 650 місць, бібліотека на 75 тисяч книжок. У 1917 році в будівлі на Володимирській розташувалася Центральна Рада. Тут, у Педагогічному музеї, проголосили Українську Народну Республіку, ухвалили IV Універсал про незалежність УНР. Певний час у цьому приміщенні діяли Українська академія педагогічних наук, Будинок працівників освіти, також музей Леніна. У 2008 році тут відкрито музей української революції 1917–1921 років.

10 жовтня 2022 р. Росія завдала масованого удару по Києву та інших українських містах. Унаслідок поблизького вибуху ракети в Будинку вчителя був пошкоджений скляний купол будівлі, посічені стіни, вибиті вікна. Дехто вважає, що саме схожість із Верховною Радою стала причиною удару по цій абсолютно цивільній споруді.

За відновлення Будинку вчителя взявся Всесвітній фонд пам’яток.

ЧЕРНІГІВ

Будинок Музею українських старожитностей Василя Тарновського

Ця пам'ятка має більш як столітню історію. Спершу тут був ремісничий клас земського сирітського будинку. Його відремонтували, щоби розмістити колекцію українських старожитностей, яку колекціонер і меценат Василь Тарновський подарував Чернігівському земству. У 1902 році єдиний на той час Музей української історії відчинив свої двері. Його колекції містили артефакти з доісторичного, великокнязівського й козацького періодів, а також велике зібрання літературних та художніх творів Тараса Шевченка.

Будівля вирізнялася з-поміж інших нетиповим для чернігівської архітектури неоготичним декором. Із 1978 року в ній діє Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва.

11 березня 2022 року на подвір’я бібліотеки росіяни скинули 500-кілограмову фугасну бомбу. Зруйнували дах, стіни та внутрішні перекриття будинку.

«Він пережив обстріли більшовиками у 1918 та 1919 роках. Уцілів у Другу світову війну під бомбами німецьких нацистів. Прийшла московська нацистська орда і трохи попсувала дуже красиву й затишну будівлю», – зазначив директор Чернігівського історичного музею Тарновського Сергій Лаєвський.

У 2023 році в будівлі розпочали ремонт, але наразі бібліотека для юнацтва – в іншому приміщенні.

МАРІУПОЛЬ

Будинок із годинником

Зведений у 1950-х роках минулого сторіччя, він вирізнявся посеред інших пишними архітектурними прикрасами й кутовою годинниковою вежею, єдиною на весь Маріуполь. На її верхніх поверхах свого часу була майстерня художника-монументаліста Віктора Арнаутова. В юні роки він жив у Маріуполі, з 1920 року був в еміграції, викладав у Стенфордському університеті, а в 1963-му повернувся. Згодом у майстерні Будинку з годинником працювали художники Валентин Константинов та Лель Кузьмінков, мозаїки яких прикрашали не одну споруду міста.

У 2021 році почалася реставрація будівлі. За чотири місяці до повномасштабного вторгнення Росії її відкрили – з відремонтованим фасадом, новим триметровим годинником, дзвоном... Але вже в 2022-му російські загарбники численними обстрілами сильно пошкодили Будинок з годинником. Він вигорів і всередині, і ззовні й був дуже понівеченим. Росіяни заявили, що реставруватимуть його, натомість повністю знищили і на його місці почали будувати інший. Мешканці Будинку з годинником, які пережили російські обстріли, втратили житло.

БАХЧИСАРАЙ

Ханський палац

Колишня резиденція кримських ханів, пам'ятка історії та культури загальносвітового значення – єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. Старі будівлі комплексу зведені ще у 1532 році. До наших днів збереглися житлові покої, будівлі офіційного призначення: зал Дивану –  місце, де вирішували важливі державні питання, гаремний корпус, Велика мечеть Біюк-хан-Джамі та Мала мечеть, будинок муфтія, ханське кладовище з двома мавзолеями, дозорна Соколина вежа, лазні, кухонний двір, стайні, шість внутрішніх двориків, сади.

З 2014 року окупаційна «влада» Криму почала знищувати автентичність Ханського палацу в Бахчисараї під виглядом «реставраційних робіт». На території Посольського дворика, де тривали археологічні роботи, росіяни ведуть будівництво амфітеатру. Під землею можуть лежати цінні артефакти, адже там колись були розташовані частина гарему, прибудова палацу та альтанки. Але окупанти взагалі не розглядають Ханський палац як об'єкт археології. Автентичну покрівлю ручної роботи з даху палацу вони просто познімали. Усі «реставраційні» роботи проводять з порушенням норм, через що з’явилися тріщини на світському корпусі палацу, східному мінареті мечеті. Вібрації через використання важкої будівельної техніки та відбійних молотків призвели до знищення автентичного вигляду деяких об'єктів комплексу. Також було пошкоджено фресковий розпис стін. Окупанти планують завершити «реставраційні» роботи до кінця 2024 року.

ОДЕСА

Будинок вчених

Першим архітектором цієї будівлі краєзнавці вважають Джорджо Торічеллі – укладача генерального плану Одеси. З 1830 до 1897 років споруду зводили й перебудовували за смаками й можливостями нових господарів. У 1897–1898 роках її знову переробили автори проєкту Одеського оперного театру – віденські архітектори Фердинанд Фельнер і Герман Гельмер.

Росіяни пошкодили Будинок вчених в Одесі / Фото: Ніни Ляшоно, Укрінформ

23 липня 2023 року будівлю було пошкоджено внаслідок ударів російських ракет: вибиті вікна, зазнали руйнувань дах і підпірні стіни, частково впала стеля. Через це споруді загрожує обрушення. Під нею постійно відбувається зсув ґрунтів: раніше цей процес стримували підпірні стіни, а тепер будинок «повзе». Розбиті 22 автентичні вітражі, які пережили Другу світову; тепер вони зберігаються в підвалі будинку. За словами директорки Будинку вчених Світлани Жекової, загалом роботи з відновлення пам’ятки архітектури спеціалісти оцінюють в 52 млн гривень, а на нагальні роботи зі стабілізації та консервації будівлі потрібно 10 млн гривень.

ТРОСТЯНЕЦЬ

Маєток Кеніга

Садиба Кеніга – це палац у стилі модерн, збудований 1911 року в парку «Нескучному». Тут жила родина керівника лісового господарства Юлія Кеніга, сина одного з найбільших підприємців Російської імперії, етнічного німця, цукрозаводчика Леопольда Кеніга.

Цікаво, що маєток уже переживав окупацію – німецьку, з 1941 до 1943 років. Тоді Тростянець також зазнав значних руйнувань, але згодом, на початку 1950-х, об’єкти відбудували, зокрема й маєток у Нескучному.

Але під час березневої російської окупації 2022 року будинок вигорів ущент. Утрачені унікальні інтер’єри (меблі, сходи з червоного дуба, каміни). А головне – бібліотека, яка нараховувала понад 15 тисяч книг і формувалася понад століття, а також науковий архів з 1923 року.

Після деокупації Тростянця руїну оглянули експерти-архітектори – у їхньому висновкові йшлося про те, що на відбудову потрібні десятки мільйонів гривень. Наразі регіональна влада заявила, що маєток не відновлюватимуть.

ХАРКІВ

Садиба Павлових

Двоповерховий будинок у стилі класицизму на вул. Полтавський Шлях – чи не найстаріша пам'ятка, яку країна-агресорка зруйнувала в Харкові. 6 липня 2022 року в саму будівлю та поруч із нею прилетіли ракети. Так росіяни «завершили» майже 200-річну історію пам'ятки обласного значення. Двоповерховий будинок звели у 1832-му за проєктом архітектора Андрія Тона для родини Павлових, родоначальник якої був відомим у місті купцем. На першому поверсі садиби розташовувалися кімнати господарів та гостьові покої, кімнати прислуги та господарські приміщення. А на другому – їдальня, диванна та бальна зали з балконом, де влаштовували прийняття, звані вечері та бали.

Внаслідок удару втрачено найцікавіше та найцінніше – фасад маєтку з чотириколонним портиком. Знищені майже вся покрівля, перекриття, стіни. Міська влада заявила, що будинок неможливо відновити, і поспішила вивезти уламки на звалище. Хоч серед міських архітекторів є й інша думка: садибу можна було б відбудувати, використавши в реставрації фрагменти стін, перекриттів і цеглу.

МИКОЛАЇВ

Будинок Першої української гімназії імені Миколи Аркаса

Цей шедевр архітектури, розташований на вулиці Нікольській, 34, спорудили у 1892 році за проєктом видатного архітектора Євгена Штукенберга. Архітектурний ансамбль поєднує елементи модерну та ренесансу. Свого часу тут працювали Миколаївська перша Маріїнська жіноча гімназія, Українська педагогічна гімназія, школа №5. Будівля пережила Першу і Другу світові війни без істотних пошкоджень. Її включили до Державного реєстру нерухомих пам'яток архітектури місцевого значення.

У ніч на 1 листопада 2022 року росіяни випустили по Миколаєву чотири ракети С-300. Одна з них влучила в гімназію, зруйнувавши дах, фасад, перекриття між поверхами. В управлінні освіти Миколаївської міської ради заявили, що будівлю Першої української гімназії буде відновлено, орієнтовний термін – до кінця 2030 року.

Валентина Рингель, Олена Колгушева, Ольга Матарикіна, Ганна Бодрова, Тетяна Когутич, Юлія Байрачна