Переселенці повертаються в ОРДЛО через "квартирне питання"
На цьому акцентувала координатор з питань надзвичайних ситуацій і стабілізації Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні - Агентства ООН з питань міграції в Україні Естер Руїз де Азуа під час презентації дослідження МОМ щодо ситуації навколо внутрішньо переміщених осіб в Україні.
«Конфлікт, що триває на сході України, призводить до гуманітарних потреб, часто шкодить державній інфраструктурі, а також людям бракує можливостей для заробітку та оплати житла. Тому багато переселенців повертаються до небезпечних зон. На сьогодні зареєстровано приблизно 1,5 мільйона переселенців, які потребують допомоги. Переселенці продовжують в основному жити в орендованих типах житла - це 49% ВПО. Найбільшими проблемами для переміщених сімей є плата за житло, комунальні послуги та взагалі забезпечити своє проживання. Переважна більшість тих, хто повернулися - 70% - головною причиною повернення називають наявність власного майна на непідконтрольній території та відсутність потреби сплачувати за оренду житла. При цьому на запитання, чи планують переїзд упродовж наступних трьох місяців, більшість із опитаних - 81% ВПО - планують залишатись у нинішньому місці проживання», - зазначила експерт.
Згідно з даними МОМ, для 54% ВПО утримання житла залишається головною причиною поїздок до непідконтрольної території.
Через три з половиною роки конфлікту 16% респондентів, опитаних у вересні, заявили, що вони повернулися до своїх попередніх місць проживання. Це на 3% більше порівняно з попереднім опитуванням, проведеним у червні 2017 року. Більше половини ВПО, які повернулися, старші за 60 років, а 61% залежать від пенсійних виплат як головного джерела доходу, що посилює їхню вразливість, оскільки пенсія прив'язана до їхнього статусу ВПО та проживання на території, що контролюється урядом України.
Згідно з попередніми звітами Національної системи моніторингу, вартість оренди житла і раніше була перешкодою для інтеграції ВПО та підштовхувала їх до повернення у попередні місця проживання. Попри зростання середнього місячного доходу до 2340 грн із розрахунку на одного члена домогосподарства ВПО, він все одно залишається нижчим за прожитковий мінімум у 3035 грн, встановлений Міністерством соціальної політики України в липні 2017 року. Частими також були відповіді респондентів про те, що нестача можливостей для працевлаштування на контрольованій урядом території стала причиною для прийняття родиною рішення повернутися на непідконтрольну територію.
Іншою проблемою для переселенців, за словами Естер Руїз де Азуа, залишається призупинення соціальних виплат. При цьому лише 25% ВПО отримували відповідні повідомлення.
«Серед респондентів 13% сказали про те, що у вересні зазнали призупинення соціальних виплат. Це стосувалось передусім тих людей, які вже не перший рік на пенсії, а також переселенців, які отримували кошти на житло. 60% таких осіб звертались із цього приводу до Міністерства соціальної політики», - уточнила координатор МОМ.
Разом з тим, за її словами, зайнятість внутрішньо переміщених осіб зросла на 14% і порівняно з показниками за березень 2016 року становить 49%. При цьому дещо поліпшився і їхній добробут порівняно з попереднім раундом досліджень МОМ, проведеним у червні цього року. Це пов'язано зі зростанням середньомісячного доходу на одного члена домогосподарства та оцінкою переселенцями власної фінансової ситуації. Попри позитивну тенденцію частка домогосподарств ВПО з коштами, яких «вистачає лише на харчування», у вересні становила 40%.
При цьому заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука акцентував на тому, що серед опитаних кількість переселенців, які змушені заощаджувати навіть на харчуванні, зменшилась утричі.
«По-друге, я звернув увагу на різницю у гендерній політиці щодо тих людей, які не можуть знайти собі роботу. Більше 80% з них - це жінки. Хоча у побуті навантаження на жінок є значно більшим», - додав Тука.
