З архіву: гроші, які сподобалися киянам, та той, кого запустив Корольов (1961)

Де був би СРСР в освоєнні космосу без наших земляків Корольова, Глушка, Челомея та етнічного українця з Іркутська Янгеля? Але в 60-і роки минулого століття ніхто про них в Україні не чув – бо і прізвища їхні, й посади були військовою таємницею. Зате про супутники «Космос», космічні кораблі «Восток» та Гагаріна знали всі. Але це теж – не одразу. 12 квітня 1961-го, коли по дротовому радіо всіх радянських людей попередили: «Незабаром передаватимуть термінове повідомлення ТАРС», першою думкою для багатьох було: «почалася третя світова війна». Але про ці жахи РАТАУ тоді не писало.

ГРОШОВА РЕФОРМА

3 січня 1961 року. Київ. РАТАУ. «Яким будуть гроші нового зразка – кияни добре знали з повідомлень газет. І все-таки перші банківські білети та білети державної скарбниці, розмінну металеву монету випуску 1961 року, яки з'явилися в обігу, зустрінуто з найжвавішим інтересом».

Довідково: 1 січня 1961 року почалася грошова реформа, яка стала вже третьою за часів існування СРСР. На відміну від попередньої, 1947 року, вона не стала несподіванкою, адже до неї готувались заздалегідь. У лютому 1958 року Рада міністрів СРСР ухвалила постанову про карбування монет нового зразка, а у травні 1960 року виходить постанова  «Про заміну масштабу цін та всіх виплат і зарплат у співвідношенні 10:1».

В жовтні 1960 року почалися перерахування вкладів у банках. На цінниках у магазинах було дві ціни – нова і стара. Тодішня влада пояснювала: це робиться аби дати можливість населенню звикнути до нових цін.

Сама реформа, розпочавшись з 1 січня, тривала 1 квартал. До обміну приймалися всі грошові знаки без обмеження.

Нові банкноти суттєво відрізнялися від тих, які були в ужитку – вони були різнокольорові, купюри друкувалися на папері з водяними знаками. Разом із тим, нові радянські гроші мали золоте забезпечення. Курс рубля з 1961 року визначався в 90 копійок за 1 долар США.

Введені з 1 січня 1961 року грошові знаки перебували в обігу на території України понад 30 років – з 1961 по 1991 рік.

ПЕРШИЙ ПОЛІТ ЛЮДИНИ В КОСМОС

12 квітня. Київ. РАТАУ. «Український народ, як і всі радянські люди, все прогресивне людство, віддає данину глибокої пошани і любові героєві-космонавтові, творцям чудового корабля-супутника «Восток»».

Як відомо, 12 квітня 1961 року о 9:07 пілотований Юрієм Гагаріним космічний корабель «Восток» стартував з космодрому Байконур. Зробивши за 108 хвилин один оберт навколо Землі, спусковий апарат космічного корабля о 10:55 приземлився неподалік поволзького міста Енгельс.

Перший космонавт Юрій Гагарін народився у 1934 році на Смоленщині. Свій історичний політ він здійснив, коли йому виповнилося лише 27 років. Після приземлення ім'я Гагаріна з'явилося в заголовках газет усього світу – військовий льотчик із зовнішністю кінозірки став символом свого покоління.

Однак, імена тих, хто працював над програмою «Восток», зокрема, українського вченого та конструктора Сергія Корольова, тоді залишились «за кадром». Про головного конструктора ракети, що вивела на орбіту космічний корабель, країна дізналася лише згодом. Майже до кінця життя він залишався «засекреченим» академіком. Свої наукові роботи та статті Корольов підписував псевдонімом «професор К. Сергєєв».

Після першого польоту людини в космос перед Корольовим була поставлена інша задача – пілотований обліт Місяця і висадка на нього. Однак, у цьому випередити американців йому не вдалося. 14 січня 1966 року Сергія Корольова не стало. Його поховали з усіма почестями біля кремлівської стіни у Москві. До речі, поруч із ним поховали і Юрія Гагаріна, який загинув у 1968 році.

На знак визнання заслуг видатного конструктора, який першим запустив пілотований людиною космічний корабель на орбіту Землі, в його рідному Житомирі було відкрито Меморіальний будинок-музей, а згодом і Музей космонавтики.

БЕРЛІНСЬКА СТІНА

15 серпня. РАТАУ з посиланням на ТАРС передало постанову Ради Міністрів НДР, в якій, зокрема, йшлося: «Для припинення ворожої діяльності реваншистських і мілітаристичних сил Західної Німеччини і Західного Берліна запроваджується такий контроль на кордонах Німецької Демократичної Республіки, включаючи кордон з західними секторами Великого Берліна, який звичайно має місце на кордонах кожної суверенної держави».

Довідково: саме так повідомлялося про початок будівництва Берлінської стіни.

Як відомо, в ході Другої світової війни, 2 травня 1945 року, Берлін був зайнятий радянськими військами, а після капітуляції Німеччини місто було поділене між Радянським Союзом, США, Великобританією і Францією на чотири окупаційні зони.

Вже в 1948 році у відносинах між союзниками виникла криза, приводом для якої стала грошова реформа в окупаційних зонах США, Великобританії та Франції. З червня і протягом року СРСР блокував залізничні й автомобільні шляхи в західні сектори Берліна. Такими діями Сталін сподівався привести західних союзників до столу переговорів. Однак, у травні 1949 року німецькі землі, що перебували в західній зоні окупації, об'єднались у Федеративну Республіку Німеччини. Разом із тим, Західний Берлін став автономним самоврядним містом. У відповідь на це, в жовтні 1949 року в радянській зоні окупації була створена Німецька Демократична Республіка.

У серпні 1960 року уряд НДР ввів у дію обмеження на відвідування громадянами ФРН Східного Берліна, посилаючись на необхідність припинити ведення ними «реваншистської пропаганди». Ситуація ще більш загострилася влітку 1961 року, коли зовнішньополітична напруженість і більш високий рівень оплати праці в Західному Берліні спонукали тисячі громадян НДР виїжджати на Захід.

Зрештою, на нараді перших секретарів керівних комуністичних партій країн Варшавського договору, що проходила у Москві 3-5 серпня 1961 року, керівнику уряду НДР Вальтеру Ульбріхту рекомендували закрити кордон.

О першій годині ночі 13 серпня 1961 року почалося зведення Берлінської стіни: кордон між Західним і Східним Берліном був заблокований військами і до 15 серпня вся західна зона була обнесена колючим дротом. Віднині для відвідування Західного Берліна громадянам НДР був потрібен спеціальний дозвіл.

Будівництво та переобладнання стіни тривало з 1962 по 1975 рік, коли вона перетворилась на складну інженерно-технічну споруду довжиною 155 кілометрів. Сама стіна складалася з бетонних сегментів висотою до 5 метрів зі сторожовими вежами і прикордонними пропускними пунктами.

До 9 листопада 1989 року Берлінська стіна слугувала державним кордоном Німецької Демократичної Республіки з Західним Берліном.

(далі буде)

Хроніка попередніх років: 1918,  1919,  1920-1921,  1922-1923,  1924-1925,  1926-1927,  1928-1929,  1930-1932,  1933-1934,  1936-1937,  1937-1938,  1939,  1940,  1941-1943,  1944,  1945,  1946-1947,  1948,  1949,  1950,  1951,  1953,  1954,  1955-1956,  1957,  1958-1959,  1960