Український правопис: "фльотів" не буде, але буде "проєкт"
Про зміни, які були запропоновані в проекті (проєкті) нової редакції Українського правопису на брифінгу поінформував директор Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України, член Української національної комісії з питань правопису Богдан Ажнюк, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Мова має об'єднувати народ - територіально, історично. ...Однією з найголовніших рис цієї редакції правопису є те, що вона не дестабілізує мовно-правописну ситуацію в Україні , вона її коригує», - сказав Ажнюк.
Він зазначив, що повертати повністю харківський правопис до вживання немає сенсу.
«Вороття до «скрипниківки» неможливе технічно, тому що вона не може кодифікувати мову України початку ХХІ століття. Я наголошую, мова це не тільки система, а й організм, вона живе. З іншого боку, «скрипниківка» не була ідеальним рішенням навіть на ті часи, коли була прийнята. І якби вона, уявімо собі, не була скроплена кров'ю жертв, то також зазнала б змін, перетворень і до сьогоднішнього дня мала б інший вигляд. ... Слова «фльота», «кляса» ніхто навіть не пропонував для обговорення, що було однією з найпримітніших рис харківського правопису щодо передавання іншомовних слів», - сказав Ажнюк.
Принциповою зміною лінгвіст назвав написання таких запозичень з інших мов, як слово «проект» - «проєкт». У всіх словах з латинським коренем -ject- звукосполучення [je] послідовно передаватиметься через українське є: об'єкт, траєкторія, проєкція тощо.
«Це зміна без варіантів. Інші зміни - це те, що легітимізує мовна практика, яка присутня в багатьох ЗМІ сьогодні . Це написання слів іншомовного походження, де є англійська літера «j» чи німецька «g». Як легітимний варіант буде також написання з «г'» імен і прізвищ - Габсбург і Габсбург'. У загальних назвах перелік слів з «г'» залишається практично незмінним. Українська мова і всі інші мови світу, запозичуючи слова, змінюють їх і пристосовують до своєї фонологічної системи. Українська «г» є однією з найхарактерніших рис нашої системи. Якби ми дозволили «г'» в загальних назвах, кількість і частотність вживання «г'» настільки зросла б, що ми б мали перекошене фонетичне обличчя української мови. Принцип не може бути реалізований вибірково, тому якщо ми будемо дозволяти г'еймер, нам треба також дозволити «лег'ендарний г'вардійський г'енерал». І будуть «сто г'рам» і «кілог'рам г'речки». Це суржик, а не українська мова», - наголосив Ажнюк.
Винятками залишилися ті слова, які усталилися з написанням через «г'» (г'анок, г'атунок, г'валт, г'рати, г'рунт і под.)
Варіативність також передбачається в написанні слів, запозичених з грецької мови: аудиторія - авдиторія, кафедра - катедра, лауреат - лавреат тощо.
Стосовно вживання «і» та «и» на початку слів Ажнюк зазначив, що не буде помилкою писати, наприклад, «індик» та «индик».
«Це частина народної мови, це частина того, як говорить народ. Питання, який шматок традиції брати - останні 70, 100 чи останні 500 років. Не буде помилкою писати «индик», хоча форма «індик» підтримується етимологією слова», - сказав Ажнюк.
Втім, за його словами, в офіційних документах буде вживатися перша назва.
«Написаний текст дуже часто має юридичні наслідки, тому тут має йти перший за черговістю в правописі варіант. Це специфічна сфера застосуваня мови. В газетній публікації може бути і Афіни, і Атени. Якщо у вас документи на візу, то в українському тексті буде записано Афіни», - уточнив Ажнюк.
Згідно з новими правилами, в художніх текстах іменники третьої відміни на -ть після приголосного, а також слова «кров», «любов», «осінь», «сіль», «Русь», «Білорусь» у родовому й давальному відмінках можуть набувати як варіант закінчення -и: гідности, незалежности, радости, смерти, чести, хоробрости; крови, любови, осени, соли, Білоруси, Руси.
Правопис після громадського обговорення буде винесено на затвердження урядом України.
