З архіву: об'єднання України і наступ більшовиків (1919)
У ювілейному проекті «100 років – 100 новин» ви зможете прочитати найголовніші новини Агентства всіх цих років, знайдені в старих зшивках газет та в архівах.
Проголошення Акту Злуки
23 січня. Київ. УТА. «Вчора, в день річниці проголошення четвертого Універсалу У.Н.Р., котрим проголошено самостійність України, на Софійській прощі, відбулась друга національна урочистість – проголошення прилучення Західньої Української Народньої Республіки до Великої Східної України»...
Довідково: 22 січня 1918 року Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі був проголошений Універсал Директорії Української Народної Республіки, так званий Акт Злуки про об'єднання українських земель в єдину Україну.
У тексті документу зокрема говорилося: «Однині во едино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Украінська Народня Республіка (Галичина, Буковина, і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна».
Однак об'єднання України відбулось суто символічно: вже через кілька тижнів після проголошення Акту злуки більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехо-Словаччина – Закарпаття.
Переклад українською мовою святого письма
26 січня. Київ. УТА. «Ученим комітетом Міністерства культів ухвалено і доручено головному комітету порушити в належному порядку питання про асигнування окремого кредиту на організацію видання українським текстом книжок св. письма і перекладу на українську мову псалтира».
Довідково: 1 січня 1919 року Директорія своїм «Законом про вищий уряд Української Автокефальної Православної Соборної Церкви» проголосила автокефалію православної церкви в Україні. В одному з пунктів цього документу зазначено: «Українська Автокефальна Церква з її Синодом і духовною ієрархією ні в якій залежності від Всеросійського Патріярхату не стоїть». Тож питання перекладу Святого письма на українську мову було досить нагальним.
Більшовики в Чернігові
31 січня. Київ. УТА. «Большовики в Чернигові. Делегат, який приїхав з Чернигова на Трудовий Конгрес переказує, що місто попсовано гарматною стріляниною. Після вступу большовицьких загонів до Чернигова розпочався терор, причому большовиками забито багато місцевих громадян. Зруйновано також губерніяльну «Просвіту». Військо большовицьке - все російське, але чомусь вони називають, наприклад, один полк «1-й укр. совітський полк». Селянство до большовиків становиться вороже».
Як відомо, історія другого пришестя більшовиків в Україну почалась ще влітку 1918 року. Тоді в Таращанському та Звенигородському повітах спалахнуло повстання проти влади гетьмана Скоропадського, інспіроване двома українськими партіями: соціал-демократами та есерами. Повстання було придушене частинами німецької армії та гетьманської державної варти. Лідери соціалістів почали шукати контактів із московськими більшовиками.
13 листопада 1918 року в Києві таємно було обрано Директорію, яка мала очолити заколот проти гетьмана Скоропадського. А перед тим, 11 листопада, Раднарком червоної Росії постановив у десятиденний термін розпочати наступ «на підтримку робочих та селян України, що повстали проти гетьмана».
Після повалення Скоропадського, уряд Директорії стикнувся з тим, що на зміну австрійсько-німецьким окупантам в Україну увійшли війська більшовицької Росії.
Вже після падіння Харкова Директорія таки надіслала Москві ноту протесту. На що отримала відповідь, мовляв, ніяких військ радянської Росії на теренах України немає, а воєнні дії відбуваються між арміями УНР та українського радянського уряду.
Війну Росії Директорія оголосила тільки 16 січня. На той момент вже були втрачені Харків та Чернігів. А, захопивши 5 лютого 1919 року Київ, більшовики до кінця травня встановили Радянську владу на більшій частині території України.
Мобілізація у Києві
26 червня. Київ. УТА. «Большовицьке радіо. Ага! Перелякались! В зв'язку з наступом петлюрівських військ Народ. Ком. Внутр. Справ видав наказ, усім виконкомам «проявлять решительную твердую власть» по питанню поголовної мобілізації». (Цю новину співробітники УТА «перехопили» в ефірі більшовицького радіо і прокоментували).
Довідково: На початок літа 1919 року більшість територій України ( в тому числі й Київ) була захоплена більшовицькими військами. У липні армії УНР і ЗУНР об'єднались і почали наступ на Київ. Разом з тим на Київ йшла російська білогвардійська армія генерала Денікіна. «Штаб-квартира» УТА на той час знаходилася в Кам`янці-Подільському.
Ситуація «в Денікінщині»
6 вересня. Кам'янець. УТА. «Втікачі, котрі прибули з Киіва до Кам'янця передають слідуюче: в останні дні панування більшовиків ослабло... Ситуація завдяки большовицькій пресі була надзвичайно неясна. Невідомо було, яке військо, яка влада першою вступить до Киіва: чи українці, чи денікінці, чи поляки. Більшість населення бажала бачити українське військо й українську владу...»
23 вересня. Козятин. УТА. «...Дуже нахабно поводяться росіяне переважно чорно сотенні кола. На інтелігенцію, котра балакає на вулицях по украінськи звертають увагу, затримують і провіряють документи, всіх пан отців українських парахвій, хто не виїхав з Киіва заарештували за українофільство. Почались труси й арешти окремих українських діячів. Всі інституції закриті і невідомо коли почнуть працювати. Всім, хто працював в урядових інституціях при гетьмані, Директорії або світський владі кажуть власть імущі немає місця і не може бути на руской земле. В потягах теж боязно балакати по українськи».
Довідково: 30 серпня 1919 року українським військам вдалося оволодіти Києвом. Однак, вже наступного дня під тиском нового ворога – російської армії Денікіна, українці залишити столицю. Ці події більш відомі під назвою «Київська катастрофа». Після цього українські війська потрапили в так званий «трикутник смерті» й змушені були вести бої з трьома силами, кожна з яких їх переважала - більшовики, білогвардійці та поляки.
Вже в середині жовтня почався контрнаступ червоних. 12 грудня вони захопили Харків, а 16 грудня – Київ.
Визнання Українського Товариства Червоного Хреста
3 жовтня 1919 року. Кам'янець. УТА. «Львівська «Вперед» доносить з Відня, що з днем 1-го вересня офіціяльно визнано Український Червоний Хрест».
Довідково: Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця виник у Швейцарії в середині ХІХ ст. 5 травня 1919 року, після закінчення Першої світової війни, в Парижі зібралися представники Національних товариств Червоного Хреста союзних держав – Великобританії, Франції, Італії, Японії і США для створення Ліги товариств Червоного Хреста. В Україні Товариство Червоного Хреста виникло 18 квітня 1918 року як незалежне гуманітарне товариство Української Народної Республіки.
(Далі буде)
Хроніка попередніх років: 1918 рік.
