Вʼятрович: Немає жодних свідчень про озвучені Польщею масштаби “геноциду”
На цьому наголосив під час круглого столу в Укрінформі голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, повідомляє кореспондент агентства.
"Вчора в Польщі на державному рівні відзначався День пам'яті жертв геноциду, організований українськими націоналістами над громадянами Другої Речі Посполитої. Про 11 липня говориться як про нібито апогей польсько-українського протистояння, коли відбулася наймасштабніша антипольська операція УПА. Масштабність цієї операції і її спланований характер є одним з ключових аргументів і основ геноцидної концепції. Цікаво, що розмах цієї операції, яку подають, в основному опираючись не на документи, а на спогади, з кожним роком зростає. Якщо на початках йшлося про близько 60 населених пунктів, то пізніше - про понад 100 населених пунктів, які нібито були атаковані впродовж цієї доби. А зараз канонічною цифрою називається 167 населених пунктів", - сказав В'ятрович.
Він зазначив, що насправді єдиним документальним слідом такої масштабної операції є звіт польського генерала, одного з командирів Армії Крайової Коморовського, в якому йдеться про те, що в селах Володимирського і Горохівського районів було атаковано 60 населених пунктів протягом 11 і 12 липня, і це найбільша цифра, відображена в документах. Всі інші документи, які є точнішими, тому що чіткіше говорять про конкретні райони і час, називають значно менші цифри.
"Якщо підсумувати польські документи того часу, то знаходимо детальні описи кільканадцяти - від 11 до 19 - акцій, які відбулися 11 і 12 липня. Точно названо 12 місцевостей, хоча датою знищення частини з них названо період між 13 і 18 липня. Проте немає жодних свідчень про масштаби в 60 населених пунктів чи тим паче в 100 чи 160 водночас атакованих сіл", - підкреслив історик.
Водночас він зауважив, що масштабна операція в кілька десятків чи навіть понад сотню населених пунктів, вимагала серйозної координації, і тому мала би залишити бодай якісь документальні сліди і в матеріалах УПА, і в звітах різних її територіальних підрозділів. Натомість такої інформації, принаймні поки що, не знайдено. Жодних німецьких документів про акції цього дня поки теж не виявлено. Очевидно, що німецька окупаційна адміністрація не могла не помітити такої великої операції.
Важко також припустити, за його словами, що радянські органи безпеки чомусь би приховували інформацію про масштабну антипольську операцію. Швидше навпаки, цю інформацію, якби вона була, було би використано для потужного розкручування радянською пропагандою як доказ злочинів українського націоналізму.
"Перебільшена кількість нападів на польські села 11 липня 1943 року стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну антипольську операцію, про нібито якийсь "генеральний антипольський виступ", який нібито мав відбутися одночасно мало не по всій території Волині. А звідти, знову ж таки, зроблено висновок про існування наказу про цілковите знищення поляків, який, по суті, надавав антипольським виступам чітко продуманого характеру. І відповідно це дає підстави говорити про геноцид, здійснений українськими націоналістами. Як бачимо, одна з основ цієї концепції, яка полягає в нібито масштабній операції 11 липня, не знаходить свого підтвердження в документах", - наголосив В'ятрович.
