Українське обличчя сучасної цивілізації

Ці замітки я почав писати після того, як дізнався, що винахідником персональних комп’ютерів, які тепер стоять на кожному робочому столі, є американський українець Стівен (Степан) Возняк. Допоміг налагодити виробництво таких комп’ютерів його шкільний товариш Стівен Джобс. Він теж захоплювався електронікою і, крім того, мав підприємницьку жилку, вмів продавати готові вироби і на цьому заробляти. Про цього талановитого бізнесмена сказано і написано багато, а от про нашого земляка – майже нічого. Захотілось дізнатися – чому і заповнити цю прогалину.

КОМП’ЮТЕРНИЙ ГЕНІЙ

Виявилось, що в американському суспільстві цей нащадок буковинських емігрантів у третьому поколінні є відомою і шанованою людиною. Його ім’я і фото представлено в Національному залі слави винахідників. Стівен Возняк вважається піонером комп’ютерних технологій, його часто називають видатним інженером і навіть комп’ютерним генієм.

Батько Стівена працював інженером у ракетній програмі Локхід і познайомив сина з електронікою. Вже в четвертому класі, за його спогадами, він почував себе з транзисторами і резісторами вільніше, аніж із дівчатками.

Далі свої знання у цій галузі син удосконалював у Каліфорнійському університеті, який закінчив зі ступенем бакалавра комп’ютерних технологій і електороніки.

І ось після цього Стів Джобс, який не мав грунтовної теоретичної освіти у галузі електроніки, запропонував йому створити комп’ютер для любителів та ентузіастів. Возняк охоче відгукнувся на цю  пропозицію. І вже невдовзі вони разом зібрали в гаражі прообраз першого такого комп’ютера. Джобсу вдалось поєднати інженерний талант Возняка з власним умінням надавати готовим виробам привабливий зовнішній вигляд.

В 1976 році Джобс і Возняк заснували компанію Еппл (Яблуко) і налагодили масовий випуск готової продукції. Дуже швидко вона здобула популярність на ринку і зробила їх мільйонерами. У 1992 році прибуток компанії досяг 7 мільярдів доларів.

Згодом шляхи партнерів розходяться, хоч вони й не втрачають зв’язок. Возняк продовжував займатися винахідництвом, створив ще кілька власних компаній по виробництву нової комп’ютерної продукції. Він також захопився комп’ютеризацією зйомок багатосерійних фільмів. Сам знявся у кількох із них, зокрема, в багатосерійному телешоу «Танці з зірками», де, до речі, його партнеркою стала Каріна Смирнова – танцівниця з Харкова.

Кажуть, що Возняк дуже скромний, не любить підкреслювати свої досягнення і достоїнства, хизуватися ними, що пояснює обмаль публікацій про нього. Він стриманий у висловлюваннях і поведінці з іншими. На запитання про етнічне походження завжди відповідає, що він українець. Вважає, що українці найбільш подібні до американців.

Завжди мріяв відвідати Україну. У 2017 році його мрія здійснилася. Він приїхав до Києва, де брав участь у міжнародному семінарі, зустрічався зі студентами та викладачами КПІ. Коли журналісти запитали його, чи легко бути успішним українцем на чужині, він посміхнувся і сказав, що, очевидно, не важче ніж в Україні, бо вчених і винахідників українського походження за межами України більше, ніж на батьківщині.

НАШОГО ЦВІТУ – ПО ВСЬОМУ СВІТУ

Свідченням того, що Возняк не помилився, є книга Віталія Абліцова «Галактика України. Українська діаспора: видатні постаті». У ній описані долі 500 українських інтелектуалів, які в умовах бездержавності, не маючи змоги реалізувати на батьківщині свої таланти, шукали щастя за кордоном.

У Канаді, наприклад, не меншою повагою, ніж Возняк у США, оточений Любомир Романків. Тут він одержав 65 патентів на винаходи у галузі комп’ютерної техніки. Один із них, наприклад, засвідчує авторство Романківа на винахід мікроголовки для запису і зчитування інформації, що уможливило  створення жорстких дисків у персональних комп’ютерах. Крім наукової діяльності він займається ще й громадською, є членом Світового конгресу вільних українців, заснував у Едмонтоні українську радіопрограму, бере участь у діяльності пласту, виховує підростаюче покоління канадських українців. Народився Любомир Романків у м. Жовква Львівської обл., почесним громадянином якого він тепер є.

У ФРН тривалий час жив, працював і там помер всесвітньовідомий інженер-механік Степан Прокопович Тимошенко. Написаний ним підручник з опору матеріалів перекладено багатьма мовами світу, він використовується для підготовки інженерів-механіків у всьому світі. Добру пам’ять залишив по собі Тимошенко у США, де він був професором і завкафедрою механіки у Мічиганському та Стенфордському університетах. Там він виховав плеяду успішних учнів, які тепер не соромляться заявляти, що без Тимошенка їхні Боїнги не літали б. Народився у с. Шпотівка Сумської обл. Емігрував з України у 1920 році через більшовицькі переслідування.

У Празі похований відомий теоретик ринкових відносин та кооперативного руху Михайло Туган-Барановський. Його ідеї вплинули на багатьох економістів, зокрема, німецьких, французьких, шведських та російських. Підсумковою в житті вченого стала фундаментальна праця «Політична економія», у якій він виклав проекти моделей майбутнього суспільного устрою та економічного розвитку української держави. Змушений був покинути Україну через переслідування, бо в уряді УНР займав посаду Генерального секретаря фінансів.

А скільки вихідців з України стали державними й політичними діячами зарубіжних країн. В Ізраїлі, наприклад, два вихідці з України стали президентими, а чотири – прем’єр-міністрами. У Франції уряд країни один час очолював П’єр Береговуа (Береговий), батьки якого – вихідці з Ізюма Харківської обл. За словами колишнього посла України у Франції  А.Зленка родинні корені в Україні має Марина Владі – уславлена кіноактриса. Киянин Сергій Лифар (Серж Лифар) – артист і хореограф Київського оперного театру став реформатором французького балету.

Неможливо перелічити всіх вихідців з України, які стали видатними особистостями в Росії: вчений-енциклопедист Володимир Вернадський, мікробіолог Микола Гамалея, класик світової антропології та етнографії Микола Міклухо-Маклай, природодослідник Микола Пржевальський, медик Микола Скліфасовський, кінорежисери Сергій Бондарчук і Андрій Тарковський, кіноактриси Єліна Бистрицька і Нона Мордюкова, художник Давид Бурлюк, композитор Ісак Дунаєвський, оперний співак Іван Козловський, письменники і громадські діячі Володимир Короленко та Сергій Степняк (Кравчинський), Анна Ахматова (Горенко)… Класик російської літератури Олександр Шолохов завжди нагадував, що його мати – українка з Чернігівщини, Анастасія Данилівна Черняк. Вона, як згадує письменник, «прищепила мені любов до українського народу, до українського мистецтва, до української пісні – однієї з наймилозвучніших у світі». Прозаїк і драматург Антон Чехов визнавав, що в його жилах тече українська кров…

Перелік можна продовжувати, розповідаючи про вихідців з України, які знайшли себе в інших країнах, стали відомими американцями, європейцями чи австралійцями. Є серед них лауреати Нобелівської та інших престижних премій, державні й політичні діячі, науковці, письменники, художники, архітектори, генерали та адмірали, композитори, бізнесмени, спортсмени… Нині база даних про успішних вихідців з України досягла близько двох тисяч чоловік.

ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ НА БАТЬКІВЩИНІ

Цікаво, а скільки видатних українців ми вшановуємо в самій Україні?

Відповісти на це питання не легко, бо інформація про таких людей розпорошена по різних джерелах. Першу спробу обрахувати та описати видатних представників українського народу здійснено в книзі «100 найвідоміших українців», яка вже витримала кілька видань. У ній описано долі непересічних постатей від часів Київської Русі й до кінця ХХ століття включно. Чимало з них здійснили подвиги в боротьбі за розбудову української держави, деякі зазнали переслідувань і кривавих розправ, не вписались у прокрустове ложе усталених стандартів та ідеологій.     

Чимало імен також названо в книзі «100 найвідоміших шедеврів України». Усі вони пов’язані з видатними пам’ятками писемності, архітектури, скульптури і живопису, є авторами чи власниками цих шедеврів.

У пошуках відповіді на поставлене запитання я завітав до Державного політехнічного музею. Керівник музею Наталія Володимирівна Писаревська одразу ж вручила мені список видатних інженерів та конструкторів, які допомагали розвиватись українському суспільству і змінювали технічну історію. У ньому значиться 53 прізвища.

Наталія Володимирівна захоплено розповідала про багатьох із цього списку. Мені запам’яталась її емоційна розповідь про Михайла Пилиповича Кравчука – всесвітньо-відомого математика, вчителя відомих конструкторів ракетно-космічної техніки. Він написав підручник з математики для вищої школи і уклав тритомний словник української математичної термінології. Серед його наукових праць значиться комп’ютер, а запропоновані ним методи створення кібернетичної техніки використовуються ще й зараз. У 37 років став академіком. Говорив: «Україна і математика – моя любов». Його звинуватили в націоналізмі, заарештували й вислали на Колиму. Там він і помер від непосильної праці і поганого харчування. Вже мертвого Кравчука наглядач бив залізною палкою, щоб він негайно піднімався і ставав до роботи.

Народився Кравчук у 1892 році на Волині, а де похований на Колимі у 1942 році – невідомо. Зараз реабілітований «за відсутності складу злочину», поновлений у складі членів Академії наук. На алеї слави в КПІ йому встановлено пам’ятник.

Наталія Володимирівна звернула мою увагу ще на одне прізвище – Дронг Іван Йосипович. За її словами , це – видатний конструктор тракторної техніки. Дві третини світу орали, боронували та збирали врожай за допомогою тракторів Дронга. Мінський тракторний завод ще й зараз випускає трактори його конструкції. «Дронг для тракторної галузі – як Корольов для космонавтики», – говорять в КПІ, який він закінчив. Вступив до інституту прямо із с. Салькове Вінницької обл.

Є в цьому списку багато творців ракетно-космічної техніки: Юрій Кондратюк, Сергій Корольов, Володимир Чаломей, Архип Люлька, Валентин Глушко, Михайло Янгель… А як не згадати відомих авіаконструктрів, що теж значаться у цьому списку, починаючи з Ігоря Сікорського, ім’я якого тепер носить КПІ. Або Олега Антонова – автора велетня «Антея» (АН-22), богатиря «Руслана» (АН-124) та ніким не перевершеної «Мрії» (АН-225). А ще ж Костянтина Калініна – творця перших літаків за схемою «літаючого крила», Дмитра Григоровича – творця першого гідроплана, Олександра Ільченка, Івана Коваля та Олександра Мікуліна – видатних конструкторів авіаційних двигунів…

Є в цьому списку конструктори перших електронно-обчислювальних машин, тепловозів, вагонів, кораблів, оптичних приладів, двигунів для сільскогосподарських машин і, звичайно, військової техніки – танків, бронемашин, бойових ракет і протиракетних систем… Маємо всі підстави пишатися цими людьми і наслідувати їхній приклад.  Спогад про видатних людей неминуче заряджатиме нас енергією, кликатиме до власних звершень і творчої самореалізації.

ПРИКЛАД ВАРТИЙ НАСЛІДУВАННЯ

І вже насамкінець – про те, як розповідати про інтелектуалів. Можливо, варто взяти до уваги досвід США. Тут про кожну видатну особистість пишуть окрему книгу. Там навіть народився новий вид літератури – технологічної. Готують ці книги здебільшого журналісти.

Варто зазначити, що написанню таких книг передує тривала і виснажлива підготовка. Уолтер Айзек, колишній головний редактор журналу «Тайм», написав книгу про раніше згаданого Стівена Джобса. Його він зобразив як талановитого бізнесмена, який змінив наші уявлення про комп’ютери, анімацію, мобільні телефони, електронні книги та музику. Перш ніж взятись за перо, журналіст провів із героєм своєї книги 40 інтерв’ю та понад 100 бесід із родичами, друзями, ворогами, суперниками та колегами. Вся підготовка книги тривала два роки.

Знаний у світі технологічної літератури журналіст Єшлі Венс написав книгу про Ілона Маска, ім’я якого після запуску надважкого супутника з електроавтомобілем на борту сьогодні у всіх на устах. Він перед написанням книги провів у розмовах з Маском 50 годин та проінтерв’ював майже 300 осіб.  І все це довелося зробити, щоб розповісти бурхливу біографію, історію компаній, які створив Маск, та щоб показати чоловіка, який вдихнув нове життя в американську промисловість і поклав початок змінам у всьому світі.

Варто зазначити, що книги про життя й діяльність видатних особистостей розлітаються в Сполучених Штатах, як у нас гарячі пиріжки.

Віктор Миронченко

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства