Як у Вінниці на «торговій блокаді» ОРДЛО наполягли
Хвиля нічних протестів після затримання 43-х осіб на редуті біля залізничної станції Кривий Торець Вінницю не оминула. У понеділок активісти мітингували під будівлею облуправління СБУ. Наступного дня вони спочатку пікетували облраду, а потім прорвалися в адмінбудівлю і де-факто примусили скликати позачергову «блокадну» сесію, щоб депутати висловили свою позицію щодо організаторів «розгону» учасників економічної блокади ОРДЛО.
Проте, сесія, яку анонсували на середу, 15 березня, перетворилася на фарс: п’ять спроб зібрати депутатів до купи виявилися марними. Щоби “мотивувати” обранців, активісти двічі перекривали рух у центрі міста, а ввечері запалили під облрадою шини.
Тількі зранку 16 березня позачергова сесія облради, скликана на вимогу прихильників блокади ОРДЛО, ухвалила компромісне рішення, яке враховує вимоги громадських активістів та відображає позицію депутатів.
Кворум в облраді вдалося зібрати лише з шостої спроби, після перенесення пленарного засідання з середи на ранок четверга за рахунок відсутніх доти депутатів від БПП. В ухваленому сесією зверненні депутатів до Уряду країни містяться вимоги припинити переміщення товарів через лінію зіткнення, нейтралізації будь- яких можливих провокацій, зокрема, зі зброєю. Також депутати вимагають забезпечення рішень відповідних органів щодо діяльності підприємств і установ, зокрема, банківських, з російським капіталом. Серед вимог також зазначається необхідність ужиття всіх заходів щодо звільнення полонених. Однією з основних позицій також пропонується внести на розгляд ВРУ законопроект "Про тимчасово окуповані території" та прийняти його в цілому. Звернення також містить тезу щодо припинення кримінальних справ та кримінальних переслідувань учасників блокади і надання правової оцінки посадовим особам правоохоронним органів, які брали участь в розгоні учасників блокади.
Кореспондент Укрінформу уважно спостерігав, як у Вінниці відстоювали право на «торгову блокаду» ОРДЛО.
Понеділок: Палаючі «аргументи» і перші обіцянки
Цього разу «східна пісня» у Вінниці знову почалася з пабліку у «Фейсбуку» голови ГО «Автомайдан Вінниччини» Таїси Гайди: «Ми пішли під СБУ». Попри пізню годину, понеділкового вечора до воріт відомства почали підтягуватися громадські активісти з неодмінним атрибутом – шинами. Приїхали хлопці з міста Хмільник. А коли гума вже догорала, підійшли представники «Батьківщини» і «Свободи» та місцеві прихильники Міхеїла Саакашвілі. Загалом, на нічний пікет зібралися більше ста людей.
З пікетувальниками зустрівся заступник начальника УСБУ у Вінницькій області Роман Лех і повідомив, що всіх затриманих учасників блокади відпустили. Та вінницькі активісти були переконані, що затриманих перевозять до Харкова. Відтак, пікетування обіцяли продовжувати, аж поки не отримають відомостей, що учасники блокади і справді на волі. А як пересвідчились і догоріли шини – ближче до 23.00 розійшлись. Ночували під воротами відомства тільки кілька осіб.
Утім, «заявку» на продовження акції її організатори закинули іще звечора. «О 13 годині (вівторка – авт.) ми усі, хто за блокаду, збираємось під ОДА. Вимога: зняти з порядку денного проект рішення Вінницької обласної ради про засудження блокади на крові обласними депутатами», - написала у ФБ Таїса Гайда.
Вівторок: Пікет і прорив
У вівторок під облрадою, зібралися близько п’яти десятків людей, представники «Азову», «УКРОПу», «Батьківщини», «Свободи», «Руху нових сил», «Народного контролю», «Народної самооборони» та Автомайдану Вінниччини, а також кілька бійців АТО. На сходах перед адмінбудівлею зачитали вимоги до обласної влади: провести позачергову сесію не пізніше 16 березня. Прийняти звернення до перших осіб держави з вимогою у визначений законом спосіб відреагувати на дії посадових осіб правоохоронних органів стосовно затримання учасників «торгової блокади» і невідкладно винести на розгляд ВР питання звільнення з займаних посад очільників МВС та СБУ, начальника поліції Донеччини В’ячеслава Аброськіна та керівника Антитерористичного центру СБУ Віталія Малікова, звільнення полонених, а також винести на розгляд ВРУ закон про тимчасово окуповані території і прийняти його в цілому.
Пікетувальники хотіли озвучити свої вимоги голові облради Анатолію Олійнику особисто. Чекали години з півтори, але посадовець на розмову не виходив – саме в цей час керівництво області з нагоди Дня українського добровольця зустрічалося з бійцями добробатів. Тоді у хід знову пішла металева діжка та три шини. Палити їх цього разу не довелось, бо активісти прорвалися в адмінспоруду і пішли вимагати позачергової сесії прямісінько на згадану зустріч із бійцями.
Аби надати дійству якогось конструктиву, усі пішли до кабінету голови облради. Анатолій Олійник з напористими активістами стикається не вперше: 2014-го року, коли він очолював Вінницьку ОДА, до нього щодня приходили різнозаряджені групи з гострими питаннями.
Олійнику довелося маневрувати, відстоювати своє право і обов’язок діяти виключно в рамках закону та регламенту облради, але активісти його таки дотиснули і розпорядження про проведення позачергової сесії у вівторок 15 березня він підписав. У порядку денному – одне питання: «Про звернення представників громадських об’єднань до Президента, Прем’єр-міністра, голови Верховної ради України та Генерального прокурора щодо дій стосовно учасників економічної блокади тимчасово окупованих територій окремих районів Донецької та Луганської областей».
Середа: Як «вимучували» і «вимучили» сесію
У середу ще до проведення пленарного засідання під адмінспорудою активісти влаштували живу інсталяцію: закривавлена жінка у білому, калюжа крові навколо - символіка торгівлі на крові.
А депутати облради, тим часом, збиралися на сесію «поступово»: спочатку прийшли фракції " Батьківщини" та "Свободи" і дехто з ляшківців; представників БПП то Опоблоку в залі не було. Після реєстрації з'ясовується, що кворуму немає - зареєструвалися тільки 30 із 84 депутатів. Голова облради, посилаючись на регламент, переносить початок засідання на годину.
Роздратовані активісти зреагували блискавично і перекрили рух транспорту в центрі міста, безперервно рухаючись пішохідним переходом через вул. Соборну.
Об одинадцятій ситуація не змінилась, - в залі 36 із 84 депутатів, кворуму немає. Надворі перед облрадою знову з' являються шини, принесені людьми у балаклавах.
Поруч проходять люди, які змушені діставатися пунктів призначення пішки, бо увесь громадський транспорт, який зазвичай йде через центр, заблоковано. Хтось ставиться до ситуації з розумінням, хтось сипле на голову активістів прокльони.
Голова облраду скликає президію, щоб вирішити подальшу долю позачергової сесії. Засідання проходить під пильним оком активістів.
Стає відомо, що Президент звернувся до РНБО з пропозицією цілковитого припинення "комерційного сполучення" з ОРДЛО, але активісти наполягають на своєму - вимагають "голів" правоохоронних відомств, яких вважають кривдниками блокадників. І натякають: не буде сесії - реалізуємо план Б. Що то за план - у деталі не вдаються.
На щастя, компроміс знайдено і голова облради оголошує про спробу почати сесію №3, - депутатів обіцяють зібрати на 14.00.
Поки триває перерва, стає відомо, що РНБО пропозицію Президента підтримала. Всі чекають приходу фракції БПП. Тим більше, що у проекті рішення йдеться про мирне врегулювання суспільно- політичної ситуації в Україні (з посиланням на звернення активістів).
Утім, о 14.00 депутатів залишилося… всього 28. Президія знову переносить сесію - вже на 17.00, а потім — на 19.00.
Під час реєстрації депутатів о 19.00 в сесійній залі були присутні 38 із 84 депутатів облради. Після п'ятої спроби президія облради ухвалила рішення про оголошення перерви у пленарному засіданні до 10-ї години ранку четверга. Обурені активісти знов перекрили рух та запалили під ОДА шини.
В облраді усю ніч працювала погоджувальна рада керівників фракцій, присутніх на сесії. Вони намагалися у рамках робочої групи дійти консенсусу і сформулювати рішення, яке б знайшло підтримку у сесійній залі.
На ранок 16 березня питання, узгоджене вночі представниками всіх партій, таки проголосували.
Замість епілогу
Представникам влади важливо зрозуміти ще одне: активна спільнота, попри усю її різноманітність, більше не хоче обмежуватися тільки делегуванням повноважень. Вона й далі намагатиметься впливати на ситуацію в державі та в регіоні. Залишається сподіватися, що межу між "прямим народовладдям" та анархією подолано не буде.
Антоніна Мніх, Вінниця.
Фото: Олександр Лапін
