У броніку на тракторі

Через військове вторгнення російської армії на територію Запорізької області в окупації опинилося майже 1,5 млн га землі. На підконтрольній Україні території з 2022 року залишилось 380 тис. га ріллі, з них близько 180 тис. га – в зоні активних бойових дій. Цього року посівна кампанія проводиться на території Василівського, Пологівського та Запорізького районів. Там посіяно озимих на зерно на площі 100,8 тис. га. В Департаменті АПК Запорізької ОДА наголошують, що це на 6,5 тис. га менше, ніж минулого року. Зменшення повʼязане з безпековою ситуацією – через атаки росіян аграрії не можуть працювати на частині полів.

Одним із тих, хто через війну втратив близько 25% земель, є директор товариства «Агрофірма Лев» Віталій Лупинос, який нині працює у Запорізькому районі.

КОЛИ ТИША НАПРУЖУЄ

Підприємство не припиняло свою діяльність в 2022 році, продовжує працювати і зараз.

«Ніхто не втік, як жили тут і працювали, так і зараз працюємо. Але безпека – головне. Хлопці в полі в бронежилетах та шоломах. Спочатку військові допомогли з цим, а потім придбали свої», – розповідає Віталій.

З фермером ми зустрілись на одному з його полів, де посіяно озимий ріпак. Поки розмовляємо, чуємо постійне гупання.

«Тут завжди так?», – питаю.

«Це тихо по нинішніх мірках. За цей час ми настільки звикли до вибухів, що тиша напрягає. Коли тиша триває довго, треба готуватися до чогось поганого», – відповідає співбесідник. 

Віталій бере лопатку, ніж і йде на поле, аби показати нам кореневу систему рослини. Пояснює, що її треба дивитися восени та навесні. Він викопав рослину, трошки збив землю з коріння і показав нам. Каже, що коріння гарне. Потім зрізав ножем і показав точку росту.

«Ріпак перезимував добре. Ми додали препарат, який заліковує ранки, а коли рослина підніметься на 15-20 см, додамо стимулятор росту. Від точки росту залежить, коли додавати препарати, щоб рослина росла. Також рослини треба регулярно обстежувати й обробляти. Якщо не обробити, то прихованохоботник (один з найпотужніших шкідників ріпаку, – ред.) може знищити до 50% врожаю», – зазначив Віталій.

НА ПОЛІ ТО КАБИ, ТО ДРОНИ

Наразі його господарство має в обробітку 2000 га землі, на тимчасово окупованих територіях залишились 200 га, ще стільки ж – у прифронтових громадах, але там не змогли працювати, бо дуже небезпечно.

Свого часу йому довелося залишити поля, що у Василівському районі. Вони були вже засіяні озимою пшеницею.

«FPV-дрони постійно атакують, дуже близько фронт. В полі нема звʼязку, не завжди можеш побачити в Телеграм-каналах попередження про тривогу. Ризики дуже великі, до того ж, КАБами поля всипані. Кожен день телефонуємо ДСНС, скидаємо точки і просимо забрати ці «подарунки». Також на полях багато російських БПЛА. Вони не долітають до наших позицій і падають у полях. Все це шкодить культурам. Буває, від прильоту горить пшениця. У нас не було такого, але у сусідів наших було. Крім того, 20-25% полів забрали фортифікаційні споруди. Я розумію, що це потрібно для обороноздатності. Жоден фермер не міг уявити собі навіть у страшному сні, що таке може статися. За кожним гектаром стоять люди, за кожною земельною ділянкою закріплені пайовики. І ти не можеш не віддати людям гроші. Принаймні я так не можу», – підкреслює аграрій.

Деякі його працівники з початком війни пішли на фронт, але кістяк залишився, більшість – забронювали.

«Найстаршому працівникові, зварювальнику, 57 років. Мій старший син зараз – головний інженер на підприємстві. Я можу на нього повністю господарство лишити, знаю, що порядок буде», – розповідає керівник підприємства.

Через війну дехто з його колег виїхав у більш безпечні регіони. Землі, які залишили, дозволили обробляти тим, хто продовжує працювати. Господарство Лупиноса так само обробляє невелику кількість земель, які належать іншому господарству.

«Ми один одному допомагаємо. У кого розбиті бази, то до мене техніку вивозили. І я свою вивозив, коли була небезпека. Всі ми під Богом ходимо, треба допомагати», – додає підприємець.

Минулоріч його господарство отримало допомогу від держави 2 тисячі гривень на га землі в зоні активних бойових дій і 1000 грн на га в зоні можливих бойових дій. Віталій каже, що всі гроші пішли на сплату податків та інші обовʼязкові видатки.

Загалом, за даними обласного департаменту АПК, запорізькі аграрії за минулий рік отримали від держави 234 млн грн допомоги.

АБИ ПОГОДА НЕ ПІДВЕЛА

Віталій пояснює, що цьогорічна зима була не морозна і тому ріпаки та пшениця нормально перезимували. Трохи вимерз урожай озимого ячменю, але його вже пересіяли яровим ячменем. У цілому ж, ситуація на полях нормальна для нашого регіону.

«Ми посіяли 400 га пшениці, 300 га ріпаків, ярових – 100 га, до 1000 га соняшника буде, його в травні сіяти будемо. Ризики є. Цієї зими було недостатньо опадів. Сподіваємося, що не буде заморозків у квітні і вчасно підуть дощі. Ми деякі роботи на полях уже почали: наприклад, закрили вологу. Те, що початок березня такий теплий, не дуже гарно. Зима має закінчитися і плавно перейти у весну, а у нас – зима в літо переходить. Це не дуже добре. Аби рослини не переживали стрес, все має бути плавно. Другий рік із таким стикаємось. Загалом воєнні посівні ми вже пережили. Був нижче середнього врожай. Найбільш складна посівна і уборочна були в перший рік повномасштабної війни. Минулий рік – засуха і морози невчасно. Зараз четвертий рік війни. Ми адаптувалися, вийшли на нормальну ціну, але, загалом, це складні роки. Найкращий врожай був у 2021 році. Найкращий за весь час моєї діяльності, а господарству вже 12 років», – каже співбесідник.

Він також запропонував подивитися на поле з озимою пшеницею. Говорить, що на цьому полі роблять сівозміни, аби у рослин не було хвороб і сам урожай був хорошим.

«Перший рік ми сіяли тут сочевицю. Дуже гарний був врожай. Потім пшеницю посіяли. Теж добрий врожай. Потім озимий ріпак і тепер на цьому полі – озима пшениця. Ми вже її підгодували. Якщо вчасно будуть опади, то врожай буде добрим», – пояснює.

У Департаменті АПК зазначили, що у 2025 році в Запорізькій області планується зібрати 345,3 тисячі тонн зерна. Для забезпечення продовольчої безпеки регіону необхідно 125 тисяч тонн зерна. Тож, за попередніми даними, Запорізька область буде забезпечена продовольчим зерном, вирощеним місцевими аграріями.

Ольга Звонарьова, Запорізька обл.

Фото Дмитра Смольєнка