Лиманська громада: Життя на лінії вогню

Лиманська міська територіальна громада входить до Краматорського району Донецької області. У її складі – 40 населених пунктів: одне місто та 39 сіл і селищ. Наприкінці травня 2022-го громада була окупована, але восени того ж року українська армія її звільнила.

На Лиманщині до широкомасштабного вторгнення проживало 43000 місцевих мешканців і 8500 внутрішньо переміщених осіб, які приїхали з окупованих у 2014 році територій Донеччини та Луганщини. На 14 серпня тут залишалися 8832 людини, із них 245 – діти. У місті Лимані й ще кількох населених пунктах, наближених до лінії фронту, оголосили примусову евакуацію дітей.

Про те, яка тепер ситуація у громаді, як розв’язують найголовніші питання для населення, як проходить евакуація, та про багато іншого Укрінформ розпитав голову Лиманської міської військової адміністрації Олександра Журавльова.

ПІД ЧАС ОКУПАЦІЇ ЛИМАНЩИНИ ЗАГИНУЛО 266 ЛЮДЕЙ

- У нас постійні обстріли. У прифронтових населених пунктах, а це Торське, Ямполівка, Терни, щодня по 20–30 прильотів від артилерійських, мінометних, танкових ударів. За три тижні ворог запустив по Лиману, Торському, Зарічному понад 30 КАБів. Між Ямполем і Лиманом б'ють зі «Смерчів», – каже Журавльов.

Від початку повномасштабного вторгнення у громаді загинуло 316 цивільних (дані на 14 серпня 2024 року), із них 50 осіб – після звільнення території. Під час окупації загинуло 266 людей. Тіла ексгумували, у 236 випадках встановили особу, в 30 цього не вдалося зробити.

- Вони були поховані, просто закопані в ями. Ми знаходили ці могили, працювали судмедексперти. Люди зверталися і за ДНК встановлювали родинні зв'язки із загиблими. Після цього тіла забирали і проводили перепоховання, – каже голова військової адміністрації.

«У СЕЛІ ТЕРНИ ВЖЕ НЕМАЄ ЖОДНОГО БУДИНКУ»

За словами Журавльова, від початку повномасштабної війни в Лиманській громаді пошкоджено та зруйновано 85–90% будівель: це приватні та багатоповерхові житлові будинки, школи, садочки, інші установи.

- У селі Терни, наприклад, вже немає жодного будинку. У Торському за одну ніч згоріло сім будинків. У цьому селі раніше було 1300 жителів, залишилося 145. Люди здебільшого живуть у підвалах, ніяк не можемо вмовити їх виїхати, – зазначає керівник громади.

Як у селах, так і в місті Лимані, коли починаються обстріли, люди спускаються в підвали, а коли припиняються, то повертаються у квартири,  будинки.

У самому Лимані пошкоджено і зруйновано понад 80% будинків. У місті –  236 багатоповерхівок, і майже в кожній немає вікон, розбито дахи, а 15 із них знищені вщент, відновити їх неможливо. У районі Зеленого Клину після прильотів стоять зруйновані до половини двоповерхівки.

- Що можливо, намагаємося підлатати, підремонтувати, законсервувати, накрити, – пояснює Журавльов.

Він каже, що деякі будинки консервують завдяки ЖЕКам, які знаходять для цього бригади. Допомагають із будматеріалами гуманітарні фонди «Слов'янське серце», «Янголи порятунку», також Червоний Хрест. Капітально нічого не ремонтується, бо можуть бути повторні влучання.

- Єдине, якщо дах пошкоджено, то робимо дерев'яні конструкції, а далі накриваємо не шифером, а легкими матеріалами, якщо буде новий приліт. Зірвало – перекрили і все. За можливості забиваємо вікна, під'їзди... Але, на жаль, дуже-дуже важко нам це дається, тому що люди через часті обстріли бояться у нас працювати. Ми вмовляємо, – розповідає голова Лиманської МВА.

За його словами, представники гуманітарних фондів бояться приїжджати до Лимана, будматеріали від них потрібно забирати в Ізюмі або Слов'янську.

У МІСТІ ПРОБУРИЛИ 25 СВЕРДЛОВИН

Керівник МВА каже, що жителі громади забезпечені продуктами харчування та предметами особистої гігієни.

- У нас діє 164 торгових точки, хоча донедавна було 190. Раніше працювало близько 900 підприємців – приватні магазини, фермери. Через обстріли, часті влучання підприємці все закривають і виїжджають. Ринків, звичайно, вже немає, щоб не допустити скупчення людей на невеликій території. Щоправда, є стихійні риночки, коли троє-четверо мешканців виносять свою продукцію – яйця, картоплю тощо, – зазначає Журавльов.

Щодо водопостачання, то в Лимані воно централізоване, забезпечує компанія «Вода Донбасу». У місті також пробурили 25 свердловин, а благодійні фонди надають бутильовану воду.

- Катастрофічної проблеми з водою у громаді поки що немає. «Ангели порятунку» і «Лікарі без кордонів» пообіцяли пробурити ще 34 свердловини. Вони встановлюють ручні насоси, і люди в будь-який момент можуть набрати для себе води – незалежно від того, чи є електрика, – пояснює Журавльов.

Він зазначає, що на Лиманщині, на щастя, вода неглибоко: 15–20 метрів – і свердловина готова. А завдяки литовському містові-побратиму Клайпеді у громади є водовоз на вісім кубів.

Начальник військової адміністрації розповів, що на Лиманщину регулярно приїжджає мобільне відділення Укрпошти, щоби, зокрема, видати пенсії. За графіком на броньованому авто прибуває мобільне відділення Ощадбанку, також працюють банкомати.

НА ЛИМАНЩИНІ ЗРУЙНОВАНІ МАЙЖЕ ВСІ АМБУЛАТОРІЇ

За словами Журавльова, жителі громади нині мають можливість отримувати медичну допомогу.

- На сьогодні працює первинна допомога – сімейні лікарі. Завдяки волонтерам за ними закріплена карета швидкої допомоги, – розповідає голова громади.

Додає, що у громаді також постійно працюють медики з «Лікарів без кордонів», профільні фахівці приймають за тиждень від 150 до 360 жителів.

- «Лікарі без кордонів» встановили на Лиманщині чотири медичні модулі, де приймають пацієнтів. Це гарні модулі з утепленими панелями, там облаштований медичний кабінет з холодильником, шафою для медикаментів, кушеткою – усім необхідним. У них постійно перебуває сімейний лікар або медична сестра, – каже Журавльов.

За його словами, є графік приїзду медиків. Лікарі обстежують мешканців, призначають лікування й одразу забезпечують необхідними медикаментами.

Журавльов додає, що ліками та обладнанням також допомагає Міжнародний медичний корпус.

За словами голови МВА, до повномасштабної війни в Лиманській громаді працювали 19 амбулаторій, на сьогодні вони майже всі зруйновані.

- У Лимані працювало дві лікарні, тепер уже цього немає. Багато медпрацівників виїхали. Але в нас працюють хірургія, терапія, також є реанімація. У стаціонарному відділенні – 40 ліжко-місць, 20–23 людей постійно перебувають на лікуванні. Як і належить, проводиться імунізація населення, – констатує начальник міськадміністрації.

У громаді також працює Міжнародний благодійний фонд «Альянс громадського здоров'я»: лікарі виїжджають із пересувним флюорографом і проводять обстеження.

- Адже люди в нас третій рік по підвалах живуть, я боявся туберкульозу. Тому виявляємо хворих, лікуємо, – каже Журавльов.

У ГРОМАДІ Є 245 ДІТЕЙ

За його словами, 70% людей, які залишилися у громаді, – пенсійного віку. Адже в шести населених пунктах Лиманщини оголосили примусову евакуацію, яка триває й нині, і батьки з дітьми виїжджають.

- По всій громаді залишилося 245 дітей. Наприклад, із села Дробишевого, де оголошено примусову евакуацію, ще не виїхало 20 дітей, з Лимана – 16, селища Ставки – двоє. Цих 38 дітей потрібно вивезти обов'язково –  вони перебувають на небезпечних, близьких до лінії фронту, територіях, – пояснює Журавльов.

І наголошує, що місцева влада зацікавлена, щоб якнайшвидше вивезти дітей разом із їхніми батьками. Працює служба у справах дітей, поліція, постійно проводять роз'яснювальну роботу з жителями.

Лиманська громада підписала меморандум із дитячим фондом «UNICEF Ukraine», який допомагає приймати та розміщувати людей у Києві та Київській області. Зокрема, 15 сімей повністю забезпечили житлом. Є також домовленості з Рівним, Хмельницьким, де приймають, поселяють людей з Лиманщини. Більшість їдуть до родичів, друзів – туди, де хтось раніше виїхав і облаштувався.

- Коли ми евакуюємо сім'ї, то зазвичай вислуховуємо багато неприємного. А потім минає час, і ті, хто виїхав на нове місце, телефонують нам, перепрошують і дякують, що їх евакуювали, що гарно облаштували, що тепер їхні діти зростають без бомбардувань, – розповідає чиновник.

Він каже, що люди, які не хочуть евакуюватися, зазвичай бояться залишити своє житло, лякаються невідомості, що не знайдуть роботу на новому місці. Дорослим пояснюють, що насамперед потрібно їхати заради порятунку дітей.

ДО ЛИМАНСЬКИХ ШКІЛ НАБИРАЮТЬ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

За словами чиновника, у школах громади цьогоріч планують далі навчатися дистанційно.

- На дистанційному навчанні – 1900 дітей. Набираємо й першокласників, цього року вже прийняли 70 заяв від батьків дітей, які йдуть до першого класу, –  зазначає Журавльов.

Додає, що на Лиманщині наразі діє вісім шкіл, а до війни було 19. Не працюють навчальні заклади в селах Торському й Зарічному, селищі Ямполі.

- Будівлі майже всіх шкіл розбили росіяни. Скажімо, у селі Новому в нас була гарна школа, але, якщо туди проїхати тепер, навіть не зрозумієш, де вона стояла. Тому що три ракети туди прилетіло, – каже голова МВА.

НЕМАЄ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ОПАЛЕННЯ

Журавльов розповідає, що в Лиманській громаді російські обстріли сильно пошкодили теплові мережі, і можливості провести опалювальний сезон за ці роки не було і немає. Завдяки обласній адміністрації, різним благодійним фондам громада отримала понад 3000 грубок-буржуйок, які  роздали жителям.

- На зиму 2022–2023 років держава дала нам субвенцію, ми закупили дрова і роздали людям. Минулого опалювального сезону ми зі свого бюджету виділяли гроші, закуповували в Лиманському лісгоспі дрова і роздавали людям по три куби. Цього року ми трішки притримуємо гроші, благодійні фонди пообіцяли допомогти з брикетами і дровами. Тому сподіваємося на них. Плюс газ відновлений, електрика в селах відновлена, – пояснює Журавльов.

Додає, що в Лимані тепломережа не працює, немає централізованого опалення. У місті є буржуйки, видають брикети: створили бригаду з працівників ЖЕКу, вони встановили буржуйки за всіма правилами безпеки в підвалах, у квартирах багатоповерхівок, – скрізь, де був запит у людей.

ЗНИЩЕНО 60–70% ЛІСУ

Журавльов зазначив, що на території Лиманської громади було 34000 гектарів лісу.

- Думаю, що 60–70% нашого лісу знищено. Обстріли, пожежі – і він почав повністю засихати. А в лісі в нас здебільшого росте сосна. Звичайно, це мільярдні збитки, адже сосни там стояли 40–50-річні, – каже начальник МВА.

На території громади далі задіяні рятувальники:  допомагають і евакуювати людей, і гасити пожежі. На Лиманщині також працює група з розмінування.

- Після деокупації громади насамперед розміновували ділянки, пов'язані  з газо-, електро-, водопостачанням, де розміщені насосні, трансформаторні станції. Це потрібно для відновлення газопостачання, світла.  Сільськогосподарські поля поки що не розміновують, – зазначає Журавльов. І додає, що до повномасштабного вторгнення на території громади було 51000 гектарів сільгоспземель, на сьогодні обробляють тільки 2000.

Глава МВА запевнив, що в Лимані вирішують різні питання, які виникають у людей: тут працюють ЦНАП, різні мобільні бригади. Усім, хто тут залишився, роздають за графіком гуманітарку: продуктові набори, «гігієну». У місті ще працюють дві аптеки.

«ВІЙСЬКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ НА МІСЦІ» 

- Ми – в зоні активних бойових дій, і люди, згідно із законом, мають право подати заяву через «Дію» на отримання сертифіката для компенсації за зруйноване житло, щоби отримати житло в іншому регіоні, – пояснює Журавльов.

Додає, що Лиманщину додали до списку територій, жителі яких мають право подавати такі заявки, лише 6 серпня цьогоріч.

- За цей короткий період люди вже подали через «Дію» 137 заявок, – зауважує керівник.

Він зазначає, що сьогодні тут працюють дві групи комісій з обстеження зруйнованого житла.

У Лиманській громаді є інтернет, радіо- і телебачення,  працюють мобільні оператори.

- Область нам дала п'ять систем Starlink, усі підключаємо. Я і наша військова адміністрація на місці. Є підвал, уже прилітало двічі до нас, але, слава Богу, він витримав, – каже Журавльов.

Олена Колгушева, Донецька область

Фото надала Лиманська міська військова адміністрація