У Биківні можуть бути поховані від 30 до 100 тисяч репресованих
Про це розповів Богдан Біляшівський - директор національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», де у неділю десятки активістів, дослідників репресій у СРСР та постраждалих від них вшанували пам'ять жертв розпочатого Йосифом Сталіним 5 серпня 1937 року «Великого терору», повідомляє «Радіо Свобода».
«Це ще неоране поле для дослідників, і ми маємо цю інформацію дослідити дуже ретельно. Ми можемо говорити, що в Биківні поховано від 30 тисяч людей. Верхню планку дослідники називають - до 100 тисяч», - наголосив він.
Як розповів Біляшівський, на території заповідника - найбільше поховання репресованих в Україні. У серпні 1937 року в будівлі Жовтневого палацу у Києві за наказом Сталіна почали розстрілювати підозрюваних в антирадянській діяльності, а потім - таємно вивозили і ховали в лісі поблизу селища Биківня, яке нині в межах столиці. Тут ховали людей, розстріляних «спеціальними органами правопорядку», аж до взяття Києва нацистами у вересні 1941 року.
«5 серпня - це фактичний початок виконання в Україні сумнозвісного наказу НКВС про репресування колишніх куркулів, «антирадянських елементів» та кримінальних злочинців. Власне, за інформацією, яку ми нині маємо, масові арешти почалися значно раніше, але саме в ці дні почалася робота так званих «позасудових трійок» і масове знищення людей у плановому порядку», - наголошує Біляшівський.
За його словами, інформація про розстріляних та похованих у Биківні була засекречена та частково знищена, окрім того, частина розстрілів після 1938 року не обліковувалася.
Як відомо, «Великий терор» тривав 15 місяців і був офіційно припинений за постановою Політбюро ЦК ВКП(б) 17 листопада 1938 року, хоча репресії в менших масштабах тривали й надалі.
За два роки партійна верхівка арештувала 1,5 мільйона людей, 680 тисяч із них були вбиті.
На території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 тисяч 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць і таборів.
Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв'язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.
