Повітряне військо: на ворогів полює «Генерал Черешня»
Дрони – розвідники, бомбери, камікадзе... У Запоріжжі збирати БпЛА «на кухні» почали ще до того, як це стало мейнстрімом. Раніше відомий волонтер, а нині – заступник директора зі стратегічних комунікацій ТОВ “Центр досліджень безпілотних систем” Рудольф Акопян розповів, як ефективно повітряна армія здатна нищити ворога на землі й у небі.
ВІД «ЇЖАКІВ» ДО ДРОНІВ
Рудольфа Акопяна ми зустріли у Запоріжжі майже випадково: з міркувань безпеки деякий час тому вони з командою перемістили виробництво «пташок» у більш спокійне місце.
- Виробники БпЛА для росіян – пріоритетні цілі. Для нас стало небезпечним залишатись у Запоріжжі, і ми прийняли рішення виїхати. Тут ми залишили фахівців, які допомагають ремонтувати та обслуговувати дрони, – пояснює чоловік.
Він каже, що ще в дитинстві мріяв збирати конструктори. Про те, що таке БпЛА, в ті часи ще не знали. А зараз дрони то не просто частина його життя – вони і є його життям.
- З ранку до вечора займаюся лише ними. Я не зміг піти до війська через хворобу, але, вважаю, зміг компенсувати це тим, що виробляю дрони, – каже.
До виробництва «пташок», у лютому 2022 року він, як і більшість волонтерів та мешканців міста, займався виготовленням протитанкових «їжаків», робив «коктейлі Молотова», готувався до вуличних боїв.
- Ми укріплювалися, бо думали, що орки підуть на Запоріжжя, що будуть бої в місті і треба його підготувати. Потім ми побачили, що небезпека зменшилася: підтягнулася 128-ма гірсько-штурмова Закарпатська бригада, яка зупинила ворожі війська на Василівському напрямку. Пів року ми працювали суто як волонтери: купували китайські безпілотники, передали їх на фронт десь 300-400 штук. На той момент FPV ще не були розвинені, і це були «мавіки» та розвідувальні дрони. Також автівки купували.
Потім, розповідає Рудольф, їм запропонували взяти на себе функціонал по розбудові розвідувального ситуаційного центру на базі програми DELTA, яка зараз дуже популярна серед військових.
- Ми повністю переключилися на цю роботу. Зараз уже можна про це говорити. Є програма DELTA, її розробило Міністерство оборони. Вона не працює без ситуаційних центрів, тобто людей, які збирають різну військову інформацію і наносять її на мапу. Туди заносяться лише ворожі об'єкти. Так от ми, власне, і робили це на волонтерських засадах. Одним із напрямків нашої діяльності було спілкування з підрозділами БпЛА. Потрібна нам інформація йшла від розвідувальних підрозділів. Ми допомагали їм дронами, а вони – надавали інформацію, яку ми наносили на мапу. Зараз цією роботою займаються військові, – каже Акопян.
Саме у спілкуванні з бійцями, що одними з перших стали на захист запоріжжя та боронять запорізький напрямок, волонтери зрозуміли, що ті дуже потребують FPV-дронів, які тоді тільки-но почали з'являтися.
Рудольф та його друзі вирішили, що будуть виробляти безпілотники, бо вони здатні змінити ситуацію на фронті. Обрали одну людину з команди і відправили в Київ на навчання. Потім вона повернулася до Запоріжжя і зібрала перший дрон, який віддали на тестування у військовий підрозділ.
- Ми отримали позитивні відгуки, і постало питання: а як же збирати безпілотники у великій кількості? Адже не було ні комплектуючих, ні навіть розуміння, де їх брати. Почали шукати виходи на постачальників, фінансування на закупівлю. Все починалося з п’яти дронів на місяць. Потім ми долучили бізнес і почали виробляти близько 50. Доросли до того, що могли збирати 500 одиниць. Далі діло не йшло. Ми взяли кредити, продали дещо з майна, зʼявилися гранти. Зараз робимо 10-20 тисяч одиниць на місяць, – каже співрозмовник.
ПОЛЬОВА ЛАБОРАТОРІЯ
Запорізькі виробники зазначають, що військові давно зрозуміли: майбутнє війни – за дронами.
Спочатку зʼявилися семидюймові дрони-камікадзе, потім почалось виробництво бомберів та десятидюймових «камікадзе».
- Ворог теж хитрий. Він почав перекидати техніку і особовий склад уночі. Ми почали оснащувати дрони тепловізорами, – говорить Рудольф.
Дрони, які вони збирають, мають імʼя – «Генерал Черешня». Під час однієї з поїздок до бійців 118 окремої механізованої бригади кореспонденти Укрінформу побували в «польовій лабораторії», де військові готують цих «пташок» до бойових завдань.
- Наше завдання – підготувати дрони до польоту, зробити так, щоб пілотам було максимально комфортно. Перепрошиваємо, змінюємо дещо, аби вони, наприклад, могли протистояти РЕБ. Ми робимо їх більш ефективними, скажімо так, – розповів нам тоді військовий на позивний «Богур».
Військові вимушені розгортати такі лабораторії на позиціях, бо не мають часу відправляти дрони виробнику на доопрацювання.
- Ми влучаємо по цілях, по яких не влучає артилерія. Ми дістаємо туди, куди піхота не доходить. Дрони – це суттєва допомога. Плюс – психологічний момент. По перехопленнях ми чули, що ворог боїться нашої артилерії та FPV-дронів. Ми «викурюємо» їх з окопів, збиваємо, коли вони на квадроциклах намагаються штурмувати. Поранений орк – уже не боєць, – говорять військові.
Скільки ворогів і техніки вразили і знищили за допомогою дронів, уже й не знають. Кажуть, що цілей настільки багато, що навіть не рахують.
ВИНИЩУВАЧ ВОРОЖИХ «РОЗВІДНИКІВ»
Рудольф розповідає, що починали збирати дрони вчотирьох. Не на кухні – знімали приміщення. Зараз це вже не зовсім волонтерство, а бізнес. Щоправда, запевняють виробники, прибуток мають невеликий. Мовляв, і держава обмежує в цьому, і гроші реінвестують у виробництво. Та й команда зросла десь до 100 працівників.
Найдешевший дрон, який вони роблять, коштує (без батареї) близько 400 доларів. Є більш дорогі – по 1000 доларів.
- Ми робимо дрон, віддаємо хлопцям на тестування і тільки після зворотного зв'язку запускаємо у виробництво. Державні замовлення трошки гальмують, не встигають за ситуацією. Адже на фронті постійно з'являються нові безпілотники, і нашим бійцям постійно доводиться щось доробляти. Ми виконуємо і державні замовлення, маємо прямі контракти з військовими частинами, запити від органів місцевого самоврядування. Тарас Чмут, Сергій Стерненко, Сергій Притула та інші відомі люди допомагають військовим, але є такі підрозділи, які ніхто не підтримує або допомагають дуже мало. Ми віддаємо багато дронів безкоштовно, виготовляємо як за власний рахунок, так і через волонтерські збори, які проводять наші друзі. Але мусимо сказати, що зараз люди стали менше донатити, – говорить співрозмовник.
- Безпілотники зараз розвідують, корегують, несуть заряд... Який дрон ще має з'явитися? – питаю.
- Зараз ми виробляємо актуальний дрон-камікадзе, який знищує в повітрі ворожі цілі – такі як “Орлан”, ZALA, Supercam, що корегують ракетні удари по цивільних об'єктах. Ми вже маємо такі дрони. Вони оснащені кращим відеозв’язком, який дозволяє бачити об'єкт на більшій дистанції, швидше набирають висоту, мають об'ємнішу батарею, – відповідає.
Батареї – це важливий момент, адже вищезгадані ворожі дрони працюють на висоті 4,5 км, де знайти їх досить складно.
- Розвідувальні дрони у ворога дуже хороші. Вони давно цим займаються, років 15. Ми на цьому напрямку трошки відстаємо, але маємо потужні рішення. Нам треба обсяги нарощувати. А от якщо говорити про FPV-дрони, то ми випереджаємо. Тут ми вже маємо дуже крутий досвід, і він точно буде цікавий іншим державам. Ми би хотіли і надалі виробляти БпЛА. Вони мають попит за кордоном. Європейці вже нас кличуть і готові підписувати контракти. Але поки ми не перемогли у війні, про це не може бути мови, – зауважує Рудольф.
За весь час вони зібрали десятки тисяч дронів, але хотіли б довести їхню кількість до пів сотні тисяч на місяць.
- Дрон – це розхідник. Не має бути завданням його зберегти, треба, аби він міг долетіти до цілі і знищити її. Ми прагнемо, щоб 10 із 10 наших «пташок» долітали до своїх цілей, – каже Акопян.
Сьогодні він із гордістю говорить про те, що команда розробила і виготовила систему донаведення дронів з використанням елементів ШІ.
Зараз поки що не можна говорити про всі деталі роботи військових із запорізькими дронами. Але трошки про результативність все ж додамо. Наприклад, було знищено ворожий ЗРК “Стріла 10”, який коштує мільйони доларів. Влучили по ньому безпілотником вартістю 500 доларів.
Ольга Звонарьова, Запоріжжя
Фото Дмитра Смольєнка
