Херсонщина далі стікає кров’ю – росіяни полюють з дронів на цивільних, атакуючи автобуси, автомобілі, будівлі, пішоходів, велосипедистів. Міста, селища, села правобережжя ворог обстрілює з артилерії, мінометів, БпЛА та авіації.
Говоримо з начальником Херсонської ОВА Олександром Прокудіним про «купол» над Херсоном, про ворожі штурми та чи завершиться розмінування деокупованого правобережжя області у 2025 році.
НА СЬОГОДНІ СИСТЕМА ЗАХИСТУ ХЕРСОНЩИНИ НАЛІЧУЄ МАЙЖЕ ПІВ ТИСЯЧІ ЗАСОБІВ РЕБ
- Главу держави просять допомогти у створенні «купола» задля захисту жителів Херсонщини від атак дронів. Загалом наскільки це реально, про який купол йдеться? Читала, що обіцяв зміни на краще Мадяр – командир «Птахів Мадяра» Роберт Бровді. Ми вже раніше обговорювали тему дронів з вами, але, припускаю, за цей час відбулися і тепер відбуваються зміни.
- Це дуже важке питання, тому що воно технологічно складне. Наразі засоби РЕБ залишаються ефективними і реально, як я вже казав, у середньому 90–95% ворожих FPV-дронів не досягають цілі, ми їх глушимо. Це інформація від військових. Ми усвідомлюємо складність завдання, тому що окупанти постійно еволюціюють у пошуку збільшення ефективності своїх смертоносних ударів. І тепер запускають щодня сотні дронів. Я бачу повідомлення у групі, де відстежують ситуацію, – летить і в Берислав, і на Станіслав, на Антонівку, на Херсон, на інші населені пункти. Я бачу, як ці ворожі дрони «гасять», це відбувається кожні п’ять хвилин, дуже багато людей задіяні (у такому протистоянні, – ред.). На жаль, все-таки є дрони, що досягають цілей. Ми не можемо включити РЕБ всюди, по всьому місту, щоб люди ходили опромінені, тому що це для організму велика проблема.
Але щодо «купола». На запит військових ми знаходимо можливості коштом бюджету та приватного сектору формувати так званий купол над Херсонщиною. Це – система засобів різного типу: купольних, спрямованої дії, тактичних, зокрема окопних РЕБ, і апаратури, здатної знищувати ворожі безпілотники на відстані десятків кілометрів. Ці засоби працюють в широченному спектрі діапазонів: 100–6000 МГц, з різною силою та потужністю хвиль придушення. На сьогодні система налічує майже пів тисячі засобів РЕБ.
Засоби, які ми використовуємо, – і британські, і німецькі, і латвійські, і ті РЕБи, що створюють наші умільці.
Що стосується фахівців із підрозділу Мадяра, то скажу, що десь із жовтня (2024 року, – ред.) на моє запрошення до нас прибув його заступник, який досі оснащує систему найкращими технологіями, які тільки є. У згаданому підрозділі високий рівень підготовки фахівців РЕБ. Тепер вони спільними зусиллями з місцевими підрозділами Сил оборони зміцнюють захист області.
Закиди є, що от нас все одно б’ють, люди гинуть. Скажу на це так: якби не було всього того, про що я розповів, то у нас була б сіра зона. Бо 6–10 кілометрів від лінії зіткнення – там вже немає населених пунктів, вони знищені, там люди не живуть. А в Херсоні у нас живуть, тому що це обласний центр, і ми його тримаємо всім, чим можемо. Інакше у місті була б сіра пустеля, така, яку росіяни зробили у Бахмуті, Вугледарі, в інших населених пунктах.
Триває боротьба не лише цивілізації з російським дикунством, з їх сафарі (полювання на людей із дронів, – ред.), але ведеться і війна технологій. Це зло має доступ до технологій, вони змінюються, ми підлаштовуємося.
Тепер на правобережжя уже залітають БпЛА на оптоволокні, багато таких випадків. Тут РЕБ не може допомогти, але ми думаємо про рішення, як боротися і з цією загрозою.
- А як щодо коштів, чи їх достатньо для придбання засобів РЕБ та іншого, що потребують військові?
У 2025 році плануємо виділити на підтримку бійців щонайменше 500 мільйонів гривень
- Такого не буває, щоб до нас військові звернулися і ми сказали, що у нас немає коштів на їх потреби. Що нам кажуть купувати – купуємо. Якщо у них є свої засоби, вони використовують свої. Тому що їм також Міноборони централізовано надає. Я спілкуюся з Головнокомандувачем, він минулоріч дуже допоміг нашому сектору.
Підтримка захисників і захисниць – це наш безумовний пріоритет. Ми розуміємо, що кожна гривня, спрямована на забезпечення військових, наближає перемогу. У 2024 році ми спрямували близько 450 мільйонів гривень на підтримку підрозділів Сил оборони. Ці кошти були витрачені на закупівлю дронів, систем РЕБ, транспорту, човнів, систем управління та іншого, необхідного для успішного виконання бойових завдань.
У 2025 році плануємо виділити на підтримку бійців щонайменше 500 мільйонів гривень.
- Скількох людей росіяни поранинили й убили в минулому році, скільки з них стали жертвами внаслідок ударів дронів?
- Торік російські окупанти більш ніж 40 тисяч разів атакували Херсонщину. Це близько 218 тисяч снарядів, які прилетіли по наших населених пунктах. Якщо порівнювати з 2023 роком, кількість атак зросла у півтора раза, а кількість випущених снарядів – на 63%. Унаслідок російської збройної агресії минулого року в області загинули 262 людини, серед них – одна дитина. Ще 1872 дорослих і 53 дитини поранені. Протягом року тільки через атаки російських дронів загинули 76 людей, ще 796 дорослих та 11 дітей зазнали поранень. Водночас 75% постраждалих (54 загиблих, 609 поранених, серед них 8 дітей) потрапили під удар ворожих «крил» із серпня до грудня. Тоді росіяни значно посилили атаки і за 5 місяців більш ніж 12 тисяч разів атакували нашу область із БпЛА.
- Атаки росіян на правобережжя та острови стали активніші з листопада минулого року. Яка нині ситуація?
- Ворог не полишає думки захопити ще частину Херсонщини, і ми бачимо це з перехоплень, їх мета – це як мінімум дійти до Миколаєва. І щодня тривають штурми – так, вони не численні, два-чотири-шість човнів, але йдуть. Я знаю, що з вищого російського командування приїжджав представник і «всипав їм тирси» за те, що вони не захопили ще (плацдарм, – ред.). Дуже багато відмовників, які розуміють, що йдуть на смерть, але штурми тривають, все одно знаходяться ті, хто йде... Ми б’ємо ці човни, коли вони висаджуються, – ми їх знищуємо.
- З огляду на це, чи вистачає коштів та сил для зведення оборонних споруд?
- Коштів достатньо, але недостатньо людей, які б це зробили. Тому що рити тепер на березі дуже важко. Наприклад, напередодні спалили нам навантажувач і машину, яка перевозила вантажі. Палять дронами, артилерією біля Дніпра. Ми військовим передаємо техніку, ворог спалює, ми даємо знову… Засоби загородження і ми закупляємо, і військовим їх передають за потреби. От сьогодні знову командувач зв’язався і сказав, що потрібно, то ми шукаємо, робимо, закриваємо цю потребу за день-два.
- Чи не пов’язано те, як нині росіяни атакують правобережжя з дронів, з тим, що українські військові відійшли геть зі зруйнованих Кринок?
- Не пов’язано. Звичайно, можливість тримати ворога на далекій відстані звужує його можливості завдавати ударів по правобережжю Херсонщини. Контроль наших Сил оборони на лівому березі додає ще кілька кілометрів відстані для роботи вогневих засобів та авіації. І ми дуже зацікавлені у тому, щоб контрольований українськими Силами оборони плацдарм на лівобережжі розширювався. Але ми розуміємо, що ворог обстрілює Херсонщину зі ствольної артилерії, РСЗВ, авіації. Ці засоби здатні завдавати ударів на десятки кілометрів. Так само до 20 кілометрів летять ворожі безпілотники.
Можу сказати лише, що наші військові дотепер є на лівому березі. Їх також обстрілюють, хочуть вибити звідти, але ми контролюємо частину лівого берега. Тобто є плани у нас (щодо звільнення лівобережжя, – ред.) навіть для мене доволі прогресивні, з новими задумами, які можуть спрацювати, щоб звільняти наші населені пункти.
НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ ОБЛАСТІ ТЕПЕР ПРОЖИВАЄ УТРИЧІ МЕНШЕ ЛЮДЕЙ, НІЖ ДО ВЕЛИКОЇ ВІЙНИ
- Скільки тепер на правобережжі (і в Херсоні зокрема) орієнтовно залишається людей? Чи є вони в населених пунктах, звідки була оголошена обов’язкова евакуація родин з дітьми? Бачила повідомлення, що навіть у Бериславі залишалася родина з трьома дітьми, і що розглядають питання позбавлення батьківських прав їх батьків. Чому так затягується все з евакуацією дітей?
- Наразі на правобережжі області проживають близько 145 тисяч людей, що втричі менше, ніж до великої війни (було майже 500 тисяч осіб). Зокрема, у Херсоні проживають 66 тисяч, що становить орієнтовно 25% від довоєнного населення. Серед жителів області 60 тисяч – це люди похилого віку, 12 тисяч – діти до 14 років, понад 2 тисячі – особи з інвалідністю, які потребують сторонньої допомоги.
Із півсотні населених пунктів, які росіяни цілодобово криють вогнем, оголошено обовʼязкову евакуацію. І наразі у цих небезпечних громадах мешкають близько 19 тисяч людей. Найбільше – в Антонівці (1800), Комишанах (3200), Білозерці (4800) та Станіславі (1900 осіб). Водночас є близько півтора десятка населених пунктів, де або взагалі нема людей, або населення становить до десяти осіб.
Чому люди не хочуть евакуюватися? На жаль, не всі розуміють, що їх життя і їх близьких – найвища цінність. Зазвичай чуємо відмовки в дусі: «Кому я там потрібен?» та «На кого є залишу свій будинок?». Декого вдається переконати, а дехто сидить в зоні бойових дій, поки вже не прилетить в його оселю і буде запізно.
Скажу так, якби я не виконував тут свою роботу, то б у місті не лишався. Тому що кожного дня, коли я їжджу, поряд щось вибухає, дрон мене чекає біля роботи чи в іншому місці. Чую, що дрона немає, тоді можу виїхати. Люди повернуться, коли ситуація зміниться, стане безпечно. Можна виїхати хоча б далі від лінії фронту на Херсонщину – ближче до Посад-Покровського чи в інші населені пункти.
- Скільки людей евакуювали за останні місяці? У соцмережах скаржилися на те, як організована евакуація – розкажіть ще раз про механізм, як це працює.
- Лише торік з правобережжя Херсонщини евакуювали близько 6150 людей. А загалом, з моменту деокупації, допомогли виїхати понад 49 тисячам жителів регіону, серед яких 6700 дітей та 475 маломобільних осіб. Процес евакуації налагоджений, і виїхати до більш безпечних регіонів може кожен охочий. Механізм – максимально простий для людей. Перший крок – звернення до нашого обласного контакт-центру за номерами телефону: 0800101102 або 0800330951. Оператор записує людей на евакуацію, а також розповідає усі деталі. Є два шляхи виїзду – потягом або автобусом. Обидва – безкоштовні.
Евакуація залізничним транспортом проводиться за напрямком «Херсон – Хмельницький». Потяг «Херсон – Львів», у складі якого є евакуаційний вагон, виїжджає до Хмельницького о 13:35 у непарні числа. Початок реєстрації – з 11:00. Евакуація автобусами проводиться волонтерськими організаціями за нашої координації. Виїхати можна до Одеси, Львова, Миколаєва чи Києва.
Якщо є потреба евакуювати маломобільних громадян, залучаємо спеціальний транспорт. Також таких мешканців влаштовують на проживання до закладів соцфери інших областей.
Крім цього, у разі загострення ситуації, у громадах регіону є резервний транспорт та запаси пального. Ці автобуси можуть бути залучені до евакуації населення.
Є можливість отримати тимчасове місце для проживання. Умови для цього створено у більшості регіонів країни, а також можна залишитися на проживання у модульних містечках на Херсонщині. Для підтримки внутрішньо переміщених осіб ми створюємо гуманітарні хаби. Наразі вони працюють в Одесі, Кривому Розі, Миколаєві, Києві, Дніпрі, Кропивницькому та Івано-Франківську. Там люди отримують необхідну допомогу: гуманітарну, соціальну, юридичну, медичну.
- Ви кажете про місця в області, куди можуть виїхати ВПО, а як щодо людей старшого віку, яким потрібен догляд, чи готові їх приймати на Херсонщині?
- Ми побудували вже одне таке містечко, куди можуть переїхати мешканці області (з більш небезпечних районів, – ред.), і два ще будуємо. І так, врахована інклюзія, є працівники, що доглядають за тими, кому потрібна допомога. Там чудові умови, хто туди приїжджає, зокрема волонтери, переконуються в цьому, і треба про це розповідати, щоб люди знали про таку можливість. Працездатним людям, які там живуть, ми пропонуємо роботу. На жаль, із шестидесяти таких переселенців на роботу погодився лише один.
НА ДЕОКУПОВАНІЙ ХЕРСОНЩИНІ РОЗМІНУВАЛИ 78% ПОЛІВ
- Що можете сказати про стан розмінування? Чи не зменшилися темпи, бо на початку січня було менше знищених ВНП за тиждень, ніж раніше. Чи відбувається розмінування водних басейнів, як звільняють від небезпечних предметів поля?
Сапери виявили і знищили понад 224 тисячі мін, розтяжок, нерозірваних снарядів та інших вибухонебезпечних предметів
- Спочатку нам говорили, що розмінування правобережжя займе в кращому разі десятки років, а то й століття. Ми значно випередили ці прогнози, й наразі Херсонщина – лідер в Україні за темпами розмінування. Лише торік сапери обстежили близько 258 тисяч гектарів правобережжя області (хоча планували 240 тисяч), а загалом нині розміновано майже 433 тисячі гектарів, що становить близько 63% загальної площі звільнених територій. Щоб ви розуміли масштаби замінованості, то лише на обстежених територіях сапери виявили і знищили понад 224 тисячі мін, розтяжок, нерозірваних снарядів та інших вибухонебезпечних предметів.
У пріоритеті – розмінування полів, на яких наші аграрії зможуть засівати й збирати врожаї. Уже розміновано 397 тисяч гектарів, або 78% полів.
Щодо знижених темпів розмінування взимку – так було і минулоріч. Справа в тому, що коли земля замерзає, то її не можна проштрикнути палицею і міну нащупати. І навіть механізовані машини не пробивають так, як належить, мерзлу землю. І ми давали відпочити саперам, бо вони рік працюють без передиху. Загалом близько тисячі людей працює на розмінуванні, от саме тепер – майже 800 чоловік.
У цьому році, якщо безпекова ситуація сприятиме, маємо все розмінувати (нагадаємо, в ОВА раніше заявляли, що деокуповане правобережжя Херсонщини планують розмінувати до кінця 2025 року, – ред.). Якщо безпекова ситуація буде така, як зараз, і в нас лінія зіткнення залишиться такою ж, то ми зможемо розмінувати 63 тисячі гектарів – до 20-кілометрової зони від Дніпра. Далі просто сенсу немає – якщо долітає РСЗО, артилерія…
Щодо розмінування водних басейнів, то наразі обстежили 6,4 кілометра берегової лінії, а також 7 гектарів водойм (це не Дніпро, звісно).
Є домовленість із ДСНС України, в них великий загін з розмінування водних ресурсів. Як тільки безпекова ситуація сприятиме – вони відразу заходять на нашу територію.
Ми навчаємо і своїх водолазів в обласній комунальній аварійно-рятувальній службі (ХОКАРС). Працюємо з Японією, працюємо з Канадою щодо навчання і обладнання для водолазів. Думаю, водні розмінувальники з’являться в кожній територіальній громаді, що стоїть біля Дніпра, це у планах.
- Сільське господарство... Розкажіть про підсумки та плани на 2025 рік.
- У 2024 році наші аграрії досягли значного прогресу, якщо порівняти з минулим роком. Із полів Херсонщини зібрали понад 360 тисяч тонн врожаю: зернових та зернобобових культур, овочів, картоплі, соняшника, ріпаку, динь та кавунів.
Це майже вдвічі більше, ніж у 2023 році. Хоча результати могли б бути ще кращі, адже на врожай вплинули аномальна спека та відсутність опадів. Особливо – на соняшник, врожай якого у деяких районах був на рівні від 1 до 10 центнерів з гектара.
Крім цього, аграрії провели посів озимих сільськогосподарських культур під урожай 2025 року. Загалом засіяли 121 тисячу гектарів ріпаком та озимими зерновими.
На цьому не зупиняємося і працюємо, аби повернути Херсонщині статус аграрного лідера. Задля цього впровадили ініціативи з підтримки сільгоспвиробників. Для належного зберігання врожаю аграрії отримали майже 100 модульних зерносховищ та понад 750 рукавів, що допомогло зберегти 210 тисяч тонн збіжжя. Ще близько сотні фермерів скористалися безкоштовною технікою від благодійного фонду «Жнива Перемоги».
За ініціативи Херсонської ОВА ухвалено низку рішень для підтримки агропромислового комплексу області. Зокрема, спрощений доступ аграріїв до кредитних ресурсів. Тільки у межах програми «5–7–9%» 33 агровиробники залучили понад 260 мільйонів гривень.
Також розширили коло отримувачів грантів на сади та теплиці. Їх можуть отримати і ті, хто працює на територіях активних бойових дій, де функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Звільнили від сплати платників податків на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Якщо казати про розмінування, то запроваджена стовідсоткова компенсація за гуманітарне розмінування полів. Запроваджена фінансова допомога сільгосптоваровиробникам, які проводять господарську діяльність на територіях можливих чи активних бойових дій. Завдяки цьому 188 аграріїв отримали 106,5 мільйона гривень. Розроблений механізм розблокування податкових накладних.
Крім цього, Мінагрополітики виплатило 60 мільйонів гривень субсидії 203 сільгоспвиробникам Херсонщини, а також 660 тисяч гривень дотацій 26 виробникам, які утримують корів, кіз та овець. Торік завдяки залученню міжнародних донорських коштів відремонтували дюкер Інгулецької зрошувальної системи, що забезпечило відновлення зрошення на площі 3 тисяч гектарів.
Також створили організацію водокористувачів «Лиманецька», яка сприятиме відновленню та розвитку Лиманецької зрошуваної системи на площі 1,5 тисячі гектарів.
У планах на цей рік – відновлення зрошуваних земель на площі 6 тисяч гектарів. Наразі відпрацьовуємо питання щодо програми розвитку зрошення в області.
Також у планах – розмінувати ще 50 тисяч гектарів полів, збільшити посівні площі у півтора раза й засіяти 218 тисяч гектарів, співпраця з іншими країнами в аграрній сфері, залучення зерносховищ, техніки, обладнання, відновлення елеваторів.
Крім цього, плануємо ініціювати ряд нормативно-правових актів, які б дозволили компенсувати збитки за спорудження на полях фортифікацій, збільшити фінансову підтримку аграріїв та встановити додаткові пільги.
ВІДБУДОВА ПОСАД-ПОКРОВСЬКОГО: ДРУГЕ ДИХАННЯ ПРОЄКТУ
- Відбудова Посад-Покровського знову розпочалася. На якому там все етапі, хто нині курує цей процес? Нагадаємо, що село Посад-Покровське увійшло до урядового проєкту з комплексного відновлення населених пунктів, проте він був призупинений через нестачу коштів.
- Виконавцем проєкту з відновлення Посад-Покровського, нагадаю, є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області. Напередодні, до речі, побував у селі, спілкувався з керівництвом Служби, були також підрядники. Це друге дихання проєкту, бо я бачу нарешті зацікавленість. Тому що минуле керівництво (Служби, – ред.) неправильно якісь речі зробило.
Спілкувався з місцевими мешканцями, вони нарешті побачили багато техніки і будівельників, які почали відбудовувати житло, – це і капремонт, і нове будівництво.
Тривають роботи і з відновлення системи водопостачання. Уже укладено вісім кілометрів труб, а також проводяться зворотна засипка і монтаж колодязів.
На запит Мінрегіону Херсонська ОВА надала перелік наступної черги проєктів для фінансування. Це – нове будівництво соціальної інфраструктури, відновлення приватних будинків, капремонт доріг, а також реконструкція систем водо-, газо- та електропостачання. Загалом для цього потрібно фінансування у понад 2,2 мільярда гривень.
Наразі Мінрегіон готує проєкт відповідної постанови КМУ для продовження реалізації програми і залучення нових ресурсів.
- Чи є шанси на відновлення програми «Пліч-о-пліч»?
- Жителі громад, які брали участь у проєкті, відгукуються про «Пліч-о-пліч» дуже позитивно. Дійсно, ця ініціатива була надзвичайно ефективною, адже у її межах відбудували більш ніж 1100 житлових будинків.
І в грудні, під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, було ухвалено рішення масштабувати проєкт на всю країну.
Ініціатива «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» – логічне продовження попередньої програми.
Наразі участь беруть сім громад нашої області: Рівненщина допомагає Борозенській та Кочубеївській громадам, Черкащина – Нововоронцовській і Високопільській, Київщина – Музиківській, Хмельниччина – Чорнобаївській, Великоолександрівській та Дарʼївській.
У програмі вже визначені основні завдання, серед яких – відновлення пошкоджених обʼєктів, підтримка дітей, організація культурних, освітніх та спортивних заходів, гуманітарна допомога та участь у фінансуванні проєктів. Всі ці напрями відповідають довгостроковим планам відновлення.
Наступного тижня їду в один населений пункт, де люди вирішили, що в них буде Черкаська вулиця, тому що там черкаські будівельники займалися відновленням. Приїде ще голова Черкаської ОВА, разом глянемо і на ці об’єкти, які вони робили, і на вулицю, що перейменували. Це класний проєкт – він про згуртованість громад, люди здружуються між собою, налагоджують зв’язки, я думаю, що це якраз про Соборність.
- Скільки за минулий рік люди отримали сертифікатів за зруйноване та пошкоджене житло?
- Щодо урядової програми «єВідновлення», торік нараховано майже 322 мільйони гривень компенсацій для 2001 власника пошкодженого житла. Також минулоріч сформовано 881 сертифікат для придбання нового житла, загальною вартістю у понад мільярд.
ХЕРСОНЩИНА ПОТРЕБУЄ МЕДИКІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ З ПОЛІТРАВМАМИ
- Підземні школи та укриття для шкіл... Яка ситуація у громадах загалом і чи є сенс будувати нині такі у Херсоні? Освіта – скільки шкіл офлайн працює і які перспективи на наступний навчальний рік?
- Наразі на правобережжі Херсонщини у змішаній формі працюють шість закладів освіти: п’ять шкіл і дитсадок. Вони розміщені у більш безпечних громадах, і там облаштовано укриття. Це дало змогу майже 560 дітям відвідувати уроки й заняття.
Маємо на меті у кожній звільненій громаді, де залишаються діти, облаштувати умови для офлайн-навчання. Адже школа не тільки дає знання, а й допомагає малечі соціалізуватися. Я був на цих уроках, там, де ми запустили навчання офлайн, – і батьки задоволені, і діти.
Тому будівництво й ремонт захисних споруд закладів освіти ми не припиняємо. Хоча ведеться воно повільнішими темпами, ніж планувалося.
Сьогодні більш активно будуються укриття в громадах, віддалених від лінії зіткнення: Високопільській, Великоолександрівській та Кочубеївській. Маємо надію, що діти, які тут проживають, сядуть за шкільні парти вже у вересні цього року.
Щодо обласного центру, тут ми розглядаємо як перспективу будівництво підземних шкіл у кожному з мікрорайонів. Ці укриття будуватимуться, як в Запоріжжі, Харкові. Але в Херсоні, оскільки тепер це 20-кілометрова зона, нині не та безпекова ситуація. На сьогодні продовжується, хоч і мляво, без великої кількості техніки, будівництво на двох об’єктах, ще два ми поставили на паузу, поки безпекова ситуація не зміниться.
- Скільки лікарень, ФАПів працює, чи є дефіцит медичних кадрів?
В області за минулий рік зробили 1300 операцій на серці
- Наразі на деокупованій частині області працюють 135 закладів охорони здоровʼя, близько 750 лікарів та більш ніж 1600 медпрацівників.
Зокрема, 56 медзакладів, які були пошкоджені ворожими ударами, відновлені (серед них чотири повністю зруйновані ФАПи). Крім цього, завдяки підтримці міжнародних партнерів у громадах області встановили 28 модульних медичних трейлерів.
Щодо дефіциту кадрів, у сільській місцевості рівень укомплектування лікарями, які надають первинну медичну допомогу, становить 63,5%, фахівцями з базовою неповною вищою медичною освітою – 71%.
Уявіть – в області лише за минулий рік зробили 1300 операцій на серці.
Ми просимо у міністра охорони здоровʼя, щоб нам відряджали вузькопрофільних фахівців. Нам потрібні спеціалісти, які надають медичну допомогу пацієнтам з політравмами, зокрема нейрохірурги, травматологи, анестезіологи.
Для підсилення роботи медичних працівників «первинки» та полегшення доступу населення до основних медичних послуг залучаємо мобільні бригади, торік – від 12 міжнародних організацій. Фахівці здійснюють медогляд жителів та за потреби дають ліки. До складу бригад входять різні спеціалісти: терапевти, медсестри, фельдшери, психологи, соцпрацівники, а також вузькопрофільні фахівці, такі як гінекологи, офтальмологи, кардіологи, невропатологи, ЛОР-лікарі, хірурги, стоматологи.
В області також працюють два мобільні виїзні флюорографи. За 2024 рік оглянуто понад 10 тисяч мешканців.
- Росіяни обстріляли онкодиспансер – яка ситуація з наданням допомоги онкохворим?
- Щодо обстрілу, то не знаю, що мене зачепило, але за два тижні перед ним дав команду медикам передислокуватися в інше місце. Вони позабирали все, що могли, вивезли те обладнання, яке могли. Щодо великого обладнання, на демонтаж якого потрібно кілька місяців, і це нереально нині зробити, – ми все позакладали як могли. І все одно, хоч там нікого немає, от днями FPV-дрони, штук, певне, сто, летіло саме туди. Зрозуміло, що долетіло з них 5–7, але залітають всередину, б’ють позашивані вікна. Що вони там думають – що там військові чи що?
А обласний онкологічний центр тимчасово релокований до інших закладів охорони здоровʼя Херсона. Нині на стаціонарному лікуванні – майже 60 пацієнтів з онкологічними захворюваннями, щотижнево лікарі закладу виконують до 10 операцій. Заклад надає консультативну та амбулаторну допомогу, за інформацією пацієнтів просять звертатися за телефонами реєстратури: 0962174976 та 0957598483.
- У 2024 році Херсонщина отримала вдвічі більше міжнародної допомоги, ніж торік. Це зусилля Херсонщини чи більше активність програм, проєктів, що самі запропонували допомогу? Розкажіть про вашу минулорічну поїздку за кордон.
Наша область торік отримала понад 1,5 мільярда гривень міжнародної допомоги
- Торік вдалося збільшити обсяг міжнародної підтримки Херсонщини. Наша область отримала понад 1,5 мільярда гривень міжнародної допомоги – на 814 мільйонів більше, ніж у 2023 році.
Зокрема, 800 мільйонів гривень спрямували на забезпечення населення опалювальними матеріалами. Решта – реалізація проєктів у різних сферах: область отримала Tesla Powerwall для лікарень, «швидкі» та обладнання, сільськогосподарську техніку, добрива, теплиці, допомогу для ремонту іригаційної системи, легкові та вантажні автомобілі, допомогу для відновлення водопостачання, сонячні панелі для об’єктів критичної інфраструктури. Найбільше допомоги надається у співфінансуванні від ООН, USAID, Chemonics та JICA.
Те, що Херсонщина отримала значно більше міжнародної допомоги, не сталося само собою. Ми постійно зустрічаємося з партнерами, розповідаємо про те, через які випробування проходить наш регіон, які жахіття принесла Росія, які нагальні потреби є і як їх можна забезпечити. Цей діалог – основа всього. Ми не лише розповідаємо про проблеми, а разом із партнерами шукаємо рішення і працюємо над їхньою реалізацією.
Щодо міжнародних візитів, то наприкінці минулого року мені вдалося відвідати Німеччину, Канаду, Нідерланди та Бельгію. Основна мета цих поїздок – налагодження зв’язків і залучення інвестицій для відбудови Херсонщини. Ми вже маємо конкретні результати.
Слід сказати, що люди там живуть в іншому вимірі, вони не знають, не розуміють, що відбувається у нас… А коли їм показуєш відеоролик про те, як було у нас раніше, і що принесла війна, – змінюються очі, і все по-іншому. Наприклад: от ми приїхали у Німеччину, вони хотіли нам допомогти на 60 тисяч євро – і все. Коли почали спілкуватися, наприкінці дня вже йшлося про пів мільйона євро. Тому треба їздити і розповідати про те горе, яке принесла Росія. Тепер завдяки підтримці німецької землі Шлезвіг-Гольштейн на Херсонщину спрямували пів мільйона євро для забезпечення критичної інфраструктури сонячними панелями. Перші 300 панелей вже доставлені, ще 200 прибудуть на початку лютого.
У Канаді та Німеччині домовилися про співпрацю у сфері освіти й медицини. Це і стипендії, і програми обміну, і відпочинок для наших дітей. У Нідерландах обговорили проєкти відновлення водопостачання разом із VNG International і почали працювати над майбутнім проєктом відновлення порту в Херсоні після поліпшення безпекової ситуації.
Планується підписати меморандуми в Італії, Великій Британії, наступного місяця із Залужним поїдемо в один з регіонів.
Крім цього, у кожній країні ми говорили про аграрний сектор. Херсонщина – це край з безмежним потенціалом. Ми прагнемо залучити сучасні технології та інвестиції, щоб підвищити врожайність до рівня стандартів ЄС.
Інвестиції – це основа відновлення нашого регіону. Ми готові працювати з кожним, хто бачить потенціал Херсонщини і хоче стати частиною її відродження.
- Напевне, у такій області, як Херсонська, важко нині казати про перспективи, але які пріоритети розвитку визначені на найближчі роки?
- У нинішніх умовах великої війни, розвʼязаної РФ, пріоритетом для Херсонщини є захист життя кожного жителя регіону. Безпека – це основа всього, і головна гарантія тут – наші захисники та захисниці. Їхня підтримка – ключова. Як я вже сказав, плануємо спрямувати щонайменше 500 мільйонів гривень на забезпечення війська.
З моменту деокупації вдалося відремонтувати 227 сховищ, із яких 125 – лише торік. Також установлені 332 мобільні бетонні укриття у місцях масового скупчення людей, таких як зупинки громадського транспорту, ринки, лікарні. Ця робота триває.
Але безпека – це лише перший крок. Ми маємо тримати фокус на відновленні регіону. Через постійні обстріли пошкоджено чи зруйновано близько 32 тисяч об’єктів, серед яких житло, школи, дитсадки, лікарні. Наразі відновлені майже 5 тисяч об’єктів, і ця робота теж триває.
Важливим напрямом залишається підтримка агропромислового комплексу – традиційної сили Херсонщини. Ми допомагаємо аграріям і працюємо над відновленням системи зрошення, адже це – ключ до майбутнього врожаїв і продовольчої безпеки регіону. Ще один пріоритет – зелена енергетика. Ми прагнемо посилити енергетичну стійкість області за допомогою відновлюваних джерел енергії.
Наразі на деокупованій частині області функціонують десять обʼєктів відновлювальної енергетики та одна міні-ГЕС потужністю 87 МВт. Завдяки підтримці партнерів у населених пунктах Великоолександрівської, Тягинської, Високопільської, Калинівської та Нововоронцовської громад установлені сонячні панелі, що забезпечать безперебійну роботу свердловин. Загалом до реалізації заплановані 64 проєкти з впровадження сонячної енергетики у десяти громадах. Їх загальна потужність – 2183,3 кВт.
Крім цього, визначена потреба з установлення сонячних панелей ще на понад трьох сотнях обʼєктів у 16 громадах регіону. Це дасть змогу генерувати більш ніж десять тисяч кіловатів електроенергії.
Для безперебійної роботи котелень у Херсоні торік отримали від USAID вісім когенераційних установок потужністю 4,15 МВт. У планах на цей рік – залучити ще чотири одиниці такого обладнання.
Ще один наш пріоритет – залучення інвестицій. Херсонщина має величезний потенціал, і ми робимо все можливе, щоб інвестори бачили його і прагнули працювати тут. Ми хочемо, щоб Херсонщина стала місцем, куди люди бажають повертатися, прагнуть тут жити, працювати і розвиватися. І не просто повернути все, як було, а зробити навіть краще.
НА ТОТ РОСІЯНИ НЕ ЗДАТНІ ПІДТРИМУВАТИ КРИТИЧНУ ІНФРАСТРУКТУРУ
- Тимчасово окуповане лівобережжя – яка ситуація нині там?
- Ситуація на тимчасово окупованій Херсонщині критична.
Багато людей тижнями, а то й місяцями живуть без світла, води, газу чи мобільного звʼязку. І це в громадах, що не біля лінії фронту. Тут причина у нездатності окупантів підтримувати критичну інфраструктуру.
Пожежники не виїздять на виклики, а люди змушені власноруч ліквідовувати загоряння. Це стосується і «швидких», які взагалі не їдуть на допомогу або приїжджають через кілька годин.
У медичній сфері там повна катастрофа: немає ліків, бракує кваліфікованих фахівців, люди їздять у Сімферополь, якщо комусь щось потрібно.
Окупанти навіть не намагаються розв’язати проблему, а лише створюють видимість роботи. Наприклад, привозять студентів-медиків із віддалених регіонів Росії. Але вони допомагають здебільшого росіянам, а не місцевим жителям, до наших людей ставляться неприязно.
Окупаційна влада і далі змушує людей отримувати російські документи. Із 5 лютого запрацює так званий реєстр контрольованих осіб, до якого ворог буде вписувати місцевих мешканців без паспорта РФ. Їх змушуватимуть або виїхати з рідної землі, або отримати підставу для проживання. Також мешканцям, які не отримали паспорт РФ, заборонять користуватися банками, реєструвати нерухомість, керувати транспортом, одружуватися.
Місцеві повідомляють, що на блокпостах військові РФ погрожують, що будуть відбирати автівки для потреб так званої СВО, якщо вони не зареєстровані за російським законодавством.
Навіть чув, що без паспорта РФ не можна поповнити рахунок на телефоні. Так ворог планує відстежувати реальних власників номерів. Окупанти позбавили пільг хворих на СНІД, діабет, астму, онкологію, які не мають паспорта РФ.
Росіяни далі використовують дітей для пропаганди. Учнів змушують приносити «подарунки» та виготовляти окопні свічки для російських військових. Абсурд доходить до того, що дитячі свята, які організовують окупанти, починаються зі звернення Путіна. Навіть малечу в дитсадку змушують малювати листівки з подяками президенту РФ.
Також ворог планує збільшити кількість проросійських дитячих мілітарних організацій, агітуючи вступати дітей до військових училищ, а в школах хоче запровадити посаду так званого психолога. Фактично – це співробітник окупаційної поліції, який змушуватиме дітей давати свідчення проти батьків, родичів та сусідів.
- Херсонці дуже переживають, чи не забула українська влада про наших цивільних, яких росіяни викрали. Загалом чи є якийсь рух щодо цього? У полоні – як мери, так і українці без посад (не буду зараз когось виділяти, вказуючи прізвища, бо насправді болить за всіх), щодо когось є вже рішення «судів», про когось нічого не чути…
На цей момент підтверджено, що 588 жителів регіону перебувають у російському полоні, однак ця цифра може бути значно більшою
- На цей момент підтверджено, що 588 жителів регіону перебувають у російському полоні. Однак ця цифра може бути значно більшою, оскільки багато випадків викрадень не підтверджені. Є ті, кого вони «судять», – такі випадки потрапляють в інформаційний простір. А є українці, які так само незаконно викрадені, зазнають тортур, до них нелюдське ставлення, але вони не обліковані. Росія цілеспрямовано приховує інформацію про утриманих осіб, що ускладнює встановлення їхнього перебування та стану.
Є список на обмін тих, хто підтверджений, хто засуджений. Ми працюємо. Але з обміном цивільних дуже тяжко. Бо росіяни кажуть: дайте нам наших цивільних на обмін, то ми обміняємо. А в нас немає цивільних росіян. Там тисячі наших викрадених людей, не лише з Херсонщини – це ж, зокрема, ще і Донецька, і Луганська, і Запорізька, і Харківська області…
Ірина Староселець
Фото Херсонської ОВА