Із новими суглобами можна повернутися у військо оператором дронів
За два з половиною роки більше сотні мешканців Чернівецької громади, які не могли самостійно пересуватися, отримали нові штучні суглоби завдяки спеціальній програмі ендопротезування. Кореспондент Укрінформу також майже два роки користувався милицями, а після заміни кульшових суглобів зміг навіть піднятися на Говерлу.
ЗА ЛАШТУНКАМИ ОПЕРАЦІЙНОЇ
Через понад пів року після останньої операції я повернувся до Центральної міської клінічної лікарні Чернівців, щоби поспілкуватися з медиками про переваги і застереження щодо заміни кульшових і колінних суглобів.
Із липня минулого року тут функціонує Міський центр ортопедії та травматології із цілодобовим травмпунктом. Його очолює лікар-травматолог із 15-річним стажем Дмитро Кваснюк. Центр розташований на першому поверсі. У свіжо відремонтованому доступному приміщенні є простора приймальня, стаціонарне відділення з палатами і далі по коридору – операційна. Напрошуюся на втручання, яке двічі довелося пережити самому.
Заходжу в передпокій до операційної у бахілах та масці, одягаю медичний халат і шапочку. Оперуватиме Дмитро Кваснюк: він уже в спеціальній масці, з-під якої видніються лише очі та вуха. Помічниця допомагає лікареві одягнути халат, він ретельно миє руки, обробляє їх антисептиком. В операційній йому одягають рукавички.
На операційному столі – пацієнт: підготовлений до втручання, під наркозом. Поруч – двоє помічників лікаря і медсестра, яка відповідає за подачу і стерильність інструментів. У операційній – ще три помічниці, які ведуть записи до журналів та допомагають організаційно. Лікарі беруть до рук інструменти і починають свою роботу.
Перед початком один із помічників лікаря уточнив у мене, чи я не вразливий і чи не доведеться мене «відкачувати». Відповідаю, що ні. Водночас, ловлю себе на думці, що захопився фотографуванням процесу настільки, що навіть не звертаю увагу на вже розкриту для доступу до кульшового суглоба ногу. Згодом виходжу в коридор і чекаю на завершення операції, щоб вихопити у лікаря 20-30 хвилин часу для спілкування.
«ДВІ ДОБИ ПРОЛЕЖАВ ІЗ ПРОСТРЕЛЕНИМИ НОГАМИ, НЕ МОГЛИ ЕВАКУЮВАТИ»
Окрім ендопротезування, у Центрі виконують і чимало інших втручань для відновлення функцій опорно-рухового апарату. Знайомлюся з молодим українським військовим Олексієм із позивним «Фома». Він родом із Дніпра, переніс три операції, зараз його готують до нарощування та видовження кістки на правій нозі і подальшого оперування зі встановленням пластини. На нозі Олексія – апарат Ілізарова.
Розповідає, що важкі кульові поранення обох ніг отримав у вересні минулого року на Курському напрямку. На лівій нозі кілька куль пройшли на виліт, показує шрами. З правою ногою – важче. Військовий просить його не фотографувати, про поранення говорить неохоче.
- Лікарі мене практично витягли з того світу. Я дві доби пролежав із простреленими ногами, не могли евакуювати. А коли хлопці витягли і доправили на стабік, то лишалися лічені години до повного стікання кров’ю. Там мене нормалізували і відправили у госпіталь. А кілька місяців тому перевели до Чернівців, – каже боєць.
Лікарі дають обережні прогнози, але кажуть, що після всіх операцій, лікування і реабілітації Олексій зможе самостійно пересуватися.
НА РИНКУ ІМПЛАНТІВ ВІДЧУВАВСЯ ДЕФІЦИТ
Дмитро Кваснюк розповідає, що почав виконувати операції різного рівня складності ще з 2009 року. Уже встиг провести понад 6,5 тисячі втручань. А з 2016-го активно займається саме ендопротезуванням. На його рахунку – вже понад тисяча операцій із заміни суглобів, близько 380 ендопротезувань лікар виконав минулоріч. Половина його пацієнтів – військові. Дякую лікареві за свої врятовані ноги і запитую, наскільки останніми роками зростає кількість людей, які потребують таких операцій.
- До прикладу, зараз у нас у черзі на заміну колінного чи кульшового суглоба перебуває понад пів тисячі мешканців громади. А ще два роки тому, коли програма лише стартувала, кількість охочих вимірювалась десятками. Зрозуміло, що раніше люди не були настільки обізнаними про таку можливість, але кількість пацієнтів зростає й через війну. Велика частина прооперованих – військові після травм і поранень. Для них є можливість позачергового оперування, – каже Кваснюк.
Він розповідає, що передумовами для направлення на операцію із заміни суглобів є артроз – руйнування хряща, або ж асептичний некроз – руйнування кістки, що вже не вилікуєш консервативно. Приміром, ідеться про третій або четвертий ступінь артрозу зі стійким больовим синдромом, який не знімається анальгетиками. Умови, за яких потрібно ставати у чергу на операцію із заміни суглоба, визначає лікар.
Медик пояснює, що через зростання попиту на проведення ендопротезування на ринку імплантів виникав дефіцит. Були періоди, коли через це пацієнти чекали місяцями.
- Дефіцит гостро відчувається і зараз. Адже кількість пацієнтів, які потребують заміни суглобів, просто величезна, і не кожна фірма може справитись із таким попитом. Крім того, матеріал – досить вартісний.
На початку повномасштабної війни досить легко було замовити необхідні імпланти у будь-якої фірми. Коли вони бачили, що це – для військових, нам відправляли протези першочергово. Та потім кількість потребуючих зросла. Створювалися відповідні фонди, які замовляли імпланти, і вже через них відправляли на лікарню. В певний період узагалі було дуже дефіцитно знайти необхідну конструкцію для штучного суглоба, створювалися величезні черги. По пів року могли чекати на потрібний імплант. Тепер є багато волонтерських організацій, що закуповують конструкції. Водночас, збільшилася бюрократія, потрібно більше підтверджень, що це – військовий, чинний. Ця процедура займає більше часу.
- Розкажіть про імпланти, які використовують за програмою безоплатного ендопротезування. Які їхні переваги, чи є недоліки?
- Кожен імплант має як свої плюси, так і мінуси. Ми намагалися розробити цю програму під найбільш універсальні імпланти. Бо ідеальне ендопротезування – пацієнтоорієнтоване. Ось це – 3D-модель імпланта колінного суглоба під конкретного пацієнта, – лікар показує пластикову конструкцію. – Тут можна побачити врахування дефекту тазу, відповідно, буде виготовлятися окремий імплант зі спеціальною чашечкою. Ми прописуємо загальні технічні можливості. А вже на тендері – хто дає кращу ціну, той і виграє. Сьогодні використовуємо імпланти англійської фірми Covision, що дуже непогано себе зарекомендували. На щастя, все гоїться швидко, все добре, пацієнти ходять. Але гарантії після таких операцій давати неправильно. Може бути найдорожчий на ринку імплант, який доведеться замінити. А може бути дуже дешевий, і людина ходить із ним добре. Бачив багато різних випадків. Звичайно, потрібно дивитися у бік якісних імплантів п'ятого класу, із хорошими парами тертя, які мають гарний показник остеоінтеграції, тобто врощення. Саме з такими ми й працюємо.
СЛУЖИТИ МОЖНА, АЛЕ НЕ ШТУРМОВИКОМ
- Як часто у вашій практиці бувають невдалі операції, коли штучні суглоби, так би мовити, «не приживаються»? Що робити в таких ситуаціях?
- Так кажуть у народі – «не приживаються», але це трохи неправильно. Це означає, що із суглобом щось сталося – асептичне або викликане якимось збудником розхитування, або ж такі особливості організму. Потрібно розуміти, що сам імплант є практично пожиттєвим. А от його взаємодія із організмом – дуже-дуже індивідуальна. На щастя, у нас ускладнень не було. Маємо зараз один випадок, коли пацієнт потребує реоперації і ми до цього готуємося зі спеціальними імплантами. Але там була важка вроджена дисплазія (порушення в структурі суглоба, – ред.), і через деякий час ми побачили, що один із компонентів стає нестабільним. Але, на щастя, в інших випадках усе проходило добре.
За світовою статистикою, є один відсоток подібних операцій, коли штучні суглоби якимось чином не підійшли пацієнту. У нас поки менше. Але ми розуміємо, що чим більше проводитимемо подібних операцій, тим вищі шанси, що отримаємо цей відсоток. Від таких випадків ніхто не застрахований.
- Чи бували у вас пацієнти, які після заміни одного чи двох суглобів знову йшли служити у військо?
- Я не хотів би робити вибірку суто по військових. Але скажу так: пацієнт може повернутися до тієї роботи, яку він виконував до заміни суглобів. До прикладу, про військову службу. Якщо він був десантником чи штурмовиком, то я, звичайно, сумніваюся, що зможе і далі виконувати такі завдання. Але якщо пацієнт до операції служив у штабі, то зможе й далі. Або якщо він був оператором дронів, то зараз люди і без ніг можуть ними керувати. Тобто, якщо ендопротезування пройшло вдало і пацієнт адаптувався, він може повернутися до своєї буденної роботи, яку виконував до цього.
- Через який час після операції?
- Питання часу є також індивідуальним, але не раніше, аніж через три-чотири місяці.
- Які застереження мають бути до використання штучних суглобів у побуті?
- Я завжди кажу своїм пацієнтам: по-перше, ніколи не зникайте. Якщо відчуваєте якийсь дискомфорт – одразу звертайтеся, телефонуйте, приходьте на огляд. Щоб ми не пропустили чогось важливого. Друге – пам’ятайте, що ощадний режим – краще, ніж сильна бравада. Є люди, які тягнуть штангу, присідають із нею і все добре працює. Але це – додатковий ризик, так можна собі й нашкодити. Тому до таких активностей варто підходити акуратно. Важливо також не переохолоджуватися, вести здоровий спосіб життя, дуже не рекомендовано куріння.
У ЧЕРЗІ НА ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ – 500 ЛЮДЕЙ
Як розповідає керівниця Центральної міської лікарні Світлана Сердюкова, учасники бойових дій мають перевагу в черзі на безоплатне ендопротезування. У лікарні ведеться реєстр пацієнтів, які потребують операції, – він оновлюється до 25 числа кожного місяця.
- Процедура погодження пацієнтів для занесення до реєстру у нас виключно комісійна. Щотижня збирається комісія з медиків та представників управління охорони здоров’я, яка розглядає документи і заяви від хворих. Потім, за наявності необхідних імплантів, пацієнтів повідомляють про можливість проведення операцій, і вони прибувають у лікарню. Зараз у реєстрі – понад 500 пацієнтів, – каже гендиректорка закладу.
Вона зазначає, що в лікарні створені всі необхідні умови як для самого втручання, так і реабілітації в післяопераційний період. Закуплених медикаментів для цього також вистачає.
За інформацією управління охорони здоров’я Чернівецької міської ради, програма безоплатного ендопротезування великих суглобів для мешканців Чернівецької територіальної громади була запроваджена в червні 2023 року. За 2023 рік прооперували 18 осіб, які постраждали від війни, із них – одна дитина. У 2024-2025 роках послугами програми вже скористалися 49 військовослужбовців, з яких 41 прооперований у 2024 році та ще 8 – у 2025-му. Загалом у 2024 році провели 97 операцій.
На реалізацію програми минулоріч із бюджету громади спрямували понад 6 млн гривень, а на поточний рік передбачили фінансування понад 5 млн гривень.
Скористатися програмою можуть усі жителі громади, дотримуючись встановленого алгоритму отримання медичної допомоги. Зокрема, пацієнт спочатку звертається до лікаря-травматолога поліклініки або сімейного лікаря Центру первинної медико-санітарної допомоги, проходить необхідні обстеження та за показами направляється до КНП «Центральна міська клінічна лікарня».
Віталій Олійник, Чернівці
Фото автора
