Християни східного обряду святкують Яблучний Спас

Про це повідомляє Укрінформ.

У це свято за древнім звичаєм відбувається освячення перших плодів (злаків, винограду чи яблук), тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним Спасом. Крім яблук, у цей день на церковну паперть приносять й інші плоди врожаю: горох, картоплю, огірки тощо.

Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі, звідки запозичено Устав Східної церкви, саме в ту пору дозрівав виноград. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все - від людини до рослини - має бути присвячене Богу як Його творіння.

Цього дня до церкви також несли святити квіти й мак, які потім клали за іконами, де вони зберігалися до весни. Навесні цей мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщеня вплітали у коси - «щоб не випадало з голови волосся».

На цей Спас також поминають померлих. За народним віруванням, це третій вихід померлих на світ у весняно-літньому сезоні.

Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний - осінь буде сухою. Якщо дощовий - мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму.

Святковою стравою на Спаса є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають. Господині готують також пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником - киселем зі свіжих груш.