У Міносвіти розповіли, які норми хочуть повернути в український правопис

Про це в коментарі Укрінформу сказав заступник міністра освіти та науки, член Української національної комісії з питань правопису Максим Стріха.

"Насамперед кожна нормальна, жива мова оновлюється, і час від часу виникає потреба в оновленні правопису, бо виникають нові явища, які треба кодифікувати, а щось відмирає. Через те правопис кожної живої активної мови переглядають приблизно щодвадцять років. Остання редакція українського правопису, як відомо вийшла в 1990 році, себто ми вже прогавили той час коли мусили здійснити чергове оновлення. У нас це (загалом створення українського правопису - ред.) було гостріше, з огляду на попередні події (мається на увазі історія України - ред.)", - сказав Стріха. 

Він зазначив, що до національної революції 1917-1920 років в Україні не було органу, який міг би зафіксувати і затвердити правописні норми. Першу таку спробу зробила Українська академія наук у 1919 році. У 1925 році уряд УСРР затвердив правописну комісію, і у 1927 році всеукраїнська правописна конференція схвалила проект нового правопису, який був затверджений у 1928 році наркомом освіти Миколою Скрипником, і відомий як класичний або харківський правопис. Втім, з 1933 року українізацію було згорнуто, і з української мови почали прибирати всі норми, які мали відміну від російських. 

"Так сталося, що в українській мові є дві літери - "ґ" і "г" для позначення двох різних звуків. В російській цього немає, через те одну з цих літер нам заборонили, і лишилися одна літера "г" для позначення цілком різних звуків. Так сталося, що в українській мові 7 відмінків, а в російській - 6, і кличний відмінок, який є в багатьох мовах, зокрема, в тій самій латині, у нас було оголошено кличною формою, яку не рекомендувалося вживати. Так сталося, що в українській мові є 4 граматичні часи на відміну від російської, де є три, у нас є ще давноминулий, як в латині. Відтак нам було наказано лишити три граматичні часи, четвертий було скасовано. І було скасовано ще низку норм, які були надто українськими.  В 1990 році частину цих норм відновили в правах, частину - ні. І в Україні зараз відбувається певний розгардіяш, бо оскільки діаспора весь час зберігала харківський правопис як офіційний, досі в Україні є певне число видавництв, які використовують харківський правопис, певні ЗМІ користуються харківським правописом, або власними правописними системами, чого не мусить бути. Тому завданням цієї комісії, до якої увійшли провідні українські лінгвісти, було ревізувати норми харківського правопису, зрозуміти, що з того варто відроджувати, а що померло", - розповів Стріха.

За його словами, чотири такі норми були відроджені, але як варіативні, водночас збережено чинні норми. Це зроблено з метою, що мовна практика покаже, що має залишитися. Серед інших змін, за словам Стріхи, багато спрощено порівняно з чинним правописом, також додані нові положення стосовно вживання іншомовних слів.

Також він зазначив, що зміни в навчальні програми, підручники, посібники, тощо, а також в тести ЗНО з української мови будуть вноситися, але це поступовий процес. 

«Безумовно, ЗНО (з української мови - ред.) найближчі роки, оскільки більшість норм залишаються без змін, має акцентуватися на тих нормах, які не зазнали змін, щоб не створювати труднощів. В підручники ці зміни будуть вноситися, це нормальний  процес, будуть методичні оновлення для вчителів. Саме зараз ми маємо такий час, коли формуємо нові комплекти для Нової української школи, було б логічно, якби ми зараз врахували і ці правописні зміни", - сказав Стріха.

Він уточнив, що це відбудеться, коли остаточну редакцію правопису після обговорення та внесення зауважень, буде затверджено урядом.

За сприятливих умов, за словами заступника міністра, це може відбутися до кінця року. 

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки винесло на громадське обговорення проект нової редакції Українського правопису. Обговорення триватиме до 15 вересня.

Документ для ознайомлення доступний на сайті Міністерства освіти та науки.