Під час повномасштабної війни Звягелю на Житомирщині повернули історичну назву. Місто відоме передовсім як батьківщина Лесі Українки, а нині його історію пишуть сучасні герої, які зі зброєю боронять Україну та віддають за неї свої життя.

Як живе тилове місто, що не раз зазнало ударів російськими ракетами, в інтерв’ю Укрінформу розповів Звягельський міський голова Микола Боровець.

ВОРОГ ОБСТРІЛЯВ ЗВЯГЕЛЬ ПОНАД 10 РАЗІВ

- Миколо Петровичу, розкажіть, скільки разів росіяни вдарили по громаді? Як допомагаєте постраждалим своїми ресурсами, скільки людей скористалися програмою «єВідновлення»?

- Місто через деякі обставини не дає спокою ворогам і загалом зазнало більше ніж десять обстрілів. Перший удар у 2022 році був завданий по одній із військових частин. Ціллю наступних стали об’єкти енергетичної інфраструктури. Довкола них були руйнування, бо під час обстрілів працює ППО, уламки збитих ворожих цілей можуть завдавати шкоди.

У 2023 році ракета впала на один із житлових масивів, повністю зруйнувавши п’ять будинків, 56 зазнали пошкоджень, загинула жінка. Був також приліт по одній із нафтобаз. Останній обстріл зачепив один із населених пунктів, де дуже сильно пошкоджено п'ять будинків, 16 – із меншими пошкодженнями. І, на превеликий жаль, загинула ще одна жінка, у якої залишилося двоє дітей.

Завдану матеріальну шкоду обрахувати важко, особливо коли йдеться про критичну інфраструктуру. Людям, будинки яких зруйновані й зазнали пошкоджень минулого літа, ми виділили 7,5 млн грн на придбання житла та відновлення осель. 18 постраждалих також отримали допомогу за програмою «єВідновлення».

Цього року в нас було кілька обстрілів. Зокрема, зазнав руйнувань багатоквартирний будинок, у якому вибиті всі вікна, тому виділяємо кошти, щоб їх засклити. Водночас не забороняємо людям користуватися програмою «єВідновлення». Ми також плануємо допомогу постраждалим на відновлення будинків і підтримку родини загиблої унаслідок останнього обстрілу.

- На форумі «Ветерани – шлях додому» ви розповіли, що із понад 60 тисяч жителів Звягельської громади 12 тисяч тепер – у ЗСУ. Як це впливає на життя міста, роботу комунальних підприємств і бізнесу, чи вистачає людей?

- У територіальній громаді – 62 тисячі населення, а близько 12 тисяч людей тепер – на війні. Загалом тих, хто вже повернувся з війни і нині проходить службу, в нас майже 15 тисяч. Найбільша біда, що ми втратили понад 220 Героїв.

У нашій Службі зайнятості 90 людей шукають роботу, а там є 300 вакансій, тобто працівників треба утричі більше. Ми відчуваємо у всіх галузях дефіцит працівників. Найбільше від цього потерпає виробнича галузь – машинобудівний завод, меблеві фабрики, хлібозавод, сільське господарство і трохи менше – швейна фабрика. Окрім того, дуже страждає будівельна галузь: важко знайти підрядника, бо немає людей.

У цьому контексті хочу звернути увагу на один момент. У зв’язку з новим законом про мобілізацію, у бронюванні є перегини, за якими багато хто ховається. У громаді відомі випадки, коли люди прикрилися бронюванням на підприємствах, де вони ніколи не працювали. Мені дуже не хочеться, щоб цим зловживали. Уряду треба розібратися у системі бронювання.

НА ПІДТРИМКУ АРМІЇ СПРЯМУВАЛИ МАЙЖЕ 700 МЛН ГРН

- Чи є серед мобілізованих депутати міськради?

- Коли розпочалася повномасштабна війна, п'ятеро депутатів міської ради одразу пішли захищати Україну. На сьогодні з 33 депутатів шестеро були на війні, а четверо служать. Можливо, це небагато, але ми запрошували на сесію міськради працівників ТЦК, вони вручали депутатам повістки. У всіх інших є якісь причини не бути мобілізованими.

- Розкажіть, як громада підтримує ЗСУ.

- Ситуація до вилучення з нашого бюджету військового ПДФО та нинішня – два різні випадки. За 2022–2023 роки ми спрямували близько 600 млн грн на різні потреби оборонного характеру. Через вилучення військового ПДФО ми втратили 2/3 нашого бюджету, а це – майже 834 млн грн.

Гроші у нас вилучили, але військові та їхні потреби нікуди не зникли. Їм залишилося тільки 10% нашого бюджету. Попри це, у 2024 році міська територіальна громада виділила 70,4 млн грн на ЗСУ, щоб забезпечити запити, які були від військових. Ми далі це робимо, знімаючи гроші з інших галузей. Ми жодного разу не залишили незакритими чи нерозглянутими потреби військових.

- Чи прогнозується дефіцит у цьогорічному бюджеті громади?

- У нас може виникнути серйозна проблема з бюджетом на наступний рік.  Цьогоріч у нас були кошти з попередніх періодів. Закупили державні облігації, і вони нам повернулися, завдяки чому перекрили дефіцит, бо на стадії формування бюджету не вистачало 150 млн грн. Також допомагаємо військовим і сформували резервний фонд.

ВЕТЕРАНСЬКІ ПРОСТОРИ ЗА КОШТИ МІЖНАРОДНИХ ПАРТНЕРІВ

- Як громада підтримує ветеранів?

- 22 лютого 2022 року ми затвердили на сесії комплексну програму підтримки ветеранів війни. Оновили її у 2024 році з урахуванням досвіду та нових викликів. Ця програма передбачає психологічну і фізичну реабілітацію, соціальну підтримку, професійну адаптацію та зміну роботи, національно-патріотичне виховання, вшанування та увічнення пам’яті загиблих.

Ми давно почали самостійно вибудовувати таку ланку, як помічник ветерана, розробили дорожню карту ветерана. Частина з них тепер не йдуть за пакетом соціальної допомоги, бо вважають, що війна триває, а їхні побратими ще воюють. Ми також підтримуємо ветеранський бізнес, і в нас є успішні практики.

За допомогою японських партнерів ми облаштовуємо ветеранський родинний хаб, який закінчимо до кінця року. За підтримки ПРООН за 800 тис. доларів створюємо сучасний ветеранський хаб, де буде, зокрема, бізнес-хаб.

ЗВЯГЕЛЮ ПОТІРБЕН РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР

- Минулого року у Звягелі відкрили відділення комплексної реабілітації. Чи вистачає громаді його потужностей?

- Ми його спроєктувати ще у 2021 році, бо вже тоді відчувалася така потреба. Я дуже вдячний генеральному директорові Звягельської багатопрофільної лікарні Василеві Борису, який зумів підібрати хороших фахівців, що навчалися і далі удосконалюються. Цього року з місцевого бюджету ми знову виділяємо кошти, бо будемо розширювати це відділення, та й цього замало.

У Звягель приїжджав Уповноважений Президента з питань реабілітації учасників бойових дій Вадим Свириденко. Він підтримує ідею, що місту потрібен сучасний реабілітаційний центр. Ми спроєктували такий центр, напрацювали медичну концепцію, яку погодило Міністерство охорони здоров’я, і будемо шукати інвесторів, що профінансують його будівництво. Для нас тепер це завдання номер один.

- На форумі ви також порушили питання, що Звягелю потрібна  поліклініка від військового шпиталю. Чи буде вона в місті?

- У Звягелі – багато військових, періодично вони приїжджають додому у відпустку чи після лікування. І коли комусь із них треба підтвердити, що потребує додаткового лікування, або зробити відмітку про закінчення лікарняного, слід їхати у військовий шпиталь до Житомира або у свою військову частину, а це – велика мука для людей. Ми порушували питання, чому б у нашому місті при медичній службі Міністерства оборони не створити поліклініку. Я був із цього приводу у Валерія Залужного (колишній Головнокомандувач ЗСУ, – ред.), Олександра Павлюка (у минулому перший заступник Міністра оборони, – ред.), сюди приїжджала медична служба. Поки що результату немає, тому повторно надсилатиму листи з цього приводу.

- Минулого року міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко, перебуваючи у Звягелі, повідомив, що уряд виділив 100 млн грн на добудову хірургічного комплексу Звягельської багатопрофільної лікарні.  Утім, поки що зрушення в цьому питанні немає. У чому проблема, що його не будують?

- Цей хірургічний комплекс будується у Звягелі вже більше ніж 10 років. На превеликий жаль, ми з цим запізнилися, адже він тепер був би дуже потрібний місту. Минулого року за технічної підтримки ПРООН та завдяки угоді між Європейським інвестиційним банком і українським урядом місту було передбачено 4 млн євро на завершення будівництва цього корпусу.

Замовником цих робіт є департамент регіонального розвитку Житомирської ОВА, і все гальмується на його рівні. Минулого року ми виділили кошти і зробили коригування проєктної і кошторисної документації. Я був у Офісі Президента з цього приводу, були дані доручення ОВА та Міністерству відновлення. Міністр охорони здоров’я теж підтримує завершення цього будівництва. Поки що мені невідомі причини, чому з боку профільного департаменту ОВА немає зрушення в цьому питанні.

Безумовно, це позначається на якості медичних послуг. У новому хірургічному корпусі буде сучасне обладнання. Ще більше, без нього ми не можемо встановити ангіограф вартістю майже 50 млн грн, який для нас передбачило МОЗ.

Очікую, що найближчим часом із цього приводу відбудеться нарада.

ЖИТЛО ДЛЯ ВПО ПОБУДУВАЛИ, А ЗДАТИ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ НЕ МОЖУТЬ

- У Звягелі тепер реалізують два проєкти з облаштування житла для внутрішньо переміщених осіб. На якому етапі ці об’єкти, коли вони будуть готові?

 - Все, що було потрібно в напрямі будівництва, ми зробили. Один із проєктів реалізуємо разом із НЕФКО (Міжнародною фінансовою організацією «Північна екологічна фінансова корпорація», – ред.), що виділила на це 2,3 млн грн. У старому приміщення станції переливання крові ми облаштували 47 смартквартир для ВПО. Усе повністю готове, а здавання об’єкта ускладнюється тим, що законодавець вніс зміни до містобудівних вимог, поки ми все облаштовували. Там немає протирадіаційного укриття, яке має бути за новими вимогами, а є звичайне. Окрім того, там неможливо побудувати ліфт, відповідно до вимог інклюзивності. То що нам тепер робити, не здавати об’єкт і не заселяти людей?

Із другим приміщенням проблем немає. Ми його відремонтували за кошти німецького благодійного фонду Humedica, також було наше співфінансування. Скоро його здамо.

- Нещодавно СБУ викрила у Звягелі підрядника, причетного до розкрадання більше ніж мільйона гривень на реконструкції гімназії. Чи контролювала міськрада закупівлі і процес ремонту цього навчального закладу?

- Коли здавали цей об’єкт, ми створили робочу групу, яка його обстежила, перевірила і не виявила порушень. Усе відповідало вимогам. Натомість правоохоронці виявили, що товщина металу на даху відповідна, а його хімічний склад – ні. Підрядник теж замовив  експертизу. На рівні замовника, яким є міськрада, це неможливо проконтролювати.  Тепер чекаємо на експертизу, її висновки та рішення суду.

- Як місто готується до зими?

- Питання підготовки до зими складне, є багато обставин та викликів, які можуть виникнути. Ми готувалися й раніше, ще з минулого року забезпечені генераторами. Попередня зима не була дуже холодною, і нам вдалося легко пройти опалювальний сезон. Виникали проблеми чи незручності, але некритичні. А от коли вдарять морози, буде складніше. У такому випадку в нас є генератори, до кінця року встановимо три газопоршневі установки.

Окрім того, установили декілька сонячних станцій на водоканалі, у лікарні, гімназії та дитсадку і плануємо продовжувати цю роботу. Такі станції добре себе зарекомендували.

- Нещодавно Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав закон про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних із Російською Федерацією. Скільки таких парафій у Звягельській громаді?

- Самі віряни мають зрозуміти, що цей закон стосується безпеки нашої держави. У 2022 році я зібрав усіх священників УПЦ МП і закликав їх відмовитися від зв’язку з РПЦ, але поки що зрушення немає.

Щодо нашої громади, то більшість парафій у селах перейшли до ПЦУ, там це відбувається легко. А от у місті складніше. У Звягелі є два храми ПЦУ і чотири – УПЦ МП. Ми все-таки чекаємо, що віряни самі проявлять ініціативу.

Ірина Чириця, Житомир
Фото надала Звягельська міська рада