Десантник повернувся в АТО після надскладної операції: йому пришили ногу
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Як розповів журналістам сам Сергій, поранення він отримав 22 червня 2014 року, а 21 грудня 2015-го повернувся в стрій.
«Може, хтось вважатиме мій вчинок божевіллям, але я знаю точно: перебуваю там, де повинен. Ще у військовому госпіталі я говорив, що збираюся повернутися в зону АТО. Я дуже цього хотів. Але не був упевнений, що вийде. Вийшло», - каже Козак.
Про те, за яких обставин старший сержант Козак отримав таке тяжке поранення, повідомляло навіть інтернет-представництво Адміністрації Президента України. Бійця нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Нагадаємо, що увечері 22 червня 2014 року десантники потрапили у засідку поблизу села Долина на Донеччині. Колона рухалася зі Слов’янська на місце постійної дислокації. Головний удар прийняв на себе екіпаж першого БТР, в якому був старший сержант Сергій Козак із вісьмома десантниками. Кинута ворожа граната зачепила його, бо він сидів спереду на командирському місці. Навіть з важко пораненою ногою, яка висіла лише на клаптику шкіри, Сергій продовжував віддавати накази і вести вогонь. На щастя, ніхто в тому бою не загинув. Коли нападники відступили, бійці надали пораненому першу допомогу, вкололи сильне знеболююче. Відірвану ногу Сергія поклали у рюкзак.
«Я зв’язався з командиром роти й невдовзі до нас прибула підмога, – розповів десантник. – Усю дорогу до Ізюма я був при свідомості та вже змирився з думкою, що залишуся безногим калікою. Заспокоював себе, що живий. Потім мене переправили до Харківського військового шпиталю. Прийшов до тями в реанімації і замість культі раптом побачив цілу перебинтовану ногу. «Що це?» – запитав у хірурга. «Нога», – відповів той. «Чия?» – дивуюся. Хірург розсміявся: «Твоя». Відірвану ногу мені пришила бригада лікарів Київського військового госпіталю, яка, на моє щастя, перебувала там. Волею долі, з ними був і мій земляк - судинний хірург Ігор Гангал».
