Багато документів про Голодомор в архівах досі не відкриті - Гриневич

Про це заявила директор Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору Людмила Гриневич у четвер на прес-конференції в Укрінформі.  

"Величезна маса документів по різних питаннях - це і 40, і 50 примірників - розпорошені по наших державних архівах, у фондах. Більше того, є величезна кількість документів, яка ніколи не була утаємнена, але дослідникам просто ніколи не приходило в голову брати документи тих чи інших урядових структур, і там можна знайти документи, про які ми з вами нічого не знали. Наприклад, фонд Наркомату земельних справ, де цілий блок документів про голод 1928-29 року, який документований просто прекрасно. І якщо ми будемо застосовувати логічний метод, то зможемо порівняти, якою була ситуація в 1928-29 році і що робилося в 1932-33 роках, і дуже багато зрозуміти. Так що у дослідників просто величезні перспективи для роботи. Йдеться тільки про наші архіви, які ще не підняті, і тільки про тему Голодомору", - сказала Гриневич. 

За її словами, наприклад, у фондах Центрального державного архіву вищих органів державної влади є величезні поклади архівів, яких рука дослідника ще не торкалася. Зокрема, тому, що заголовок справи часто не відбиває змісту всієї справи, і їх треба фронтально переглядати. Є багато документів, про які думали, що вони втрачені. Також через те, що існує 40-50 примірників копій, в українських архівах збереглася величезна кількість документів з Москви, які дають можливість зрозуміти тодішню політику союзного центру.

 Гриневич також повідомила, що є наміри здійснити новий академічний проект, котрий буде стосуватися вивчення втрат від голоду на районному рівні. 

"Це буде співпраця істориків і демографів. Якщо на макрорівні ці втрати з'ясовані, то якраз на районному рівні треба з'ясувати, чому в окремих регіонах ці втрати були просто колосальними, а в інших регіонах ситуація була більш-менш нормальною, які фактори на це впливали", - зазначила Гриневич. 

Як уточнила Наталія Левчук - головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Михайла Птухи НАН України, -  йдеться про недосліджені документи в київських архівах, які розкривають картину соціально-економічних умов і політики, яка відбувалася в той час. 

"В даному разі на районному рівні в Україні зберігається маса матеріалів, які могли б допомогти зрозуміти, які фактори, які обставини вплинули на певний розподіл втрат по районах України. Тобто це відомчі архіви, як Наркомат фінансів, Наркомат земельних ресурсів, що засвідчують, як відбувалися хлібозаготівлі, на які райони підвищувався план, як розподілялась допомога. Є багато факторів, які зараз ще слід вивчати", - сказала Левчук.