Вже не “во Христі”: депутатів залишили без «московської» церкви

Імпровізований Свято-Володимирський храм УПЦ Московського патріархату в одному з приміщень комітетів Верховної Ради по вулиці Садова, 3-а закрили. Про це на своїй Фейсбук-сторінці повідомив глава Комітету виборців України Олексій Кошель, прикріпивши до публікації відповідні фото, на яких зображено опечатане приміщення церкви і пустий розклад богослужінь. Він зазначив, що своєрідний символ російської пропагандистської машини в стінах українського парламенту побудували, порушуючи Закон “Про свободу совісті та релігійні організації”. Храм, який функціонував у будівлі Ради з 2008 року, розмістили в одному з робочих кабінетів, переобладнавши його під сакральне приміщення зі всіма культовими атрибутами Православної Церкви для проведення літургій, сповідей, причастя, хрещення та інших “таїнств”. “Слава Богу! - коментують закриття самовільного храму користувачі соцмереж. – Тепер це теж ”гарні новини з парламенту”.

І сказав Рибаков-чікі-пікі: Створімо у Верховній Раді храм

Ідея облаштувати Свято-Володимирський храм УПЦ (МП) на сьомому поверсі Верховної Ради виникла у 2006 році, коли регіонал Володимир Малишев і бютівець Ігор Рибаков, відомий своїм крилатим “чікі-пікі”, яким він супроводжував процедуру скупки “депутатів-тушок”. У 2011-2012 роках останній - лідер провладної групи «Реформи заради майбутнього» - був ключовою фігурою у трагікомедії з підкупу опозиційних народних депутатів у Верховній Раді. За інформацією ЗМІ, вербування депутатів парламентської опозиції і перехід їх на сторону влади здійснювався з розрахунку $1 млн. + $50 тис за кожен місяць перебування у провладній парламентській фракції і відповідне голосування. Так що Рибакову уже точно було, які гріхи замолювати.

Нинішній народний депутат, голова підкомітету з питань державної політики у сфері свободи совісті та релігійних Віктор Єленський підтверджує, що саме Рибаков запропонував переобладнати власний кабінет під церкву. Також існує версія, що колись там знаходилася депутатська курилка. Про це в коментарі Українському Тижню заявила Світлана Русин - колишній прес-секретар скандального нардепа. “Тут була звичайна курилка, такі приміщення в нас є на кожному поверсі. - стверджує вона. - Переобладнання курилки обійшлося в сто тисяч доларів (800 тис гривень на той час. - Авт.)”.

Роботи з облаштування Свято-Володимирського храму велися рік. Склепіння кімнати-храму зроблене у формі бані. «Парламентську» церкву, як належить, розділено на дві частини — вівтар, куди можуть входити лише священнослужителі, і, власне, простір перед олтарем, де проходить служба. На аналої розгорнуто Псалтир, виданий Києво-Печерською лаврою, там же можна побачити записки «за здоров'я» і «за упокій» (Див. Фото 1).

Ми звернули увагу на цікаву деталь. Після того, як у 1992 році в Українському Православ’ї стався розкол, Володимирський собор, що на бульварі Тараса Шевченка, 20 у столиці - опинився під юрисдикцією Київського патріархату. І це стало «пунктиком» для Московського патріархату. Адже вважати себе правонаступниками історичної спадщини Київської Русі, і не мати в Києві храму, висвяченого на честь Володимира Хрестителя — що це таке? Московський патріархат кілька разів намагався побудувати власний Володимирський храм, але під тиском киян ці спроби виявилися марними. Хоча ні, як бачимо, одна таки вдалася: Свято-Володимирський храм у парламенті.

Ми звернулися до Євгена Карася, колекціонера, іконознавця, президента Асоціації діячів сучасного мистецтва України. За словами експерта, розпис стін Свято-Володимирського храму – те, що називається “професійною халтурою”. І це прекрасно ілюструє естетичний рівень замовників. Коротко кажучи, на запит «сдєлайте мнє красіво» - виконавці все так і зробили.

“Того, що зветься художньою якістю, живописно-стилістичною унікальністю тут немає. Образне і сюжетне наповнення доволі примітивне – каже Євген Карась. – З архітектурної, інтер’єрної точки зору все виглядає погано. Це тиражований релігійний стиль або простіше – професійна халтура, яка немає мистецької вартості”.

Церкву побудували без відповідного рішення регламентного комітету

Першим проти церкви «від чікі-пікі», ще у 2008 році заговорив лідер Народного Руху Борис Тарасюк. За його словами, її облаштування в стінах держустанови проходило таємно. Згодом питання піднялося до рівня коаліції. Лідери БЮТ і “Нашої України” Іван та В’ячеслав Кириленки обурилися тим, що церкву побудували без відповідного рішення регламентного комітету, запропонувавши альтернативу: “Найбільш прийнятним виходом із ситуації - проведення почергового богослужіння найбільш поширеними конфесіями України”.

Але тодішній голова парламенту Олександр Мороз, проігнорував пропозицію і попросив депутатів “працювати над важливішими питаннями”.

А тим часом справа набирала оборотів... Відбулося засідання Регламентного комітету, який виніс таку ухвалу: «Самовільне обладнання депутатами приміщення в адміністративному будинку Верховної Ради під культове, освячення та відкриття його як Свято-Володимирського храму УПЦ (МП) здійснено з порушенням Конституції та закону «Про свободу совісті та релігійні організації». Від спікера депутати вимагали лише одного: якнайшвидше заборонити використовувати приміщення адміністративних будівель ВР під культові споруди. Як же розвивався цей конфлікт далі? Відповідь — ніяк. Адже у 2010 році до влади прийшла Партія регіонів, яка завжди підтримувала Московський патріархат. І лише на початку 2014 року про незаконне сакральне приміщення УПЦ (МП) знову згадали.

Представники Управління адміністративними будинками ВРУ декілька разів звертися до настоятеля Свято-Володимирського храму протоієрея Віктора Яценка з проханням звільнити приміщення. Інспектори Держслужби з надзвичайних ситуацій, провівши там перевірку, заявили, що “використання приміщення є порушенням вимог пожежної безпеки та цивільного захисту”. Згодом ініціативу підтримали народні обранці та активісти. Член фракції “УКРОП” Віталій Купрій написав депутатське звернення до голови Верховної Ради: “У стінах українського парламенту не місце представникам Московського патріархату та прихильникам «руського міра»! Тому вимагаю від Андрія Парубія вжити невідкладних заходів для звільнення службового приміщення або створення на його базі міжконфесійної християнської молитовної кімнати”. На звернення нардепа спікер парламенту відповів, що “наразі опрацьовується питання щодо вивільнення зазначеного приміщення та подальшого його використання за прямим призначенням (читай — робочий кабінет)”.

Своєю чергою, нардеп Віктор Єленський пропонує переобладнати храм під молитовну кімнатою, не прив’язану до певної релігійної організації, де представники різних конфесій зможуть помолитися кожен своєму Богові.

“Виходячи з досвіду парламентів країн, де запроваджено режим відокремлення церкви від держави, я вважаю, що доцільно рекомендувати апарату Верховної Ради замістити цей храм молитовною кімнатою або кімнатою тиші, де люди різних віросповідань, знайдуть там і Біблію, і Коран...” - каже нардеп.

Мирослав Ліскович, Київ