Знову про бурштин: Чи вдасться загнати джина назад у пляшку?
На Рівненщині 2018 рік розпочався із вкрай болючої бурштинової теми, яку вкотре обговорили керівники виконавчої влади, силовики, лісівники та екологи. У підсумку — нове звернення до Верховної Ради щодо легалізації видобутку сонячного каменю. Та чи буде результат?
Це питання в останні роки, на жаль, звучить, як риторичне. А всі звернення до офіційного Києва (скільки їх прийняли на Рівненщині, вже й не порахувати!), йдуть, неначе вода в пісок. І якщо раніше нелегальні старателі давали собі й природі перепочинок хоча б узимку, то нинішня аномально тепла зима сприяє видобутку, який, по суті, не припинявся.
Ліс нищать безоглядно
«Копачі підмили залізничну колію під унікальною вузькоколійкою, яка виконує роль транспортної артерії на Поліссі». «У селі Ромейки Володимирецького району пошкоджено лінію електропередач». «У Клесові копають уже під самісінькими хатами». Такими повідомленнями рясніють друковані та електронні ЗМІ.
За свіжими дослідженнями обласної екологічної інспекції, лише на землях Рівненського природного заповідника порушено 25,8 гектара земель, чим завдано збитків на 5 мільйонів гривень. Втім, порушено — це м’яко сказано. Земляки нещадно нищать і лісовий фонд. Неначе на тому бурштині світ клином зійшовся, і завтра їхні діти та онуки полетять на інші планети, а не захочуть дихати свіжим повітрям у тому наймилішому в світі куточку, що називається малою батьківщиною. Розумію: в нинішньому жорстокому світі вочевидь не до лірики.
А в копача — 10 дітей
— Коли в селі 80-90 відсотків людей, які можуть пересуватися, різними способами залучені в цій темі, то загнати джина назад у пляшку вже не вдасться, — стверджує директор Клесівського держлісгоспу Михайло Ониськевич. — Ну, піймали ми дядька, як кажуть, на гарячому, повідомили в поліцію. А в нього вдома 10 дітей: що робити? Дадуть штраф, він його сплатить і далі копає. Причому це ж не лише важка праця, а й своєрідна лотерея — пощастить знайти бурштинові поклади і чи пощастить взагалі. Адже камінь не вічний, хоч і формувався мільйони років. Його треба видобувати правильно: офіційно відвести ділянку чи то фізичній особі-підприємцю, чи комунальному підприємству, відпрацювати її, а тоді, як і належить, провести рекультивацію і засадити лісом-молодняком. Ліс виросте за 50—70 років, але вже за 15 можна буде збирати там маслюки.
Це слова досвідченого господаря. Нашим законодавцям до них би дослухатися! Хоч до їхніх вух «бурштинові децибели» область доносить… від початку незалежності. Але жодне скликання під куполом не почуло пропозицій, завдяки яким і Рівненщина, й Україна могли б стати заможними. Ще в 1990-му, за часів Союзу, готувала перші матеріали про бурштин: тоді ще з підприємства «Основа», яке з’явилося в Рівному для видобутку й оброблення сонячного каменю. Відтоді знаю, що саме в нас є поклади найунікальнішого за кольоровою гамою бурштину. І що вироби з нього є навіть в англійської королеви.
«Ходимо по золоту, а самі бідні» — якщо гортати пожовклі від часу підшивки «УК» (інтернету тоді ще не було), знайдемо матеріал із Рівненщини під такою назвою. Тодішній представник Президента в області Роман Василишин конкретно окреслив проблему та шляхи її розв’язання. З того часу кожен новий очільник виконавчого органу влади та майже кожен прокурор області починали з публічної декларації головного свого завдання — припинити нелегальний видобуток бурштину. Втім, досі це не вдалося нікому. І без законодавчого врегулювання навряд чи вдасться — це сьогодні визнають усі — від правоохоронців до старателів.
«Бурштиновий прокурор» вийшов під заставу
Ця подія сталася 4 липня 2016 року. Гучне затримання тодішнього заступника прокурора області Андрія Боровика, яким особисто керували наші земляки генпрокурор Юрій Луценко та голова СБУ Василь Грицак. Саме Боровика поважні посадовці називали «дахом» нелегалів-старателів, який контролював дві третини видобутку. А ще Юрій Луценко пообіцяв, що особисто звернеться до Верховної Ради, щоб вона ухвалила багатостраждальний закон.
Та вже у червні 2017-го суд звільняє Боровика під заставу в мільйон (!) гривень. А він знову через суд прагне поновитися на посаді та вважає, що його зняття замовили зацікавлені особи. Одночасно Андрій Боровик подав позови на МВС та СБУ про захист честі, гідності та ділової репутації. Хто ж кого? Суспільство з нетерпінням очікує відповіді на це запитання. Тим більше, що Юрій Луценко стверджує: ані правова кваліфікація, ані обсяг звинувачення не змінилися. Принаймні в тому таки 2017-му на представленні нового прокурора області він зауважив, що справа Боровика для нього принципово важлива. Ще б пак! Але нині маємо те, що маємо…
Чи принесе весну перша ластівка?
Першу спробу навести лад у дражливій ситуації зробив Кабінет Міністрів, прийнявши 30 листопада 2016 року постанову про рекультивацію пошкоджених старателями земель лісового фонду. Цей пілотний проект мають реалізувати на території трьох областей — Рівненської, Житомирської та Волинської. За 5 років (а саме такий термін дії постанови) планують відновити 6 тисяч гектарів знищених лісів. Та чи буде так?
За висновками фахівців, на землях лісового фонду старателі видобули лише 20—40 відсотків запасів бурштину. Тому, відповідно до постанови, лише два державні підприємства — «Укрбурштин» та «Бурштин України» — наділені правом геологічного дослідження кожної пошкодженої ділянки, повного видобутку там дорогоцінного каменю та рекультивації. За ними мають прийти лісівники, які й висадять молодняк — щоб уже за півтора десятка років (пригадуєте?) «збирати маслюки».
— Але чи варто розпочинати цю справу, коли поряд знову копають? — запитує головний лісничий Рівненського обласного управління лісового господарства Сергій Івашинюта. — Якщо це, приміром, невеликі групи старателів, наша лісова охорона з допомогою поліції чи без може з ними впоратись. А якщо сотня-дві озброєних людей, які, ви ж самі знаєте, перекривають траси? Недаремно ж у нас на Поліссі Нацгвардія стояла. Тобто ми знову повертаємося до необхідності ухвалення закону, якого немає. А ще — до Закону «Про надра», в якому прописано процедуру отримання дозволів на розроблення родовищ бурштину і, на мою думку, є занадто складною.
Виходить, як у тій приказці: голодній кумі — хліб на умі.
Втім, у виконанні постанови уряду таки з’явилася перша ластівка: державне підприємство «Бурштин України» отримало висновок екологічної експертизи на одну з пошкоджених лісових ділянок у Володимирецькому районі площею приблизно 18 гектарів й зараз розробляє проект її рекультивації. Паралельно подали документи на спецдозвіл на видобуток там бурштину.
Чи принесе бурштинову весну на Рівненщину і в Україну ця ластівка? Без очікуваного закону навряд чи: усе має відбуватися синхронно. А голова Рівненської облдержадміністрації Олексій Муляренко готує чергове звернення до Верховної Ради — у межах своєї компетенції.
Інна Омелянчук
«Урядовий укр’єр»
реклама