Буковинські та європейські науковці збільшують популяцію запилювачів рослин
Про це у коментарі кореспонденту Укрінформу розповіла керівниця проєкту, професорка Марія Федоряк.
«Глобальне потепління, яке ми зараз переживаємо, тягне за собою, наприклад, зміни у часі цвітіння рослин. У природі історично має бути так, що завжди щось квітне. І запилювачі від ранньої весни до пізньої осені мають роботу. Але зараз ми все частіше спостерігаємо, що весною майже одночасно цвітуть усі медоносні дерева і рослини. А в серпні вже посуха і бджолярі кажуть про те, що з кінця літа комахи не мають що їсти, і вони вимушені давати цукор», – пояснює проблематику майбутніх наукових досліджень Федоряк.
За її словами, через такі кліматичні зміни все більше видів метеликів та інших комах поступово зникають. А відновити популяцію того чи іншого виду комах практично неможливо. Відтак, брак диких запилювачів у природі негативно впливає на якість урожаю аграріїв. Вони своєю чергою змушені вдаватися до використання хімікатів, а це ще більше нищить екологію.
Також свою руйнівну роль в наявних екосистемах відіграють і нинішні воєнні дії на території України. Підрахувати збитки, які завдали екології ворожі обстріли, поки неможливо. Але негативний вплив війни відчувають не лише на тих територіях, поблизу яких тривають воєнні дії, а й західні регіони країни.
«Звичайно, на території Чернівецької області прямих влучань ворожих ракет майже не було. Але тут з’являються релоковані підприємства. У західні регіони поступово переноситься те агровиробниче навантаження, яке мав схід України. Адже ще декілька років тому в районі українських Карпат соняшник ніхто не вирощував. Це була рослина степової зони України. Але зараз усе це зміщується і в нас на території з’являється більший запит на сільськогосподарську продукцію», – розповідає науковиця.
Таким чином, буковинські дослідники разом із їхніми європейськими партнерами спрямують свої наукові зусилля для відновлення середовищ існування диких запилювачів та екосистемних послуг запилення у сільськогосподарських ландшафтах.
Проєкт під назвою «RestPoll» розрахований на чотири роки. Практичними результатами наукових досліджень стануть покращення якості врожаїв, а відтак і конкурентоспроможності на світовому ринку українських та європейських аграріїв без негативної шкоди для екології.
