Не готові повертатися назад. Переселенці в світлі соціології

Міжнародна організація з міграції (МОМ) презентувала черговий раунд звіту Національної системи моніторингу ситуації з вимушеними переселенцями в Україні за березень 2018 року.

Є в цьому дослідженні й тривожні нотки – опитані вважають, що їхній фінансовий стан погіршився, і досі актуальними лишаються проблеми з пошуком роботи. Є тенденції, які заслуговують на детальніше вивчення – небажання значного числа переселенців навіть у перспективі повертатися на малу батьківщину та пов`зування свого майбутнього з новим місцем проживання.

Укрінформ проаналізував свіжий звіт МОМ та пропонує ознайомитися з найбільш цікавими його результатами.

1. Середньомісячний дохід вимушеного переселенця й досі є меншим за прожитковий мінімум

З кінця минулого року середньомісячний дохід на одну особу дещо зменшився – з 2246 грн у грудні 2017 року до 2239 грн у березні 2018 року. Загалом же рівень середньомісячного доходу на одну особу значно нижчий порівняно з таким же показником серед населення України в цілому (він становив 3640 грн у січні-вересні 2017 року).

При цьому рівень середньомісячного доходу різниться за географічними зонами й типами населених пунктів. Так, у Києві він є найвищим – 3769 грн.

Згідно з результатами моніторингу, 16% респондентів заявили, що змушені заощаджувати навіть на харчуванні. 38% підкреслили, що коштів вистачає лише на харчування. Через брак доходів вдавалися до витрачання заощаджень – 39%, позичали кошти – 28% та продавали особисте майно – 7%.

2. Більш як половина вимушених переселенців живуть на підтримку від держави

Для 63% опитаних ВПО основним джерелом доходів є заробітна плата, 55% зазначили, що отримують державну підтримку, 32% живуть на пенсію, 29% отримують соціальну допомогу,  9% респондентів шукають випадкові заробітки та 9% отримують фінансову допомогу від родичів, що проживають в Україні (загальна сума процентів може бути більше 100, оскільки респонденти могли вибрати кілька варіантів відповіді).

3. Найбільше турбують вимушених переселенців умови проживання

Серед найбільш проблемних питань, на думку ВПО, перше місце посідають умови проживання (20%), за ними йдуть – оплата оренди (15%), оплата комунальних послуг (15%), 10% опитаних переселенців найбільш проблемним питанням вважають відсутність можливості повернутись до місця свого постійного проживання.

4. Вимушені переселенці продовжують скаржитися на  дискримінацію через статус ВПО

13% ВПО відчули на собі дискримінацію через статус переселенця. Причому, у вересні 2017 року тих, хто зіткнувся з дискримінацією, було 18%, тоді як у  червні 2017 року лише 10%.

Найбільше проявів дискримінації переселенці зазнали у стосунках з місцевим населенням (32% опитаних), 31% – при отриманні медичних послуг та при вирішенні житлового питання – 25% (респонденти могли обрати кілька варіантів відповіді).

5. Внутрішні переселенці стали частіше купувати житло

12% ВПО наразі мають власне житло, тоді як ще в червні 2017 року серед опитаних таких було 9%.

Разом із тим, 47% переселенців зазначили, що орендують житло, а 4% – проживають у центрі колективного проживання ВПО.

6. Чверть опитаних ВПО готові повернутися на малу батьківщину після завершення військового конфлікту

Повернутися на колишнє місце проживання найближчим часом планує лише 1% опитаних переселенців, тоді як 25% заявили, що це можливо лише після завершення конфлікту.

Водночас 38% респондентів не готові залишити нинішнє місце проживання за будь-яких обставин. Причому наміри залишитися тим поширеніші, чим далі перебувають переселенці від непідконтрольних уряду територій.

7. Більшість із тих переселенців, хто повертається жити на непідконтрольні території, роблять це через майно та сімейні обставини

64% респондентів як причину повернення та проживання на території, не підконтрольній уряду, вказали, що "там є власність і не потрібно платити орендну плату", 43% вказали сімейні обставини. Окрім того, 9% опитаних причиною повернення назвали неможливість працевлаштуватися на території, куди змушені були переселитися, 4% – обмежений доступ до соціальних послуг, 2% – неможливість інтегруватися в місцеву громаду.

8. Майже третина вимушених переселенців, котрі повернулися в ОРДЛО, не почуваються в безпеці

ВПО, котрі повернулись на непідконтрольні території, оцінили власну безпеку в зв`язку з військовими діями.  26% з опитаних не почуваються в безпеці. При цьому 36% найнебезпечнішими вважають вечірній час та перебування у віддалених районах населеного пункту, а 21% – відмітили, що не почуваються у безпеці більшість часу.

9. Майже половина переселенців вважають ЗМІ найкращим каналом донесення інформації про проблеми переселенців

Таку думку висловили 49% опитаних ВПО. 49% назвали таким каналом спілкування з міжнародними організаціями, 35% – спілкування з місцевими органами влади.

10. Третина вимушених переселенців не планують голосувати на наступних загальноукраїнських виборах

Про це заявили 31% опитаних. Натомість 52% зазначили, що проголосували б на наступних місцевих виборах, якби така можливість у них була.

Причому 44% ВПО з числа осіб, що не мають наміру голосувати, заявили, що не знають, як голосувати у місцях переселення, а ще 28% зазначили, що ніколи не цікавилися виборами.

Довідка: дослідження Національної системи моніторингу проводить Міжнародна організація з міграції (МОМ), Агентство ООН з питань міграції. В останньому раунді було опитано 2 420 переселенців шляхом особистих інтерв’ю, а ще 4013 ВПО – шляхом телефонного інтерв’ю (з них – 402 інтерв'ю були проведені з ВПО, які повернулись на не підконтрольну уряду територію).

Проект  "Національна система моніторингу ситуації з ВПО в Україні" фінансується Європейським Союзом та впроваджується Міжнародною організацією з міграції (МОМ).

Олександра Жаркова, Київ.