КС оприлюднив рішення про мовний закон Ківалова-Колесніченка

Відповідний текст рішення розміщено на сайті суду.

«Конституційний Суд дійшов висновку, що порушення конституційної процедури розгляду та ухвалення проекту закону №9073 під час його прийняття в цілому на вечірньому пленарному засіданні ВерховноїРади 3 липня 2012 року мали системний характер та істотно вплинули на остаточний результат прийняття закону. Викладене є підставою для визнання закону неконституційним згідно частини першої ст. 152 Конституції України», - йдеться у рішенні суду.

Аналіз матеріалів справи, зазначається у рішенні,  дає підстави вважати, що процедура розгляду та ухвалення закону відбулася без підготовленого до другого читання проекту закону у вигляді порівняльної таблиці, а також висновку комітету щодо нього під час розгляду та ухвалення. 

Крім того, проект закону включили до порядку денного без зазначення повної назви, реєстраційного номера, редакції та ініціаторів внесення. Також народні депутати під час ухвалення закону «Про основи державної мовної політики» перебували у місцях, які унеможливлюють особисте голосування. До того ж народні депутати за цей закон голосували картками інших депутатів.

У рішенні йдеться, що КСУ дослідив свідчення народних депутатів 6 скликання ВР та матеріали справи, зокрема, стенограму вечірнього засідання парламенту 3 липня 2012 року. Також КСУ врахував інформацію від Державної прикордонної служби щодо перетину кордону 3 липня 2012 року народними депутатами, голоси яких були зараховані як присутніх на вечірньому засіданні парламенту. До того ж КСУ врахував інформацію щодо лікарняних листів народних депутатів, голоси яких були зараховані на підтримку закону, відеозапис пленарного засідання ВР і дані про результати письмової реєстрації на засіданні.

Таким чином КСУ визнав  закон неконституційним і таким  що втрачає чинність з моменту ухвалення відповідного рішення 28 лютого 2018 року.

Суддею-доповідачем у справі виступав Ігор Сліденко.

Як повідомляв Укрінформ, закон "Про основи державної мовної політики" (так званий закон Ківалова-Колесніченка) набув чинності у 2012 році. Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 відсотків.

Ухвалення закону у 2012 році спричинило мітинги та акції протесту. Після набуття ним чинності низки обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.

57 народних депутатів звернулися до Конституційного Суду з вимогою визнати «закон Ківалова-Колесніченка» неконституційним ще у 2014 році.

Як повідомляв Укрінформ, Конституційний Суд 28 лютого визнав закон "Про основи державної мовної політики" (так званий закон Ківалова-Колесніченка) таким, який не відповідає Конституції України.