Критика медреформи: емоцій багато, а по суті - нуль...

Минулого тижня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за основний законопроект №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», який має реформувати медицину. Водночас депутати відхилили допоміжний законопроект №6329 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», покликаний впровадити більш прозоре керування фінансами медичних закладів, який мав запрацювати з 2018 року. Проте це не означає, що реформа провалена, адже депутати ще мають час на створення нового варіанту законопроекту, аби проголосувати за нього у вересні. Основний же проект закону також має запрацювати з 2018 року, але наразі залишаються ризики, що до другого читання він може втратити свої стратегічні переваги після внесених правок. Хвилюватися його розробникам зараз є чого - адже відомі випадки, коли одна правка чи відсутність допоміжного законопроекту може знищити всю ідею реформи. Приміром, у Верховній Раді нині ніяк не може зрушитися з місця проект закону, що дозволяє НАБУ вести самостійне прослуховування, чим по суті блокує його роботу.

Про блокування власне медичної реформи вже заявили провідні громадські організації, які у відкритому листі закликали президента України Петра Порошенка звільнити Ольгу Богомолець з посади голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я (повноважень таких у Президента немає, але оскільки саме його ім’я носить фракція, яка делегує депутатів на посади в парламентських комітетах, то чому ні? - Ред.), про що повідомляє «Новое время».

«Богомолець, як Голова парламентського комітету відкрито саботує її [медичну реформу]. Під час голосування законопроектів у парламенті, Ольга Вадимівна неправдивими тезами ввела в оману депутатів та фактично заблокувала старт медреформи. Мільйони українців щодня стикаються з брехливою системою медицини, змушені платити хабарі, перебувати у напівзруйнованих лікарнях та лікуватися в принизливих умовах», – зазначила Ольга Стефанишина із Благодійного Фонду «Пацієнти України».

То чому ж так уперто критикують медреформу «ім. Уляни Супрун»? Укрінформ спробував знайти більш-менш конкретні претензії противників реформи медицини, запропонованої Кабміном і МОЗ. Чи можна назвати конкретикою знайдені коментарі? Судіть самі, але речі очевидні: більшість «кричущих» зауважень, які зустрічаються у Мережі, швидше емоційні, загальні чи популістські, на кшалт» «за все хороше, проти всього поганого»..

Інна Березюк, голова правління Експертної Ради суспільних досліджень та проектів у сфері національного здоров'я та соціального захисту:

«Заседание ВРУ в прямом эфире о принятии пакета законопроектов относительно смены финансирования системы украинского ЗО (внимательно читайте все слова) - только смены финансирования (!!!) - не более - в тех же деньгах, с тем же дефицитом бюджета в те же 70%, без ресурсов для инноваций, без подготовки на всех этапах системы управления даже текущими процессами, не то что новыми...

Мой однофамилец депутат Березюк - цитирую близко к тексту - "у нас нет системы здравоохранения, потому что полностью разрушена система управления ею... и поэтому нам нужно..." Что, как Вы думаете? Правильно, нет, не наконец-то восстановление этой системы управления и набор такой команды управленцев, которые перестанут быковать в МОЗе под маской "реформ", а просто начнут работать...

Нам, оказывается, для создания (восстановления) эффективной системы управления ЗО нужна.... опять и снова... "смена финансирования"...

Логично, не правда ли? Не смена тупорылых управленцев, а "смена системы финансирования" для их же личного дальнейшего удобства ни за что не отвечать уже окончательно.

Пусть вопросы "кошториса" (слово, которое согласно действующей Конституции Украины вообще не должно звучать в обсуждении системы финансирования ЗО и "законах" об этом, пока референдумом не сменена эта статья в Конституции), решили они, теперь "решают на местах", а платят из карманов за этот "кошторис" повторно опять же налогоплательщики…»

Ольга Богомолець, голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я:

«Я за реформу, за зміни в системі охорони здоров'я. Маємо переходити на фінансування конкретної послуги, а не продовжувати здійснювати фінансування медзакладів за формулою ліжко/день. Зрештою українська медицина має працювати за європейськими стандартами. Але коли ми здійснюємо реформу, в нас немає права ризикувати життям українських громадян.

Занепокоєння викликає ініціатива про впровадження медичного страхування і механізму співоплати, коли частину коштів буде надавати держава, а частину коштів на лікування повинна буде забезпечити сама особа.

Що робити людині, якщо у неї немає грошей на співоплату, як визначити категорію людей, яким чином їх держава буде підтримувати - це буде субвенція, субсидія? Те саме стосується захисту дітей до трьох років, захисту пологів і породіль, психічно хворих людей, роботи патологоанатомічної служби і судмедекспертизи - хто буде кошти за це платити? Є багато пунктів, які не враховані в урядових законопроектах».

Олег Мусій, народний депутат, на власному ресурсі:

«В результаті «реформи» від МОЗ та Уряду в точці «Б» матимемо:

НЕ ДЛЯ ВСІХ ДОСТУПНІ ЛІКАРНІ.

Їх буде не багато, вони будуть для багатьох задалеко, й ліжок у них буде менше ніж потрібно, щоб усіх, хто цього потребує, розмістити.

НЕ ДЛЯ ВСІХ ДОСТУПНИХ ЛІКАРІВ І МЕДСЕСТЕР.

Їх буде фізично менше ніж порібно для всіх при необхідності, та й навантаження на них буде таке, що про якість і безпеку можна буде забути.

НЕ ДЛЯ ВСІХ ДОСТУПНЕ ЛІКУВАННЯ

Його вартість (тарифи) буде непідйомною щоб її покрити бюджетним коштом. Хоча б значною мірою покрити. Отже з переліку гарантій прийдеться рішучо (чого-чого, а рішучості МОЗу вистачає) викреслювати захворювання які «не загрожують життю». Сьогодні «не загрожують», а завтра дивишся – людини вже немає. Отже все правильно - загроза життю зникла сама собою».

Микола Понич, генеральний директор Igi MED (облікової медичної інформаційної системи):

«Розглянемо законопроект України Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів:

Пропонується:

Державний гарантований пакет – обсяг медичних послуг та лікарських засобів, повну або часткову оплату надання яких застрахованим особам держава гарантує за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування згідно з тарифом покриття

Є на сьогодні:

На сьогодні згідно з статтею 49 Конституції України: Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Коментар:

Тобто, замість гарантованої державою безоплатної медичної допомоги, пропонується часткова оплата медичних послуг. За рахунок держави. Яка саме допомога буде гарантуватися, і звідки буде братися кошти – невідомо.

Пропонується:

Державне солідарне медичне страхування – система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає повну або часткову оплату за встановленими тарифами за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування наданих застрахованим особам необхідних медичних послуг та лікарських засобів в межах державного гарантованого пакету у разі настання страхового випадку.

Є на сьогодні:

Стаття 5. Закону України про страхування. Страхування може бути добровільним або обов'язковим. Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов'язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом.

Коментар:

Змін до Закону України про страхування не запропоновано або мені вони не відомі (буду вдячний, якщо будь-хто їх продемонструє)...»

УКРІНФОРМ: Не будемо зупинятися на тезах на кшталт «медреформа навмисне знищує націю», «Супрун – убивця», «медреформа сприяє корупції» тощо… Тим, хто таке щиро поширює, схоже, самим потрібна медична допомога. А про тих, хто робить це не щиро, і говорити не хочеться. А якщо про речі більш значущі, то Уляна Супрун запрошувала громадськість і до обговорення єдиного нацпереліку ліків, і щодо змін в системі охорони здоров’я в цілому:

«На жаль, у нас немає практики всеукраїнського обговорення змін. Щоб кожен прикордонник, вихователь, лікар, мати, шахтар знайшли 10 хвилин, розібралися в питанні – а потім обговорили те, що змінюється в його житті та роботі, за вечерею, у транспорті чи кав'ярні... Потрібна максимально відверта розповідь про те, яку медицину ми хочемо побудувати, як буде влаштований фінансовий захист громадян та що буде, якщо ми не ухвалимо зміни до законів до кінця травня...

Система, яку ми побудуємо, має пережити і нас, і наших дітей, і наших онуків. Тому нам потрібна національна дискусія, до якої просимо приєднатися всіх», про що написала на «Українській правді».

Повертаючись до претензій щодо медреформи, зупинимося на найпоширеніших. По-перше, нібито нова реформа суперечить Закону України, за яким медична допомога надається безоплатно. Це при тому, що всі свідомі люди закликають не розповідати казки про безкоштовну медицину, якою вона дуже давно де-факто не є. По-друге – не всім зрозуміло, яка допомога залишиться безкоштовною. Про це МОЗ ще раніше давало роз’яснення, а ми нагадаємо: це невідкладна допомога - термінові операції на кшталт гострого апендициту, переломів тощо; первинна допомога - всі звернення до сімейного лікаря, педіатра, терапевта; паліативна допомога.

По-третє, і це ледве не основне, ідеальних реформ не буває, і звісно по мірі реалізації запропонованих змін виникатимуть певні проблеми, і це нормально. Але цей старий скрипучий віз під назвою українська медицина треба нарешті зрушити з місця, про що дуже слушно написав у п’ятницю, 9 червня, Микола Поліщук, екс-очільник МОЗ:

«Вчора був на телеканалі 1+1 у програмі "Право на владу". Був на цьому шоу. Більше не піду. Там політика, а не професійне обговорення, зомбування мізків народу. У нас все не так, всі злочинці. ще не створено нацбюро по фінансуванню, а вже розкрадають. Розкрадають те чого немає. Не бачать та й не хочуть бачити позитив у реформах. (…) Це заробляння рейтингів - хто кого. (…) Реформи незворотні. Але слід уже реформувати свої бачення реального життя - кожного».

Краще не скажеш.

Юлія Горбань, Київ