Рука Москви – з гранатою й ножем
На вулицях українських міст стало неспокійно. Звістки про вибухи, постріли й підпали надходять щодня з різних куточків України. Почерки злочинів на диво схожі, в багатьох із них легко читається політичний мотив. І вже, мабуть, нікого не здивує, якщо виявиться, що все це – ланки однієї тривалої кримінальної кампанії, організованої й керованої з одного закордонного центру. У ряді випадків російські виконавці вже затримані, в інших – вони встигли покинути країну, але їхні імена відомі, в третіх – у слідчих є неспростовні докази про наявність «російського сліду».
Згадаймо ці злочини, організовані «з-запоребрика», й будьмо пильними.
1. Ніж у спину кіборга. 2 травня 2018 року група зловмисників скоїла напад на учасника АТО – захисника Донецького аеропорту Дмитра Іващенка. Під час бійки учасник АТО отримав колото-різане поранення у спину. Пізніше потерпілий розповів, що нападники спрямовано цілили йому в голову.
За фактом нападу поліція розпочала кримінальне провадження. Було встановлено, що більшість нападників виїхали до Харкова, де вони й були затримані. Спецслужбами задокументовано, що організатором нападу на «кіборга» є громадянин Росії, який покинув територію України 4 травня та переховується у Польщі.
Всі фігуранти справи встановлені та для проведення невідкладних слідчих дій будуть доставлені до Києва.
2. Напад на Мустафу Найєма. Увечері 30 квітня 2018 року біля Бессарабського ринку в центрі Києва на народного депутата Мустафу Найєма в результаті спровокованого конфлікту на дорозі напала група молодих людей.
Як потім розповідав нардеп, він рухався власним автомобілем у напрямку Бессарабської площі. На дорозі його підрізав "Мерседес", почалася сварка. Мустафа Найєм викликав поліцію, а пасажири "Мерседеса" – підмогу. Згодом на чорному BMW під'їхали двоє, ще один прийшов пішки. Під час конфлікту молодики влаштовували кілька "раундів" побиття нардепа, після чого зникли з місця події. Для розшуку автомобілів правоохоронці ввели план "Перехоплення".
Мустафа Найєм із травмами (зокрема, перелом щелепи, струс мозку) потрапив у лікарню, де його прооперували. За фактом нападу на народного депутата розпочато кримінальні провадження за статтями "хуліганство" та "умисне тілесне ушкодження середнього ступеня".
Згодом поліція затримала трьох осіб. Двоє з нападників мають громадянство РФ, ще один – громадянин України. Всім трьом висунуто підозру за статтею про хуліганство. Підозрюваним суд обрав запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту: двом – нічний, третьому – цілодобовий з носінням електронного браслета.
Четвертого нападника, який через дві години після побиття вилетів до Баку, оголосили в розшук. 5 травня азербайджанські правоохоронці затримали цього чоловіка, і ГПУ найближчими днями подасть запит на його екстрадицію.
3. Вибух на Меморіалі орлят. 13 березня 2018 року увечері зловмисники кинули вибухівку до польського Меморіалу орлят на Личаківському кладовищі у Львові. Співробітники СБУ затримали двох підозрюваних у підриві меморіалу та підпалі польського туристичного автобуса.
За словами голови СБУ Василя Грицака, було викрите організоване угруповання, яке за вказівкою з РФ здійснило акти вандалізму щодо об'єктів національно-культурної спадщини національних меншин у різних регіонах України.
4. Вибух в угорському товаристві. У ніч на 27 лютого 2018 року в Ужгороді сталася пожежа в офісному приміщенні, де знаходиться «Товариство угорської культури Закарпаття». Пожежі передував вибух у будівлі.
4 березня українська поліція затримала трьох осіб за підозрою в нападі на угорський центр. Вірогідним організатором злочинів слідство вважає іноземного громадянина, якого оголосили в розшук. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін та голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль заявили, що за підпалом офісу Товариства угорської культури в Ужгороді стоять російські спецслужби.
5. Убивство Аміни Окуєвої. Увечері 30 жовтня 2017 року невідомі кілери обстріляли автомобіль Аміни Окуєвої та Адама Осмаєва поблизу селища Глеваха Київської області. Окуєва загинула на місці, а її чоловік, Адам Осмаєв, дістав поранення. Це стало другим замахом на подружжя. Крім того, Осмаєв заявив, що літній замах та нинішній – «ланки одного ланцюга».
За даними народного депутата, члена колегії МВС Антона Геращенка, основна версія вбивства і замаху – помста з боку російських терористичних диверсійних угруповань, які діють за підтримки російських спецслужб.
6. Замах на Ігоря Мосійчука. 25 жовтня 2017 року біля будівлі телеканалу «Еспресо» пролунав вибух, унаслідок якого три людини постраждали, дві загинули. Серед потерпілих – народний депутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук і політтехнолог Віталій Бала. Загинули охоронець народного депутата та співробітник МВС України підполковник Михайло Мормиль. Цей інцидент правоохоронці кваліфікували як теракт і передали справу до СБУ.
Справа була розкрита в жовтні 2017 року. СБУ з'ясувала, що вибух біля телеканалу Еспресо був замахом на життя Ігоря Мосійчука, який замовила Росія з метою дестабілізації ситуації в країні.
Організатором замаху був невстановлений представник Головного управління Генштабу РФ, а виконавці злочину – уродженець Азербайджану Олександр Григорян, уродженець Волині Ігор Лисак, а також Михайло М'ятних. Затриманий тільки М'ятних, двоє інших – перебувають на території Росії й оголошені в розшук.
7. Убивство добровольця Махаурі. 8 вересня 2017 року між вулицями Басейною та Великою Васильківською в Києві вибухнув автомобіль громадянина Грузії, члена чеченського добровольчого батальйону імені Джохара Дудаєва Тимура Махаурі, який загинув на місці.
Було відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство, вчинене суспільно небезпечним способом). Наразі слідство продовжується, вже допитано понад сто свідків. Конкретних фактів у слідчих ще немає і замовники злочину не виявлені.
За даними СБУ, на загиблого в центрі Києва Махаурі давно «полювали» російські спецслужби.
8. Теракт у Солом`янському районі Києва. 27 червня 2017 року вранці у Солом`янському районі Києва в результаті підриву автомобіля загинув керівник спецрезерву Головного управління розвідки Міноборони Максим Шаповал, який брав участь у плануванні та проведенні розвідувальних рейдів у глибокий тил противника, де документував докази присутності російських військ.
Поліція кваліфікувала вибух як теракт. Як заявив головний військовий прокурор Анатолій Матіос, слідство розглядає російський слід як основну версію злочину. За словами секретаря РНБО О.Турчинова, вбивство співробітника ГУР у Києві організовано за участю спецслужб РФ.
9. Вірус NotPetya. 27-29 червня 2017 року сервери багатьох державних установ і комерційних структур в Україні зазнали масштабної кібератаки вірусом NotPetya. У липні в Україні зупинили другу атаку вірусом NotPetya (він же Diskcoder.C, ExPetr, PetrWrap, Petya).
Служба безпеки України і американська компанія FireEye вважають, що за цими вірусними атаками стоять російські спецслужби. Також Велика Британія, а за нею й США відкрито звинуватили Росію у хакерській атаці за допомогою вірусу NotPetya, який вразив Україну.
10. Смерть контррозвідника. 31 березня 2017 року в Маріуполі підірвали автомобіль, у якому перебував заступник начальника відділу контррозвідки управління СБУ Донецької області, полковник Олександр Хараберюш. На рахунку полковника контррозвідки близько 80 затримань російських агентів і терористів.
Слідство встановило, що жінка-терористка вночі встановила міну під сидіння водія. 31 жовтня СБУ повідомила, що її вдалося затримати в Одесі. За даними спецслужби, терористка працювала на так званий Центр спеціальних операцій МДБ ДНР, який діє під кураторством російських спецслужб.
11. Обстріл генконсульства Польщі. В ніч на 29 березня 2017 року на четвертому поверсі адміністративної будівлі Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку стався вибух, спричинений пострілом із гранатомета РПГ-26. Жертв у результаті вибуху немає.
Посол України в Польщі Андрій Дещиця не сумнівається, що за обстрілом консульства Польщі в Луцьку стоїть Росія. Служба безпеки України не відкидає версію спланованого теракту проти консульства Польщі в Луцьку, який могла організувати РФ.
12. Замах на Антона Геращенка. 21 січня 2017 року була здійснена невдала спроба замаху на народного депутата України Антона Геращенка.
Слідством було встановлено, що замах на депутата організував один із активних членів терористичної організації самопроголошеної «ЛНР» на виконання завдання Головного розвідувального управління Генштабу Збройних сил РФ.
З 28 грудня 2016 року по 19 січня 2017 року підозрювані отримали від невстановлених осіб вибухову речовину, електродетонатор та магніт для саморобного вибухового пристрою. Виконавці замаху були затримані з приведеним у готовність саморобним вибуховим пристроєм поблизу житла народного депутата України. Обвинувальний акт проти них скеровано до суду. Обом загрожує довічне ув'язнення.
Замовником замаху на Геращенка слідство вважає уродженця Росії Андрія Тихонова, активного члена терористичної організації «ЛНР». Його оголошено у розшук.
Мар`яна Рабченюк. Київ.
