Лист ФСБ, Слідчому комітету, Генпрокуратурі РФ зі «шпигунського кубла»
Напередодні пред’явлення незаконно затриманому в Москві власкору Укрінформу у Франції, нашому колезі Роману Сущенку, звинувачення у «шпигунстві» (як повідомив адвокат Марк Фейгін, це має статися 7 жовтня) дуже прошу ФСБ, Слідком та Генпрокуратуру Росії не ганьбитися ще раз.
Здавалося би, для аргументації тут цілком вистачить компетентної думки адвоката нашого колеги: «Зміст справи абсолютно нульовий» і «це ж фуфел!». Втім розуміючи, що типовий розвиток подібних справ у РФ такого «необгрунтованого» закінчення не передбачає, хочу навести додаткові аргументи.
По-перше: «любительське шпигунство» на тлі широкого розповсюдження фото-, відеокамер (вбудованих усюди, куди можна і не можна) та вільного доступу до Інтернету давно вже втратило сенс. По-друге: масове захоплення (у тому числі й росіян) соціальними мережами одночасно позбавляє сенсу й будь-які спроби контролювати інформаційний потік силами однієї (двох-трьох) структур.
От наприклад: двоє дівчат (допомагала колега) за 10 хвилин виключно у відкритих джерелах назбирали дані, на підставі яких (якщо користуватися логікою російської «феміди») можна змайстрячити як мінімум 3 кримінальні справи. А саме за збір:
даних про особистий склад російського війська та/або силових структур;
даних про переміщення військової техніки;
відомостей про розташування військових формувань та підрозділів;
фото і відео про навчання російських військових (зокрема з підписом «"оргазм" танковых упражнений)))»);
планів на найближче майбутнє;
Відео про військовий вишкіл "покемонів" - на записі якісь люди, що спершу були одягнені у цивільне, проходять заняття за темою «дії на полі бою в зоні збройного конфлікту»;
Під руки попалася навіть відеозйомка нещасного випадку під час демонстрації цивільним вибухових пристроїв.
Якщо цього не вистачає для розуміння, наскільки різноманітна інформація з життя російської армії розповзається соцмережами, можна разом з батьками одного з призовників поламати голову, що це за дивний предмет знайшовся в синовій казармі?
Ще раз підкреслюю: ми «шпигували» лише у Фейсбуці, і виключно на двох сторінках – Кантемировської дивізії та Дивізії Дзержинського, бо не дуже обізнані в питаннях структури російського війська, а ці дві назви були першими, що спали на думку. До того ж, прошу ФСБ, Слідком та Генпрокуратуру РФ зважити на те, що із поширенням «шпигунських даних» автори наведених дописів прекрасно впоралися самі - без жодної сторонньої допомоги (успіх поширення можна визначити хоча б за кількістю репостів).
Так само, як, нагадую, сталося з російським «Буком», що притягли на окуповану територію України напередодні катастрофи МН17. Тоді дописувачі соцмереж теж (чомусь) не зважили на секретність операції.
Я свідома того, що у психічних розладів своя логіка, і навряд чи вдасться достукатися до здорового глузду кравців «шпигунської справи» проти Романа Сущенка. Але дуже прошу ФСБешне панство зрозуміти, що «журналіст, якому не цікаві навколишні події» - підвид, штучно створений авторитарною владою РФ, і пристосований для виживання виключно на території Російської Федерації.
Попри все сподіваюся, що московські "шпигуномани" таки дослухаються до розуму й знімуть несправедливі звинувачення з нашого колеги Романа Сущенка.
Маю честь!
Олена Перегуда зі «шпигунського кубла» Укрінформ
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама